Кісєль Юрій Григорович

Життєпис

Юрій Кісєль – обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (№43 у списку) як безпартійний. Став заступником голови однойменної фракції. Обраний головою Комітету з питань транспорту та інфраструктури.

Помічником Кіселя став син першого помічника Володимира Зеленського – Сергія Шефіра. Саме для нього Кісєль просив чотирикратне підвищення зарплати та дві премії. Про це повідомляли “Схеми”.

У партії “Слуга народу” призначений відповідальним за партійне будівництво на Дніпропетровщині та очолив партійний осередок, відповідав за місцеві вибори 2020 року. 

Сім’я Кіселя придбала у президента нерухомість. До цього у інтерв’ю “Українській правді” Зеленський заявляв, що хоче продати свій будинок у котеджному містечку в Іванковичах під Києвом першому помічнику президента Сергію Шефіру.

Не голосував за відкликання з посади в комітеті проросійського політика Юрія Бойка. 

Хронологія подій 

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У цьому ж році не проголосував за відкликання проросійського політика Юрія Бойка з посади члена Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У цьому ж році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2022 році проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Напередодні повномасштабного вторгнення рф не підтримав включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ.

У 2020 році партія “Слуга народу” на Дніпропетровщині під керівництвом Киселя могла формувати списки з кандидатів, які були пов’язані з угрупуванням місцевого бізнесмена Петровського.

Журналісти Delo.ua оприлюднили розслідування, в якому йдеться про те, що група нардепів разом із профільними чиновниками намагалась перенаправити доходи від державних портів України (зокрема, порту “Південний”) у приватні руки без відома Президента Володимира Зеленського. В розслідуванні фігурував Кісєль.

Дружина Юрія Кісєля – Валентина Кісєль, придбала у Володимира Зеленського земельну ділянку площею 1200 кв. м та житловий будинок на 353,5 кв. м у селі Іванковичі під Києвом. Загальна сума угоди склала 13,47 млн грн, з яких 1,356 млн грн – за землю та 12,114 млн грн – за нерухомість. У декларації Зеленського за 2019 рік ці об’єкти були вказані серед його активів. Попри такий масштабний договір, інформація про істотну зміну майнового стану сім’ї Кісєля на сайті Єдиного держреєстру декларацій відсутня. Раніше президент публічно заявляв, що має намір продати цей будинок своєму першому помічнику Сергію Шефіру.

У цьому ж році нардепа звинуватили у намаганні зірвати президентську програму “Велике Будівництво” та зв’язках з сумнозвісним бізнесменом Араіком Амірханяном.

Володимир Зеленський призначив Кісєля куратором Дніпропетровської області. Доручив йому відбір кандидатів до списків обласних та місцевих рад на вибори 2020 року.

Кісєль виступив ініціатором скандального законопроєкту #1182-1-д “Про внутрішній водний транспорт”, проти якого виступило чимало українських підприємців, аграріїв та землевласників. Вони наголошували на тому, що відповідний законопроєкт написано таким чином, що українське судноплавство практично вбивається, натомість іноземним суднам відкриваються величезні перспективи.

У 2019 році Кісєль клопотав про суттєве підвищення оплати праці свого помічника Микити Шефіра, сина першого помічника президента Сергія Шефіра, з яким він навчався в інституті. Депутат ініціював підвищення заробітної плати Шефіру до 24 тисяч гривень з 1 листопада 2019 року, а також домігся нарахування двох премій по 20 тисяч гривень кожна у перші три місяці роботи. Загалом, за цей період помічник отримав додаткові виплати на суму близько 40 тисяч гривень. Про це повідомили “Схеми”. 

Цього ж року Кісєль став одним зі співавторів законопроєкту, який пропонував знизити державний збір для чартерних авіарейсів, що перевозять депутатів та чиновників. 

Обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” (№43 у списку) як безпартійний. Став заступником голови однойменної фракції. Обраний головою Комітету з питань транспорту та інфраструктури. На момент обрання працював директором ТОВ “Растро КР” (таку назву отримала компанія “Кривбасбудіндустрія” після перереєстрації)

До 2019 року був директором будівельної компанії “БІАНТ” та ТОВ “Растро”, що займались виробництвом бетону. Раніше був начальником виробничих цехів у “Кривбасбудіндустрія”. 

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.