Тістик Ростислав Ярославович

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Тістик Роман народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (№ 111 у виборчому списку) та увійшов до складу Комітету з питань бюджету.

Потрапив у топ-10 наймолодших депутатів не випадково. Його батько Ярослав Тістик був депутатом Львівської міської ради від “Свободи”, а дядько Володимир — депутатом Львівської обласної ради від “Свободи”. Розслідувачі повідомляли, що компанії сім’ї Тістиків були замішані в історіях з незаконним відчуженням землі та будівництвом. Їхній бізнес пов’язаний з нерухомістю, торгівлею та громадським харчуванням. 

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Визнав, що голосування за законопроєкт #12414 було помилковим, через три дні після його ухвалення.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році проголосував за закон про деколонізацію географічних назв, який передбачав зміну топонімів, пов’язаних з державою-агресором та її імперською політикою (проєкт 7253).

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2019 році пройшов до парламенту році від “Слуги народу” (#111 у виборчому списку) та увійшов до складу Комітету з питань бюджету.Слід зазначити, що родина Романа Тістика давно пов’язана з політикою. Батько Романа Тістика Ярослав Тістик був депутатом Львівської міської ради від “Свободи”, а дядько Володимир Тістик – депутатом Львівської обласної ради від “Свободи”. Розслідувачі повідомляли, що компанії сім’ї Тістиків були замішані в історіях з незаконним відчуженням землі та будівництвом.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

За

Голосування "за" стосується як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).