Безгін Віталій Юрійович

Життєпис

Безгін Віталій став народним депутатом України ІХ скликання у 2019 році від партії “Слуга народу”, член Комітету Верховної Ради з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Очолив підкомітет з питань адмінтерустрою та місцевого самоврядування.

Віталій Безгін, з одного боку, часто мав позицію, яку відстоював, ставши парламентським драйвером децентралізації в комітеті (завдяки його ініціативам профільний комітет на старті реформи став дискусійним майданчиком як для депутатів і уряду, так і експертів), з іншого боку, йому не вдалося стати незалежним від думки Банкової політиком. Що в результаті послугувало причиною незавершення тієї ж децентралізації: гроші та повноваження громади отримали, проте державний нагляд за органами місцевого самоврядування так і не заправаджено. Саме Безгін був автором першої версії відомого законопроєкту # 4298 від 2020 року, який погодили усі стейкхолдери, включно з владою, асоціаціями місцевого самоврядування та експертами. Однак під тиском Банкової Безгін переписав проєкт до другого читання на користь президента, порушивши не тільки баланс сил у майбутній системі державного управління, а й подальшу долю реформи. Місцеве самоврядування (зокрема Асоціація міст України) по суті заблокувало завершення реформи.

Хронологія подій

У 2025 році  голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, Безгін проголосував за проєкт # 13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки пройшло 10 років. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром з вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2023 році  нардеп підтримав законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

Безгін був одним із 12 нардепів, хто станом на 1 квітня, як це раніше передбачалося законом, добровільно подав декларацію за 2022 та 2021 роки.

Цього ж року стало відомо, що у 2020 році Безгін оформив довіреність у Криму на свою тітку Галину Герасімову, на момент укладання довіреності була депутатом “державної ради Криму” від правлячої путінської партії “Єдина Росія”. За словами самого Безгіна, він не володіє і не володів майном на теренах Криму, а кілька років назад отримав повідомлення, що має право на спадщину (мова про частку квартири, загальний розмір якої 60 кв.м.) дідуся та бабусі, які померли вже після анексії. Після консультації з НАЗК, він ухвалив рішення оформити довіреність за українським законодавством на родичку, що фізично перебуває в Євпаторії, аби від свого імені відмовитись від даної спадщини.

У 2022 році голосував за містобудівну “реформу” 5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Цього ж року Безгін на засіданні комітету голосував за скандальний проєкт #7654 народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка . Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову НАБУ, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — НАЗК, ДБР і БЕБ. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи. 

Варто зазначити, що в той же час Безгін виступив співініціатором звернення про недовіру голові комітету Андрію Клочку і зрештою його зняли з посади голови комітету.

У 2022 році Безгін  став одним із підписантів звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з вимогою винести на розгляд парламенту законопроєкти, що передбачають позбавлення мандатів народних депутатів та депутатів місцевих рад, обраних від заборонених проросійських партій.

У 2021 році він також підписав заяву на підтримку Сергія Стерненка, якого суд засудив до семи років ув’язнення. Разом із колегами Безгін закликав до прозорого судового процесу та прискорення судової реформи.

Того ж року політик увійшов до складу тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування можливих дій посадовців та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету України.

У 2020 році Безгін увійшов до групи депутатів фракції “Слуга народу”, які звернулися до секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олексія Данілова з вимогою звільнити Сергія Сивоху з посади позаштатного радника через його заяви про підтримку антимайдану та участь у заходах з реінтеграції Донбасу. Того ж року Безгін долучився до заяви про невизнання результатів президентських виборів у Білорусі та закликав призупинити публічний діалог з офіційним Мінськом. Крім того, він виступив проти створення консультативної ради у тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО. 

Безгін став одним із авторів проєкту постанови про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ, що активно підтримувався журналістами та громадським сектором, які критикували роботу МВС.

У 2020 році Російська Федерація ввела щодо Безгіна спеціальні економічні санкції.

У 2019–2020 роках, як голова профільного підкомітету, політик координував продовження децентралізації, зокрема процеси створення нового районування. За його участі парламент ухвалив рішення про скорочення кількості районів з 490 до 136. Європарламент згодом визнав децентралізацію однією з найуспішніших українських реформ.

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради України (#77 у списку).

У 2018 році  був членом правління партії Демократичний Альянс та став співавтором програми партії, а за рік до того як член бюро Київської міської організації партії працював над пропозицією-законопроєктом “Про столицю”. 

З 2016 року був експертом Офісу ефективного регулювання, представники якого на парламентських виборах 2019 року балотувалися у парламент за квотою майбутнього прем’єра Олексія Гончарука.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.