Колюх Валерій Вікторович

Життєпис

Колюх Валерій — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #92, Київська область) та став членом Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Був помічником Олександра Онищенка та Володимира Сівковича, для останнього, ймовірно, виконував роль технічного кандидата на виборах у парламент 2002 року.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році Колюх проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

Крім того, у 2025 році Колюх проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

У 2023 році утримався при голосуванні за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

Став єдиним членом комітету, який утримався під час голосування за відставку скандального Міністра освіти Сергія Шкарлета.

У 2021 році став співавтором постанови, яка збільшила кількість премій та стипендій Верховної Ради для учасників навчального процесу та уточнювала положення про відповідні парламентські відзнаки. 

У 2019 році пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #92, Київська область) та став членом Комітету з питань освіти, науки та інновацій. 

Подав правку до законопроєкту щодо змін Кримінального процесуального кодексу (проєкт 1009), яка позбавляла НАБУ можливості самостійно здійснювати прослуховування і робила НАБУ залежним від технічних засобів СБУ. Правку відхилили.

Став автором законопроєкту, що дозволяв СБУ забирати в інших правоохоронних органів кримінальні провадження, якщо справа “загрожує національній безпеці” (проєкт 2678). “Центр Протидії Корупції” розкритикував проєкт закону, оскільки він містив розмиті формулювання, надто сильно розширював повноваження СБУ та дозволяв передати велику кількість справ з НАБУ до СБУ. У 2020 році законопроєкт зняли з розгляду Верховної Ради. 

У 2017 році як помічник нардепа-втікача Онищенка отримував зарплатню.

У 2015 році балотувався від партії “Батьківщина” до Київської міської ради, але не пройшов. На той час був доцентом Кафедри політичних наук Київського університету імені Тараса Шевченка.

У 2014 році балотувався на Київщині (округ №92) до парламенту як самовисуванець і працював там само – на Кафедрі політчних наук. Набрав менше 3% голосів і найбільш ймовірно виконував суто технічну роль.

У 2007 році став помічником на громадських засадах депутата від “Партії регіонів” Володимира Олійника та помічником на зарплаті у народного депутата Олександра Онищенка. 

Володимира Олійника звинуватили у зловживанні владою (ч. 2 ст. 364 КК України) та службовому підробленні (ч. 2 ст. 366 КК України). За версією слідства, Олійник з метою отримання неправомірної вигоди підписав протокол лічильної комісії Верховної Ради, до якого були внесені щодо голосування депутатів за “диктаторські закони” 16 січня. У 2022 році колишньому депутату було повідомлено про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Олійник втік до Росії та бере учать у місцевих пропагандистських шоу. Олександр Онищенко обвинувачується у розкраданні, що завдало збитків підприємству “Укргазвидобування” на понад 740 мільйонів гривень, та переховується за кордоном.  

У 2002 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець на Київщині (округ #93), але зняв свою кандидатуру. Примітно, що тоді в цьому окрузі на виборах переміг Володимир Сівкович. А Колюх на момент балотування працював консультантом фракції Українського народного Руху у Верховній Раді.

Зрештою після виборів Колюх, який на цих виборах, найбільш імовірно, виконував технічну функцію, став помічником депутата Володимира Сівковича. Державне бюро розслідувань повідомило Сівковичу про підозру у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України). За версією слідства, він був завербований російськими спецслужбами ще наприкінці дев’яностих років і виконував вказівки РФ щодо недопущення євроатлантичної інтеграції України. А у 2013 року організував побиття студентів на Майдані Незалежності. Це спричинило масштабні протести та суспільно-політичну кризу в Україні, що своєю чергою призвело до посилення сепаратизму в деяких регіонах і було використано Російською Федерацією.

До створення профайлу долучилася редакція медіа “Погляд“. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.