Нагаєвський Артем Сергійович
Фракція "Слуга народу"
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Життєпис
Артем Нагаєвський – обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” номером 96 у списку як член партії. Став членом однойменної фракції. Обраний головою підкомітету з питань земельних відносин Комітету з питань аграрної та земельної політики.
У парламенті народний депутат увійшов до неформальної “групи Павлюка” – бізнесмена, якого в медіа називають другом Володимира Зеленського і “королем контрабанди” західної митниці. Зокрема Павлюк був близьким до комуніста Ігоря Калєтніка, який очолював в часи Віктора Януковича Державну митну службу. У парламенті “група Павлюка” голосує за вигідні бізнесу Ріната Ахметова закони.
Нагаєвський потрапив у поле зору НАЗК одразу в кількох справах у 2021 році. Після розслідування “Схем” агентство встановило, що його депутатські звернення до МВС мали ознаки приватного інтересу. Того ж року НАЗК зафіксувало ще одне порушення — депутат не задекларував вартість авто. В обох випадках мова йшла про адміністративні правопорушення. У першому випадку суд закрив провадження через строки давності.
Увійшов до списку депутатів, які мають найбільше нерухомості, зокрема мова про 19 недобудованих квартир.
Раніше був помічником народних депутатів з “Партії регіонів” та “Соцпартії України”.
Хронологія подій
У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам.
Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів.
У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.
Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.
У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
Потрапив до рейтингу депутатів із найбільшою кількістю нерухомості. Окрім 4 квартир у нього значилися ще 19 недобудованих.
У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.
У цьому ж році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.
У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроекту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.
У 2021 році Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало у депутата конфлікт інтересів. Як з’ясували журналісти “Схем”, через чотири дні після складання присяги Нагаєвський звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо крадіжки, вчиненої проти нього особисто. Наступного дня він направив ще один запит із проханням прискорити розслідування, але вже в іншому кримінальному провадженні. Надіслані офіційні депутатські звернення у Міністерство внутрішніх справ України, “становили його приватний інтерес”. На політика було складено два протоколи щодо конфлікту інтересів, проте Печерський суд згодом закрив адміністративну справу.
У цьому ж році ЗМІ повідомили, що нардеп входить до так званої “групи Павлюка”.
У 2020 році депутат задекларував свій автомобіль Mercedes-Benz B180 2015 року випуску, проте не вказав його вартість і не пояснив відсутність цієї інформації. Крім того, депутат не зазначив у декларації причіп для човнів. Загальна різниця між поданими та фактичними даними склала 432 тис. грн.
У цьому ж році проголосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), в якому йшлося про заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам.
У 2019 році став членом міжфракційних об’єднань “За ФОПів” та “Черкащина”.
Обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” номером 96 у списку як член партії. Став членом однойменної фракції. Обраний головою підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики .
На президентських виборах був членом “Зе!команди” на Київщині.
У 2018 році став головою правління логістичної компанії ПАТ “АТП 13058”, що спеціалізувалась на макроекономічних дослідженнях та стратегічному прогнозуванні. Підприємець, засновник 8 компаній. Був засновником ще 8 компаній.
З 2007 по 2012 роки працював помічником народного депутата VI скликання Олега Надоші, який був членом “Партії регіонів”.
З 2002 по 2004 роки працював помічником народного депутата IV скликання Віктора Тимошенка, члена фракції “Соціалістичної партії України”.
Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.
Читати далі
Голосування
За
- Фейкове скасування депутатської недоторканості (2237)
- Про криміналізацію кнопкодавства (2148)
- Визнання Революції Гідності одним з ключових моментів державотворення (2739)
- Засудження протестів на Банковій (5295)
- Про судоустрій і статус суддів (3711-д)
- Заборона проросійських партій (7172-1)
- Ратифікація Стамбульської конвенції (0157)
- Про відновлення декларування (9534)