Корявченков Юрій Валерійович

Життєпис

Корявченков Юрій — очільник штабу Володимира Зеленського у Кривому Розі під час президентської кампанії 2019 року. Політик входив до найближчого оточення Зеленського. Він теж родом з Кривого Рогу і вони з Зеленським грали у “95 кварталі”. Псевдо Корявченкова – Юзік.  

Корявченков пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #33, Дніпропетровська область) та увійшов до складу Комітету з питань транспорту та інфраструктури, став членом Лічильної комісії Верховної Ради, а згодом і очолив її. Свою дружину політик одразу оформив помічницею на громадських засадах.

Народного депутата “Слуги народу” розглядали на місцевих виборах як потенційну кандидатуру в мери Кривого Рогу, але згодом партія висунула іншого політика. Як повідомляв народний депутат Поляков, Корявченков на місцевих виборах міг вести перемовини з людьми Вілкула. У 2021 році народний депутат очолив міський осередок партії.

Бізнес двоюрідного брата політика, Сергія, почав без всіх необхідних дозволів видобувати копалини у збільшених обсягах для “Великого будівництва”.  

У 2025 році журналісти виявили в народного депутата незадекларовану нерухомість в Іспанії, де проживала дружина Корявченкова. Після журналістського розслідування політик задекларував квартиру.

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

Журналісти “Української правди” повідомили, що Корявченков виїхав з України до Іспанії, де, як виявилося, у незадекларованій квартирі живе його дружина. Після розслідування журналістів політик вніс нерухомість у декларацію.

У 2025 році проголосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової і в цей же день розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, у 2025 році Корявченков підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році проголосувала за закон про деколонізацію географічних назв, який передбачав зміну топонімів, пов’язаних з державою-агресором та її імперською політикою (проєкт 7253).

Очолив Лічильну комісію Верховної Ради.

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

Журналісти помітили, що депутат грав на мобільному телефоні під час виступу тодішнього Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

У 2021 році розкритикував неякісне виконання робіт у межах проєкту “Великого будівництва” доріг. Корявченков зазначив, що покладений асфальт швидко приходить у непридатний стан, використовуються інші марки цементу, порушуються вимоги ДБН та ДСТУ, виникає необхідність перероблювати виконані роботи. Корявченков зазначив, що на якість доріг негативно впливає безконтрольне використання відходів промисловості під час дорожнього будівництва.

Приватне акціонерне товариство “Рижівський гранітний кар’єр”, під керівництвом двоюрідного брата депутата Юрія Корявченкова – Сергія – за 2 роки продав щебню для потреб “Великого будівництва” на понад мільярд гривень. Екологи повідомляли, що з 2019 року підприємство збільшило виробничі потужності та встановило нові джерела викидів, на які не отримало необхідних дозволів.

Відповів на запитання журналістки Катерини Осадчої, що радий був би скласти депутатські повноваження та повернутись у “Квартал”. Але того ж року очолив міський осередок партії у Кривому Розі.

У 2020 році у “Слузі народу” розглядали можливість висунути Юрія Корявченкова на вибори міського голови Кривого Рогу, але згодом висунули іншу кандидатуру.

Став головою криворізької міської організації партії “Слуга народу”.

У 2019 році очолив штаб Володимира Зеленського у Кривому Розі під час президентських виборів.

Пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #33, Дніпропетровська область) та увійшов до складу Комітету з питань транспорту та інфраструктури, став членом Лічильної комісії Верховної Ради. Взяв помічником депутата на громадських засадах свою дружину Тетяну Корявченкову. 

Депутат Антон Поляков оприлюднив аудіозапис, на якому Юрій Корявченков нібито “вчив” криворізьких поліцейських “вирішувати питання”. Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом можливого зловживання впливом народними депутатами України та іншими особами (ч. 1 ст. 369-2 КК України). Корявченков відповів, що він під час зустрічі закликав новопризначеного начальника поліції Кривого Рогу повернути довіру людей до правоохоронців, активізувати боротьбу з наркоторгівлею та іншими злочинами. Таке тлумачення розмови підтримав голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. 

У 2003 році долучився до гумористичної компанії “Квартал-95” Володимира Зеленського. Використовував сценічний псевдонім “Юзік”, яким його іноді називали і під час політичної діяльності. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.