Поляков Антон Едуардович

Життєпис

Поляков Антон — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (виборчий округ № 206, м. Чернігів) та увійшов до складу Комітету з питань антикорупційної політики. У цьому ж році депутата виключили з фракції “Слуга народу” через голосування всупереч фракційній позиції. Поляков заявив, що через рік від назви “Слуга народу” виборців буде нудити.

Пізніше Поляков сказав, що депутатам від “Слуги народу” роздають по 5 тисяч доларів “у конвертах”. Згодом політик вступив у депутатську групу “За майбутнє”. Слід зазначати, що депутатську групу, до якої приєднався Поляков, пов’язують з Коломойським. Поляков подав понад 6 тисяч правок до законопроєкту, який унеможливлював повернення “ПриватБанку” у власність олігарха Ігоря Коломойського. 

Антон Поляков помер у віці 33 років у 2021 році. Слідство стверджувало, що у крові депутата знайшли наркотичні речовини, а причиною смерті стала гостра ішемічна хвороба серця. Того вечора, як повідомили правоохоронні органи, політик посварився з народною депутаткою Анною Скороход, яка була гостею пропагандистських каналів та сіяла наративи про громадянську війну. Скороход мала намір одружитись з Поляковим, коли дізналася про новину, то намагалася додзвонитися  до політика і кричала, що була вагітна. 

Після його смерті заявила, що політика вбили. За її словами, слідчі не відвідали помешкання померлого, не оглянули особисті речі та навіть не допитали саму депутатку.

Народна депутатка Галина Третьякова написала після смерті політика у чаті “Слуг народу”, що стало на одного ворога менше.

У 2022 році ТСК з розслідування смерті Полякова, яку очолила Анна Скороход, оприлюднила проміжний звіт. Комісія зробила наступні висновки: процесуальне керівництво прокуратура здійснювала неналежним чином; прокуратура фактично блокувала роботу ТСК; правоохоронні органи вчасно не затримали осіб, які могли бути причетні до вчинення злочину, що дозволило даним особам виїхати до Російської Федерації; необхідно провести додаткове розслідування.

Довибори на окрузі Полякова не встигли провести з огляду на те, що розпочалося повномасштабне вторгнення.

Хронологія подій

У 2022 році ТСК з розслідування смерті Полякова, яку очолила Анна Скороход, оприлюднила проміжний звіт. Комісія зробила наступні висновки: процесуальне керівництво прокуратура здійснювала неналежним чином; прокуратура фактично блокувала роботу ТСК; правоохоронні органи вчасно не затримали осіб, які могли бути причетні до вчинення злочину, що дозволило даним особам виїхати до Російської Федерації; необхідно провести додаткове розслідування.

У 2021 році Антон Поляков помер у 33 роки. Поліція повідомила, що він випивав з помічником Скороход Русланом Джамбулатовим. Потім вони близько півтори години їздили вулицями Києва. Згодом Поляков пересів на таксі, щоб дістатися до дому. Патрульні зупинили автомобіль через порушення правил дорожнього руху та виявили на задньому сидінні депутата у непритомному стані. На місце прибула швидка, але не змогла реанімувати Полякова. Слідство стверджувало, що у крові депутата знайшли наркотичні речовини, а причиною смерті стала гостра ішемічна хвороба серця. Анна Скороход, яка мала одружитись з Поляковим через місяць, заявила, що його вбили. За її словами, слідчі не відвідали помешкання померлого, не оглянули особисті речі та навіть не допитали саму депутатку. Крім того, Скороход сказала, що впевнена у причетності свого колишнього помічника Джамбулатова до вбивства Полякова.

Відповідно до розслідування видання “Bihus.info” Руслан Джамбулатов, імовірно, був однією з осіб, на яких Рада національної безпеки і оборони вирішила накласти санкції за кримінальну діяльність, але був вилучений із санкційних списків з невідомих причин перед затвердженням рішення РНБО указом президента. Тоді РНБО активно накладала санкції на так званих “ворів у законі”. 

Народна депутатака від “Голосу” Олександра Устінова заявила: “Були два списки. Перший список – це той, який проголосувала Рада національної безпеки і оборони. І другий список, який підписав президент. Тобто за тиждень, поки документи “доїхали” на підпис президенту, Нацпол фактично підмінив список людей, які в ньому знаходились”. 

Цього ж року Поляков писав у своєму телеграм-каналі, що депутатам від “Слуги народу” обіцяють хабарі за голосування за відкликання Дмитра Разумкова з посади спікера парламенту. 

У 2020 році вступив у депутатську групу “За майбутнє”, яку пов’язують з Ігорем Коломойським. Балотувався від цієї партії в мери Чернігова.

Подав понад 6 тисяч правок до законопроєкту, який унеможливлював повернення “ПриватБанку” у власність олігарха Ігоря Коломойського.

Зареєстрував постанову про скасування рішення Верховної Ради щодо ухвалення закону про ринок землі.

Підписав подання до Конституційного Суду, у якому оскаржувалось право іноземців бути членам наглядових рад державних компаній.

Підписав подання до Конституційного Суду, у якому депутати (переважно від “ОПЗЖ) просили визнати неконституційним та скасувати закон про амністію учасників Революції гідності. КСУ відмовив у відкритті конституційного провадження за цим поданням.

Критикував державну політику щодо ФОПів, медичну реформу та співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Так, Поляков вимагав зупинення другого етапу медичної реформи, перегляду законодавства щодо ФОПів та змін до закону про ринок землі. Взамін він пропонував відкликати частину правок до “антиколомойського” закону.

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (виборчий округ № 206, м. Чернігів) та увійшов до складу Комітету з питань антикорупційної політики. Під час виборчих перегонів Поляков переміг на окрузі одіозного забудовника Максима Микитася, який зайняв друге місце, хоча Микитась витратив на передвиборчу кампанію у понад 30 разів більше коштів. Варто зауважити, що тоді кандидати від “Слуги народу” масово перемагали системних політиків. 

Під час президентських виборів був довіреною особою кандидата Володимира Зеленського у територіальному виборчому округу № 205.

У цьому ж році депутата виключили з фракції “Слуга народу” через голосування всупереч фракційній позиції. Поляков пов’язав своє виключення із тим, що він збирав підписи за відставку тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапка. 

Заявив, що депутатам від “Слуги народу” роздають по 5 тисяч доларів “у конвертах”. 

У цьому ж році оприлюднив аудіозапис, на якому Юрій Корявченков та низка інших депутатів від “Слуги народу” нібито “вчили” криворізьких поліцейських “вирішувати питання”. Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом можливого зловживання впливом народними депутатами України та іншими особами (ч. 1 ст. 369-2 КК України). Корявченков відповів, що він під час зустрічі закликав новопризначеного начальника поліції Кривого Рогу повернути довіру людей до правоохоронців, активізувати боротьбу з наркоторгівлею та іншими злочинами. Таке тлумачення розмови підтримав голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

У 2016 році заснував громадську організацію “Український центр протидії злочинності та корупції”. За даними сервісу, “YouControl”, співзасновником ГО став майбутній народний депутат XI скликання від “Слуги народу” Сергій Гривко.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.