Бондар Ганна Вячеславівна

Життєпис

Ганна Бондар обрана народним депутатом Верховної Ради ІХ від партії “Слуга народу” у місті Київ (округ #220, Поділ). Безпартійна. Увійшла в Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та очолила підкомітет з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови. Раніше виконувала обов’язки головного архітектора міста Києва, стала віце-президенткою Національної спілки архітекторів України. 

У парламенті з-поміж “Слуг народу” голосувала або утримувалася проти низки шкідливих законопроєктів і таким чином стала одним з небагатьох депутатів фракції партії влади, який має свою позицію. Публічно критикувала містобудівну “реформу” (проєкт #5655), який лобіювала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк, який розкритикував і громадський сектор і міжнародні партнери через високі корупційні ризики. Бондар очолила процес у підготовці альтернативи цього проєкту – містобудівний кодекс.

Була однією з представників “Слуг народу”, хто виступив проти законодавчої ініціативи Максима Бужанського, який хотів скасувати перехід на українську мову російськомовних шкіл у 2020 році.

Хронологія подій

У 2025 році стала одним з трьох народних депутатів фракції “Слуга народу”, які голосували проти скандального закону, що передбачав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як депутатська більшість підтримала закон, поблизу Банкової розпочалися протести. Попри це Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Цього ж року не голосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

За результатами роботи Тимчасової спеціальної комісії щодо дослідження ситуації в Києві після знесення садиби Зеленських з’явився проєкт щодо збереження цінної історичної забудови (№11481). Серед його авторів були “слуги народу” Ганна Бондар, Віталій Безгін, Олександр Аліксійчук, Роман Грищук та представник “Голосу” Роман Лозинський. Такі будівлі відіграють принципову роль у формуванні традиційного характеру історичного середовища, хоч і не набули статусу об’єктів культурної спадщини. Проте чинний закон не передбачає визначення “історичні будівлі”, порядку їх обліку чи заходів захисту. Вимога щодо збереження є лише в державних будівельних нормах і може встановлюватися в науково-проєктній документації з використання історичних ареалів, зон охорони пам’яток чи у планах організації історико-культурних заповідників та заповідних територій.

У 2024 році як голова робочої групи, яка з 2023 року очолила робочу групу, що працювала над створенням Містобудівного кодексу, народна депутатка заявила, що тогочасний віцепрем’єр Олександр Кубраков особисто просив посла США позбавити робочу групу фінансування. Цей кодекс – це альтернатива скандальній містобудівній “реформі”, яку лобіювала голова партії “Слуга народу” народна депутатка Олена Шуляк, яка мала підтримку Кубракова. Бондар підписала заяву громадських організацій та ЗМІ про те, що Шуляк та Кубраков дезінформують західних партнерів.

Цього ж року Бондар увійшла до тимчасової спеціальної комісії, яка оцінює ефективність діяльності влади у Києві під час воєнного стану. Головою комісії став нардеп Віталій Безгін. Однак у контексті політичного протистояння Офісу президента та мера Києва Віталія Кличка комісія використовувалася владою скоріше як інструмент тиску, а не як реальне бажання навести лад у столиці. Адже на рівні бізнес-домовленостей, а також голосувань у Київраді між столичною та центральною владою не було суперечностей.

Проголосувала за законопроєкт #8371, що передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році народна депутатка підтримала законопроєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Також у цьому році депутатка увійшла до складу ініціативної групи, яка підписала звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів з проросійських партій, зокрема “Опозиційна партія – За життя”. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету, який очолювала Олена Шуляк, серед них – представники різних фракцій, у тому числі Бондар. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

З початку 2023 року очолювала робочу групу з розробки нового Містобудівного кодексу України. Кодекс, над яким працювала група під її керівництвом, мав на меті замінити низку чинних законів, врегулювати всі аспекти містобудівної діяльності, впровадити повну диджиталізацію процесів, перевести документообіг у цифровий формат та забезпечити прозорість інформації для громадян. Бондар також коментувала складності у реформі, зокрема виклики щодо контролю якості будівництва та боротьбу з незаконними забудовами. Розробка кодексу велась у відкритому режимі з громадськими обговореннями і за участі фахівців. Очікувалося, що процес триватиме не менше двох років. Однак зупинка донорського проєкту USAID після приходу до влади в США президента Дональда Трампа, вдарило по швидкості підготовки документа.

У 2022 році проголосувала проти скандальної містобудівної “реформи” 5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Цього ж року низка членів комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування відмовилися підтримувати включення урядового законопроєкту #7476 щодо статусу депутатів із заборонених судом партій. Бондар була однією з тих, хто залишив засідання комітету, тим самим зірвавши кворум.

Цього ж року на засіданні комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Бондар не підтримала скандальний проєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

У 2020 році поставила свій підпис під постановою про звільнення Арсена Авакова з посту міністра внутрішніх справ, що активно підтримувався журналістами та громадським сектором, які критикували роботу МВС. У червні цього ж року її обрали до політради київської міської організації політичної партії “Слуга народу”. 

Також цього року Бондар утрималась при голосуванні за постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Виступила проти створення консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО попри позицію фракції “Слуга народу”. Відповідно до інформації “Української правда” – “нардепи натякають, що хоч консультативна рада є лише дорадчим органом без права прийняття рішень, але сам факт її створення може поставити під сумнів закріплену в законодавстві позицію, що на сході України – збройна агресія з боку РФ. Зазначається, що такий підхід може поставити під сумнів продовження санкцій наших західних партнерів і жодним чином не вирішує безпекову складову конфлікту на Донбасі”. Після підписання заяви з народними депутатами-підписантами зустрівся голова Офісу президента – Андрій Єрмак.

У 2019 році на парламентських виборах обрана народною депутаткою від партії “Слуга народу” по виборчому округу 220 (Подільський район Києва). На момент обрання була гендиректоркою директорату технічного регулювання у будівництві Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. 

У цьому ж році напередодні виборів Київська організація Національної спілки архітекторів України закликала “не допустити проникнення в Верховну Раду України організованої групи корупціонерів та системних винищувачів Києва”,  в переліку яких була і Ганна Бондар. У зверненні її пов’язували із Андрієм Вавришем, який, не маючи профільної освіти, обійняв посаду заступника директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА. У зверненні зазначалось, що практично вся містобудівна документація виконувалася зовсім не в інтересах міста, а під конкретні побажання інвесторів-забудовників. Групу “Бондар-Вавриш” у зверненні звинувачували у проведенні нелегітимних “закритих міжнародних архітектурних бліцконкурсів на містобудівні концепції” із купленим складом журі та заздалегідь визначеними пропозиціями-переможцями. Серед “протягнутих” ними програм забудов, зокрема: незаконна забудова територій промислових підприємств, незаконна реалізація коригування траси Подільсько-Воскресенського мостового переходу в частині його входження в тунель в горі Юрковиця, з його перенаправленням на Верхній – Нижній Вали, що загрожувало остаточним транспортним колапсом, зміна схеми руху на Контрактовій площі, де фактично зарезервовано території під ТЦ з автостоянками, які хочуть розмістити на місті “Гостинного двору”, і т.д. 

У 2018 році відзначена з нагоди Дня незалежності України державною нагородою “Заслужений архітектор України”.

З 2015 до 2017 роки працювала заступницею директора Департаменту – начальницею управління ландшафтної архітектури, комплексного благоустрою Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

У 2016 році Анна Бондар подала документи з ознаками підробки в Комісію з проведення конкурсу на заміщення посади головного архітектора міста Києва, про що повідомив Рух “ЧЕСНО”. У відкритому листі Київської організації Національної спілки архітекторів України, оприлюдненому інтернет-виданням “Наші гроші”, йдеться про те, що Бондар начебто отримала від Андрія Вавриша вказівку обійняти посаду головного архітектора Києва та легалізувати своє перебування на цій посаді через конкурс. Згідно з положенням, претендент обов’язково повинен був мати диплом про здобуття архітектурної освіти за фахом “архітектор”. У зв’язку з цим було відкрито кримінальне провадження щодо можливого підроблення документів. Бондар на своїй сторінці у Facebook написала, що має всі три дипломи і проставила теги вишів і однокурсників. Диплом спеціаліста за спеціальністю “Архітектура будівель і споруд” у Національному університеті “Львівська політехніка” Бондар отримала 2011 року (реєстраційний номер №1357, ВК №41912425).

З 2015 по 2016 роки була виконувачем обов’язків директора Департаменту – головного архітектора м. Києва та заступником директора Департаменту – начальник управління ландшафтної архітектури, комплексного благоустрою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.

У 2015 році була виконувачем обов’язків заступника директора Департаменту – начальника служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.

З 2013 по 2015 роки була начальницею відділу ландшафтної архітектури та художнього оформлення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З 2008 по 2012 роки працювала в архітектурній сфері, була головною архітекторкою проєктів та очолювала управління реновації вуличного простору КО “Київгенплан”.

З 1999 по 2009 роки працювала у сфері реклами та медіа, обіймаючи посади менеджерки й директорки відділів у кількох київських рекламних та видавничих компаніях.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.