Бондар Віктор Васильович

Життєпис

Бондар Віктор – народний депутат VІІ, VІІІ та ІХ скликань. Голосував за “диктаторські закони” 16 січня у 2014 році. У 2019 році був обраний самовисуванцем у парламент (округ #191, Хмельницька область) та увійшов до складу Комітету з питань транспорту та інфраструктури. З 2019 по 2022 рік був співголовою депутатської групи “За майбутнє”. 

Хронологія подій

У 2025 році Спеціальна антикорупційні прокуратура повідомила депутату про підозру у справі про розкрадання на закупівлях “Укрзалізниці”. За версією правоохоронців, Бондар, користуючись своїм впливом, створив перешкоду в діяльності підприємця задля залучення його до вчинення злочину. Згодом депутат та залучений ним підприємець вступили у змову з групою осіб, які здійснювали фактичний контроль над “Укрзалізницею”, і застосували схеми зі збільшення вартості продукції. У 2021-2022 роках на закупівлях “Укрзалізниці” на поставку кабельно-провідникової продукції перемогли дві компанії, підконтрольні Бондару та підприємцю. Компанії здійснили поставку продукції за цінами, які значно перевищували ринкові, що завдало “Укрзалізниці” шкоду на понад 140 мільйонів гривень. Вищий антикорупційний суд обрав Віктору Бондару запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень.

У цьому ж році проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

Також у 2025 році Бондар підтримав підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

У 2022 році вийшов з депутатської групи “За майбутнє” та став позафракційним народним депутатом.

Наприкінці цього ж року підтримав законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

У 2019 році пройшов до Верховної Ради як самовисуванець та увійшов до Комітету з питань  з питань транспорту та інфраструктури. Став співголовою депутатського об’єднання “За майбутнє”. 

Раніше у цьому ж році Бондар оголосив про вихід з партії “Відродження” та складання повноважень її голови. Причиною виходу стала незгода з рішенням об’єднатися з проросійським “Опозиційним блоком” для участі у виборах.  

У 2018 році поліція розпочала кримінальне провадження за фактом імовірного зловживання повноваженнями посадовими особами товариства “БУДІНФОРМ”, що належить Сергію Бондару, під час будівництва багатоповерхового будинку по вул. Мечникова, 7-Б. Компанія Бондара планувала побудувати 18-поверховий житловий будинок на схилі Кловсього яру над Олександрівською лікарнею. Водночас у центральній історичній частині Києва встановлено обмеження на висоту на рівні 27 метрів, що приблизно відповідає 9 поверхам. 

У 2015 році став головою партії “Відродження”. 

У 2014 році голосував за “диктаторські закони” 16 січня 2014 року, які суттєво звужували права громадян на проведення акцій протесту, але 19 лютого вийшов з фракції “Партії регіонів” у парламенті. Депутат заявив, що держава перебуває на грані громадянської війни і він не бажає бути причетним до організаторів кривавих подій в Україні. 

У тому ж році пройшов до Верховної Ради VIII скликання як самовисуванець від Хмельниччини (округ #191). 

У 2012 році пройшов до Верховної Ради VII скликання як самовисуванець від Хмельниччини (округ #191). Долучився до фракції “Партія регіонів” у парламенті, але у партію не вступив. 

У 2010 році підтримав Юлію Тимошенко під час другого туру президентських виборів, через що був звільнений Віктором Ющенко з посади голови Дніпропетровської ОДА. 

Після приходу до влади Віктор Янукович призначає Бондара заступником голови Державної митної служби, яку очолював тоді комуніст Ігор Калєтнік. Бондар перебував на посаді заступника до 2011 року.

У грудні Бондара затримали за підозрою у пособництві в умисному знищенні незавершеного будівництва київського автовокзалу “Теремки”, що завдало збитків державному бюджету на 5,5 мільйонів гривень. Через рік справу закрили за відсутністю складу злочину. 

У 2007 році президент Ющенко призначив Віктора Бондара головою Дніпропетровської ОДА. 

У 2006 році посів посаду заступника голови Секретаріату президента. 

У 2005 році очолив Міністерство транспорту та зв’язку. 

У 2000 році Бондар став керівником Центру інформаційних ресурсів Секретаріату Кабміну.

У 1995 році потрапив на роботу у фінансову групу “Сігма”. Це, за даними журналістів “Espreso”, зіграло ключову роль у подальшій кар’єрі Віктора Бондра з огляду на те, як стрімко розвивався цей бізнес.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.