Борзова Ірина Наумівна

Життєпис

Ірина Борзова – стала депутаткою Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#14 округ, місто Жмеринка, а також Барський, Жмеринський, Літинський і Тиврівський райони Вінницької області) як безпартійна. Увійшла до однойменної фракції. Обрана головою підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту. На момент виборів була власницею мережі кафе “Смачний Їжак”.

Батько нардепки – Наум Баруля – був бізнес-партнером Володимира Зеленського. Він продюсер “Ліги Сміху” та директор “Drive production”. Раніше керував українською філією Клуб веселих та кмітливих та двома українськими підприємствами Олександра Маслякова.

На місцевих виборах у 2015 році Ірина Борзова балотувалася до Вінницької міської ради від партії колишнього голови уряду Гройсмана – “Вінницької європейської стратегії”. Заснувала іменний фонд, який допоміг займатися гречкосійством на окрузі. Перед місцевими виборами 2020 року Борзова очолила партійний осередок “Слуги народу” на Вінниччині.

Народна депутатка заявляла про те, що планує надалі йти знову в парламент чи спробувати себе на посаді міського голови. Сайт “Слуги народу” та медіа доволі часто комунікували заходи Борзової на Вінниччини, зокрема з молоддю і ветеранами. 

Чоловік – Сергій Борзов – колишній очільник Державного управління справами за часів президентства Петра Порошенка. Він під час перебування на цій посаді потрапив у скандал через те, що отримав від роботи квартиру, яку згодом приватизував. Вартість сягнула 10 млн грн. 

За президентства Зеленського чоловік очолював Вінницьку військову адміністрацію та балотувався до міськради та облради регіону від партії “Слуга народу”, а раніше йшов від політичного проєкту “Фронту змін” Арсенія Яценюка та партії “Відповідальність. Порядок. Справедливість”. Важливо зазначити, що у 2011 році він керував командою Клубу веселих та кмітливих “Вінницькі перці”. Після звільнення з посади голови ВЦА Борзов потрапив у ще один скандал – під час дитячого футбольного матчу, де грав син Борзова, відбулася бійка. Народна депутатка запевнила, що відео, яке розмістив активіст, згенероване штучним інтелектом. 

Хронологія подій 

У 2025 році стався конфлікт під час матчу, в якому брали участь діти. Чоловік схожий на Борзова вдарив батька іншої дитини і при цьому вживав нецензурну лексику. Відео у соцмережі розмістив місцевий активіст. Народна депутатка Ірина Борзова запевнила, що відео – це витвір ШІ, хоча воно виглядає дуже реалістично. Варто відзначити, що Борзова перед цим призначили очільником обласного Національного олімпійського комітету. У поліції заявили, що інцидент розслідують.

Народна депутатка цього року підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Проголосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримала скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

Заявила про погрози їй та її родині. За її словами повідомлення з погрозами надходили безпосередньо від забудовника Володимира Хоменка, а з його оточення їй передають попередження “бути обережною”. Вона звернулася до поліції Вінницької області та Служби безпеки України із проханням розслідувати цю ситуацію.

У 2024 році депутатка стала однією з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2023 році підтримала проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосувала за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Проголосувала за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Вінницька облдержадміністрація, очолювана представником “Слуга народу” Сергієм Борзовим – чоловіком нардепки, відновила реалізацію проєкту реконструкції стадіону в місті Бар. Підпорядковане облдержадміністрації підприємство “Архітектурно-будівельний інжиніринг” без проведення відкритих торгів уклало два договори з підприємством “Б.В.В.-Буд” на виконання додаткових робіт загальною вартістю 56 млн грн. Документація із зазначенням цін на будівельні матеріали не була оприлюднена, що унеможливлювало перевірку їх відповідності ринковим показникам. 

У 2022 році підтримала закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосувала за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році Національне антикорупційне бюро України продовжило розслідування кримінального провадження, у межах якого фігурував голова Вінницької обласної державної адміністрації Сергій Борзов – чоловік нардепки. Справу було відкрито після затримання колишнього керівника Вінницької служби автомобільних доріг Ігоря Алексєєва під час передачі 200 тисяч гривень нібито як неправомірної вигоди Борзову. За даними слідства, кошти призначалися за сприяння у погашенні заборгованості комунальної установи перед приватними компаніями, що постачали медичне обладнання. Розслідуванням встановлювалися обставини можливої участі посадовців у схемі з розподілу бюджетних коштів, пов’язаній із медичними контрактами на десятки мільйонів гривень.

У 2020 році очолила Вінницький обласний осередок партії “Слуга народу”. Цього ж року потрапила до списку українців, проти яких рф ввела санкції.

Підтримала постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосувала за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році голосувала за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обрана депутаткою Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#14 округ, місто Жмеринка, а також Барський, Жмеринський, Літинський і Тиврівський райони Вінницької області) як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана головою підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту. На момент виборів була власницею мережі кафе “Смачний Їжак”.

У 2016 році “Наші гроші” з’ясували що Державне управління справами, яке на той момент очолював її чоловік Сергій Борзов, виділило їхній сім’ї службову квартиру площею 190 кв. м. Згодом вони безкоштовно приватизували цю квартиру. Після чого Національне антикорупційне бюро України порушило кримінальне провадження за фактом передачі квартири у центрі столиці службовими особами Державного управління справами у приватну власність Борзову, проте жодного покарання чоловік нардепки не поніс.

Заснувала та очолила “Благодійний фонд Ірини Борзової”. Очолила Вінницьку міську організацію партії “Український дім”, яка у момент реєстрації називалася “Соціально християнська партія”. Це партія, яку заснували 2004 року і яку очолила Оксана Білозір – кума Віктора Ющенка.

У 2015 році балотувалась до Вінницької міської ради VII скликання від партії колишнього спікера Володимира Гройсмана “Вінницька Європейська Стратегія” за #2 округом. На той момент була фізичною особою-підприємцем.

У цьому ж році стала співзасновницею будівельної компанії “Сайбор”, яке займалось будівництвом житлових і нежитлових об’єктів. 

У 2011 році заснувала та очолила громадську організацію “Всеукраїнське об’єднання безпечна Україна”.

З 2010 по 2019 роки була власницею і бенефіціаркою підприємства “Профіль-Н”, яке розташовувалося в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. У 2014 році переоформила його згідно з вимогами російського законодавства. А бенефіціаром підприємства став її батько – Наум Баруля.

У 2006 році стала співзасновницею та членкинею правління громадської організації “Джерело надії України”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.