Сірко Юлія Леонідівна

Життєпис

Юлія Сірко (до зміни прізвища була Клименко) – обрана народною депутаткою України у 2019 році від політичної партії “Голос” (#2 у списку). У Верховній Раді стала заступником голови депутатської фракції партії “Голос” і першим заступником голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. Була головою партії “Голос” і керівником штабу виборчої кампанії у 2018–2019 роках. Після Революції Гідності була заступницею міністра економічного розвитку та торгівлі України (2015-2016).

Сірко відіграла ключову роль під час заборони діяльності Російської православної церкви, яку держава-агресор використовувала як агентурну мережу. Саме ця народна депутатка разом із мажоритарником з Рівненщини – Олександром Аліксійчуком – збирала “мокрі підписи” за заборону діяльності “московських попів”. Зрештою парламент підтримав відповідний урядовий законопроєкт. Через рік Сірко акцентувала увагу на тому, що виконання закону саботує уряд.

На міжнародній арені просуває Україну як морську державу, від якої залежить світова продуктова безпека. Ініціювала Стратегію морської безпеки України.

Хронологія подій

У 2025 році зазначила, що “Голос” та інші фракції не голосуватимуть за новий уряд допоки не відзвітують чинні на той час міністри.

У тому ж році утрималась при голосуванні за законопроєкт, який обмежив повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і посилив повноваження Генерального прокурора (#12414). Народна депутатка пояснила, що утрималась, бо закон був про безвісті зниклих і їхній статус, закон важливий і потрібний для родин безвісті зниклих поки туди не внесли непрофільні правки про знищення НАБУ та САП.

На думку низки громадських організацій, зокрема Transparency International Ukraine, після внесення правок закон становив пряму загрозу незалежності НАБУ – одного з ключових антикорупційних органів, створеного за підтримки міжнародних партнерів як інституцію, захищену від політичного впливу. В Єврокомісії вважають ухвалення цього закону серйозним кроком назад. Після вуличних протестів поблизу Банкової парламенту довелося скасовувати дію цього закону.

Є ініціаторкою Стратегії морської безпеки України та членом робочої групи по її імплементації. На міжнародній арені просуває Україну як морську державу, яка в умовах війни самостійно пробила експортний коридор в Чорному морі й за допомогою свого зернового експорту підтримує економіку України та світову продуктову безпеку.

Є авторкою законопроєкту, про застосування санкцій до суден, повітряних суден рф, причетних до російського тіньового транспортування нафти і нафтопродуктів, зброї та військових, який підтримав парламент, і підписав Зеленський (№13020).

Сірко входить в делегацію Парламентської асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва. Є членом парламентських груп дружби та веде активну дипломатію з парламентарями та лідерами Індії, США, Канади, Британії, Румунії, Польщі, Німеччини. Постійна спікерка міжнародних форумів, конференцій, самітів.

На початку року Юлія Клименко змінила прізвище на чоловікове і стала Сірко.

У 2024 році наголошувала на тому, що необхідно врегулювати питання з морськими портами, які у часи війни є основою економіки. Гостро розкритикувала ініціативу голови партії Олени Шуляк (проєкт 9664), яка намагалася під виглядом врегулювання цього питання легалізувати будівництво на берегах річок, озер, водосховищ та намив піску.

Підтримала закон про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у Росії, зокрема РПЦ (#8371).

У тому ж році утрималась при голосуванні за законопроєкт щодо спрощення процедури зміни цільового призначення землі з сільськогосподарської на промислову (#9627), який за оцінками експертів містить значні корупційні ризики. 

У 2023 році підтримала законопроєкт про деколонізацію (#7253), який забороняє пропаганду імперської політики Росії та деколонізує місцеві назви. 

Голосувала за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу” (#7457), який дозволив виробництво в Україні медичних препаратів, які могли допомогти військовим.

Писала про корупцію в Міноборони в часи війни.

за ініціативи Сірко Верховна Рада денонсувала Договори з рф щодо співпраці в Азовському морі, Керченській протоці та військово-морському співробітництві BLACKSEAFOR.

Цього ж року разом з українською делегацією в ПАЧЕС домоглася виключення російської делегації з організації, блокувала росіянам ухвалення їхніх рішень щодо мандатів або документів.

У 2022 році голосувала за законопроєкт про заборону проросійських партій (#7172-1).

Авторка законопроєкту щодо санкцій проти Кирила-Гундяєва та ще сімох діячів РПЦ, які публічно підтримують вбивство і геноцид українців (№7332)

У 2021 році заявила про вихід з партії “Голос” через узурпацію влади головою партії Кірою Рудик і приєдналась до парламентського об’єднання “Справедливість”, до якого увійшли 11 з 20 депутатів фракції “Голос”.

У 2020 році поставила свій підпис під ініціативою про звільнення Арсена Авакова з посту міністра внутрішніх справ.

У 2019 році у лютому після ребрендингу партії “Платформа ініціатив” у “Голос” обрана головою партії. Керувала штабом виборчої кампанії партії “Голос”, була другим номером у списку після Святослава Вакарчука. Після завершення парламентської кампанії новим керівником партії з’їзд обрав Вакарчука.

Була обрана народним депутатом України від “Голосу”. У Верховній Раді стала заступником голови депутатської фракції партії “Голос” і першим заступником голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. 

Що важливо, що до того, як відбулися вибори, ця політична сила наголошувала на тому, що народні депутати не можуть бути недоторканими і повинні бути рівними перед законом, а також мають отримувати достатню оплату, щоб бути незалежними від олігархів та політичної корупції. Це доволі непопулярне питання на виборах, яке справді потребує вирішення. Коли зарплата голів комітетів нижча в рази, ніж зарплати керівників секретаріатів тих таки комітетів, це серйозні ризики для законодавчої гілки влади. Те, що політична сила вважала за необхідне заявити про це публічно – свідчення того, що партія була готова змінювати політичну систему і політичну культуру.

Представники фракції “Голос” після виборів наголошували на тому, що Україна має вийти з Мінських угод вже сьогодні, бо перебування в цьому процесі загрожує суверенітету України.

У тому ж році підтримала законопроєкт щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України (про криміналізацію кнопкодавства, #2148).

У 2018 році призначена директором департаменту бізнес-освіти, віцепрезидентом і радником ректора Київської школи економіки.

У тому ж році увійшла до правління Центру економічної стратегії та стала членом наглядової ради ДП “Адміністрація морських портів”.

У 2016 році входила до правління Європейського банку реконструкції і розвитку. 

У тому ж році увійшла до правління Transparency International. 

У 2015 році призначена заступником міністра – керівником апарату Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

До 2015 року понад 17 років працювала в бізнесі  та займала різні керівні посади в приватному секторі. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.