Кіт Андрій Богданович

Життєпис

Кіт Андрій — народний депутат України ХІІІ та ІХ скликань. Пройшов до парламенту у 2019 році як самовисуванець (округ #126, Львівська область) та увійшов до складу Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Приєднався до депутатської групи “Довіра”. Депутат Львівської обласної ради VI скликання. 

До цього у Верховній Раді представляв партію БПП і входив до аграрного комітету. Transparency International назвало політика одним із ситуативних союзників агробізнесу, пов’язаного із Віталієм Хомутинником. До того, у 2012 році, балотувався до парламенту від партії УДАР, але не пройшов.

У 2010 році його обрали від партії Сергія Тігіпка Сильна Україна до Львівської облради.

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Крім того, у 2025 році Кіт проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році проголосував за закон про деколонізацію географічних назв, який передбачав зміну топонімів, пов’язаних з державою-агресором та її імперською політикою (проєкт 7253). 

Цього року Кіт приїхав під Верховну Раду на Mercedes-Benz GLE 400d 2022-го р.в (від $84 тис.). Про це йдеться у сюжеті Bihus.info. Кросовер оформлено на фірму батька нардепа ПП “Агрофірма “Лугове” у лютому 2023-го. Крім нього, у грудні 2022-го компанія придбала нову Toyota Corolla (від $20 тис.). 

У 2022 році підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2021 році став співавтором ухваленого Верховною Радою законопроєкту № 5464, який врегулював правила виробництва та експорту біометану, здійснення інвестицій у цю сферу. 

НАЗК виявило, що Кіт не задекларував земельну ділянку у Львівській області, яка, за оцінками НАЗК, коштує понад 300 тисяч гривень. НАЗК прийшло до висновку, що це є адміністративним правопорушенням та направив до Печерського районного суду міста Києва протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Андрія Кота у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 

Цього року Кіт заявив про явну приналежність Михайла Морозова, одного із заступників директора “Укроборонпрому”, до російських спецслужб.

У 2020 році направив депутатське звернення до Служби безпеки України через появу інформації про наявність у кандидата на посаду мера Києва Андрія Пальчевського російського громадянства. До цього сайт “Цензор.нет” опублікував фотокопії документів, які свідчать можливу наявність у Пальчевського громадянства РФ. 

У 2019 році пройшов до парламенту як самовисуванець (округ #126, Львівська область) та увійшов до складу Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Приєднався до депутатської групи “Довіра”.

У 2017 році міжнародна антикорупційна організація Transparency International назвала Богдана Кіта одним з імовірних лобістів агрохолдингу “Кернел”. Дослідники зазначають, що він не мав надто тісних зв’язків з агрохолдингом, але неодноразово голосував на користь цієї компанії в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин і залі парламенту. 

У цьому ж році здійснив неособисте голосування (кнопкодавство) під час розгляду питань про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради та затвердження календарного плану проведення сесії парламенту. На той час за неособисте голосування ще не було передбачено кримінальної відповідальності.

У 2016 році Андрій Кіт кнопкодавив – голосував замість народного депутата Ярослава Дубневича.

У 2014 році пройшов до Верховної Ради від “Блоку Петра Порошенка” (округ #126, Львівська область) та увійшов до складу Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. До обрання працював заступником директора у ПП “Агрофірма “Лугове”, ТОВ “Млин Агро”, ТОВ “Бурське сорто-насінницьке підприємство” та ТОВ “Підгірці”. 

У 2012 році балотувався до парламенту від партії “УДАР” (округ #126, Львівська область), але не пройшов, посівши друге місце. На той працював заступником директора ТОВ “Княжі лани” і був членом партії “УДАР”.

У 2010 році пройшов до Львівської обласної ради від партії Сергія Тігіпка “Сильна Україна” (округ #28) і очолив фракцію в облраді.  На той час він був директором державного підприємства дослідницького господарства “Оброшине”.

У той час він був лояльним до “Партії регіонів”, про що повідомляли на “Главкомі”. Спонсорував турнір важкої атлетики під логотипом партії тогочасної влади. А у низці знакових голосувань, як питання Шухевича, Бандери, Кіт був відсутній або не голосував. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.