Матусевич Олександр Борисович

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Матусевич Олександр народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #86, Івано-Франківська область) та став членом Комітету з питань аграрної та земельної політики. За даними “Української правди”, Матусевич входив до неформальної групи Коломойського у фракції “Слуга народу”. 

Очільником Комісії партійного контролю “УКРОПу” був олігарх Ігор Коломойський. 

У 2020 році перейшов до Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Раніше працював у “Вигодському лісовому господарстві”. Підтримував створення державного підприємства “Ліси України”, яке надалі має стати акціонерним, а значить держава втрачала б контроль над лісами. Проти цієї ініціативи виступили понад 80 народних депутатів у 2022 році. За цією ініціативою стояв колишній заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма

Став автором скандального законопроєкту, який дозволяє проводити санітарні рубки лісів без проведення оцінки впливу на довкілля (#9516), який зрештою не був прийнятий. Проти цього закону виступали WWF-Україна, Українська природоохоронна група, Екологія-Право-Людина, “Голка” та інші організації.

До того як стати народним депутатом, мав представницький мандат у Івано-Франківської облраді ХІІ скликання від партії “УКРОП”.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

Крім того, у 2025 році Матусевич підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

Зареєстрував законопроєкт, який дозволяє проводити санітарні рубки лісів без проведення оцінки впливу на довкілля (#9516). Проти законопроєкту виступила організація “Екологія. Право. Людина” та “Голка”. Експерти зазначили, що під виглядом санітарної рубки часто знищуються здорові дерева. Таким чином за рахунок знищення здорових дерев незаконно видобувається дороговартісна “ділова деревина” та перепродається з націнкою у 25 разів. Цей проєкт міг бути вигідний ексзаступнику голови Офісу президента Ростиславу Шурмі. Проєкт закону був відхилений у 2024 році. 

Матусевич став співавтором проєкту #9136, який розділяв процедуру встановлення меж для різних типів об’єктів природно-заповідного фонду. Для природних об’єктів природно-заповідного фонду все наразі залишається без змін – це національні парки, лісові заказники, заповідні урочища. Тут документи на підпис президенту готуватиме Кабмін. А от для штучних об’єктів загальнодержавного значення процедура може змінитися, якщо парламент підтримає новий проєкт. І вже не президент, а Кабмін буде встановлювати статус об’єктів. До штучних об’єктів належать парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, зоопарки, дендропарки, ботанічні сади. Про ризики писали екологи та правозахисники. Проєкт зняли з розгляду. 

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів. 

У 2021 році, за даними “Української правди”, входив до неформальної групи олігарха Ігоря Коломойського у фракції “Слуга народу”, вплив якого почав слабнути, коли правоохоронці взялися за справу “Приватбанку”.

У 2020 році перейшов до Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Цього ж року був одним з народних депутатів, хто виступив проти створення консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО. У результаті чого голова Офісу президента Андрій Єрмак зустрічався з народними депутатами.

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #86, Івано-Франківська область) та став членом Комітету з питань аграрної та земельної політики. Припинив повноваження депутата Івано-Франківської обласної ради.

У 2015 році балотувався до Івано-Франківської обласної ради від партії “УКРОП”. 

У 2014 році обійняв посаду директора ДП “Вигодське лісове господарство”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

За

Голосування "за" стосується як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).