Аліксійчук Олександр Васильович

Життєпис

Олександр Аліксійчук обраний народним депутатом Верховної Ради ІХ скликання як представник партії “Слуга народу” від Рівненщини (округ #154, до якого входять місто Дубно та Демидівський, Дубанський, Здолбунівський, Млинівський, Радивилівський райони). Увійшов в Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та очолив підкомітет з питань співробітництва територіальних громад та регіонів.

Аліксійчук відіграв ключову роль під час заборони діяльності Російської православної церкви, яку держава-агресор використовувала як агентурну мережу. Саме цей народний депутат разом із представницею “Голосу” Юлією Сірко  (до зміни прізвища мала прізвище Клименко) збирав “мокрі підписи” за заборону діяльності “московських попів”. Зрештою парламент підтримав відповідний урядовий законопроєкт. Народний депутат був одним із представників “Слуг народу”, хто виступив проти законодавчої ініціативи Максима Бужанського, який хотів скасувати перехід на українську мову російськомовних шкіл у 2020 році.

Хронологія подій

У 2025 році не голосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Але голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової того ж дня розпочався протест.

У 2024 році дружина нардепа, Катерина Аліксійчук, стала власницею фірми “Євроекспертиза”, що надає експертні послуги у будівельному секторі. У журналістів видання “Наші гроші” виникло питання до діяльності цієї фірми, яка надавала експертну оцінку. Зрештою “Євроекспертизу” виключили з переліку кампаній, які могли здійснювати експертну оцінку проєктів будівництва. Народний депутат зазначив, що порушення, про які йшлося, були до того, як його дружина стала власницею фірми – до липня 2024 року, і додав, що виключення з переліку експертних організацій було, на його думку, необґрунтоване і таке рішення будуть оскаржувати.

У 2023 році разом з народною депутаткою Юлією Сірко (“Голос”) ініціював збір понад 226 мокрих підписів, щоб винести в порядок денний парламенту питання національної безпеки – заборону діяльності московського патріархату. Зрештою ініціатива Кабміну у 2024 році стала законом.

У 2022 році Аліксійчук виступив співініціатором звернення про недовіру голові комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Андрію Клочку, якому пізніше вручили підозру, і зрештою його зняли з посади голови комітету.

Цього ж року голосував за містобудівну “реформу” 5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році його автомобіль підпалили, за попередніми даними через політичні причини. Сам депутат вважає це політичн мотивованим нападом.

В цьому ж році спільно з нардепом Олегом Дундою зареєстрував законопроєкт про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (#0095), так званих “Харківських угод”.

У 2020 році  став одним з авторів проєкту постанови про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ, що активно підтримувався журналістами та громадським сектором, які критикували роботу МВС.

У цьому ж році Олександр Аліксійчук в складі 44 депутатів не голосував  за законопроєкт про зняття депутатської недоторканності, аргументуючи тим, що не встиг ознайомитися з усіма поданими правками і через місяць при повторному голосуванні підтримав зазначену ініціативу. 

Також підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

У 2019 році переміг на парламентських виборах на Рівненщині (округ # 154) як член партії “Слуга народу”. На той час був підприємцем. За кілька місяців до того під час президентської кампанії був довіреною особою кандидата в президенти – мера Львова Андрія Садового, який представляв партію “Самопоміч”. Аліксійчук фінансував виборчу кампанію кандидата.

У 2003–2019 році працював у будівельному бізнесі: директором/співвласником ТОВ “Торгбуд‑Сервіс”, ТОВ “Будтех‑Плюс”, ТОВ “Інтер‑Буд” та інших компаній будівельної галузі на Рівненщині.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.