Мисягін Юрій Михайлович

Життєпис

Мисягін Юрій — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #28, Дніпропетровська область, місто Дніпро) став одним із багатьох заступників голови фракції партії влади та заступником голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 

Політик був депутатом від партії УКРОП Дніпропетровської обласної ради ХІІ скликання. До цієї партії входив олігарх Коломойський саме тому деякі медіа зараховували Мисягіна до неформальної групи Коломойського.

“Українська правда” повідомляла, що Мисягін входив до групи впливу Андрія Богдана, з яким він разом перевозив допомогу для фронту.

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році проголосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової і в цей же день розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, у 2025 році Мисягін підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний. 

Народний депутат голосував за закупівлю російських рекаторів в Богларії для добудови Хмельницької АЕС.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

А коли парламент розглянув постанову (11188), яка мала фіналізувати етап дерусифікації і перейменувати 333 географічних імперських та радянських назв-покручів, то Мисягін, як і інші його колеги з Дніпра, – Медяник, Нестеренко, – був у цей момент відсутні. Принаймні так свідчать дані з системи голосування. Насправді ж всі ці політики вийняли картки зі слотів. Для прийняття постанови забракло 20 голосів саме через такий саботаж з боку політиків.

Також цього року Мисягін підтримав проєкт, який дозволяє будь-якому забудовнику чи інвестору змінити цільове призначення землі без додаткових проблем із громадою чи місцевою владою (9627). Попри європейську практику, нова ініціатива дозволяє робити це поза межами населеного пункту, якщо немає містобудівної документації. І для цього не треба проєкт землеустрою. 

Мова йде про будівництва промислових та сільськогосподарських підприємств. Схожі правила для будівництва промислових об’єктів уже діють, але лише для евакуйованих із зони бойових дій підприємств. І термін дії цих правил – до кінця воєнного стану. Тобто, в законі, який підтримав парламент мова не йде про вирішення нагальної проблеми під час війни. А діяти ці нововведення будуть ще 5 років після її завершення. Громадська ініціатива “Голка” проаналізувала цей проєкт і виявила, що жоден антикорупційні бар’єр не зможе зупинити схеми і зловживання. 

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2022 році став співавтором законопроєкту, який дозволив використовувати членам добровольчих формувань територіальних громад стрілецьку зброю та переносні зенітно-ракетні комплекси (#6302).

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #28, Дніпропетровська область, місто Дніпро) став заступником голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У 2017 році прес-центр АТО заявив, що один з волонтерів передчасно оприлюднив інформацію, яка поставила під загрозу безпеку та життя військовослужбовців. Незадовго до цього Юрій Мисягін повідомив, що українські військові звільнили села Травневе та Гладосове у Донецькій області. Журналісти зробили припущення: заява прес-центру АТО стосувалась Мисягіна.

У 2015 році пройшов до Дніпропетровської обласної ради від партії “УКРОП”, яку експерти пов’язують з Ігорем Коломойським. 

У 2014 році став волонтером, організував пункт підтримки поранених у аеропорті Дніпра, передавав обладнання військовим, які ведуть бойові дії у зоні АТО.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.