Світлична Юлія Олександрівна

Життєпис

Юлія Світлична – у рік парламентських виборів, 2019 року, після обрання Президентом Володимира Зеленського, уряд погодив повторне призначення Світличної на посаду голови Харківської облдержадміністрації. Однак згодом її звільнили. Вона потрапила до Верховної Ради IX скликання завдяки довиборам, коли перемогла у 2020 році як самовисуванка від #179 округу (місто Лозова, а також Зачепилівський, Кегичівський, Красноградський, Лозівський і Сахновщинський райони Харківської області). Не входила до складу будь-якої фракції. На її користь під час виборів зняли свої кандидатури Вікторія Алєксєйчук (“Слуга Народу”) та Олександр Діденко (ОПЗЖ). 

Після її обрання Світлична не увійшла до жодної постійної комісії, але входить до Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Депутатські запити вона подавала в основному з питань округу: стосувалися вони коштів на роботи, які мали провести на Краснопавлівському водосховищі, вартості газу для населення, перевірки законності дій керівництва місцевого курорту. 

Світлична не є “законодавчим локомотивом” і часто пропускає знакові голосування. Вона більш результативно працює над розвитком міжнародних зв’язків, регіональнім досвіді управління та соціально-гуманітарній експертизі. Вона додає парламенту зовнішньополітичного виміру та представляє голос переселенців і Харківщини. Світличну двічі обирали віцепрезидентом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Це створює для України додаткові канали комунікації та лобізму інтересів у європейських інституціях. Її міжнародні зв’язки – головний капітал, бо більшість позафракційних депутатів не мають такого рівня “зовнішньої легітимності”.

Після початку повномасштабного вторгнення Юлія Світлична передавала гуманітарну допомогу переселенцям та багатодітним родинам. Регулярно проводить зустрічі з аграріями, комунальниками, студентами. Журналістам нардепка повідомила, що її приймальні працюють під час повномасштабного вторгнення у Лозовій та Кегичівці. Хоча у соціальних мережах Світлична не дуже активна.

Раніше, за президента Петра Порошенка, політична кар’єра Світличної доволі стрімко розвивалася зокрема завдяки зв’язкам із колишнім очільником Адміністрації Порошенка – Ігорем Райніним, який до того, як обійняти цю посаду очолював Харківську облдержадміністрацію.

Так, у 2014 році Світлична була заступницею Райніна в Харківської обласній державній адміністрації, яку у 2018 році зрештою очолила сама. До того, під час місцевих виборів, її обрали депутаткою Харківської обласної ради від “Блоку Петра Порошенка” і вона очолювала фракцію, з якої вийшла тоді, коли почала головувати в облдержадміністрації.

У 2018 році Світлична у облраді оголосила про створення надбільшості “Єдність і розвиток Харківщини” (90 із 120 мандатів). Цю групу вона ж сама і очолила. А на місцевих виборах Світлична почала просувати свій політичний проєкт “Блок Світличної “Разом!” і так вдалося здобути понад 300 мандатів, зокрема 17 депутатів в облраді та 6 – у Харківській міськраді.

Хронологія подій

У 2025 році була відсутня під час голосування за закон #12414, який фактично міг позбавити незалежності Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Через цей законопроєкт на вулиці українських міст вийшли протестувальники, які писали гасла та заклики на картоні. Таке рішення Верховної Ради негативно сприйняли європейські партнери України та міжнародні фінансові інституції. Перші прямо говорили про те, що такий стан речей може загальмувати євроінтеграцію України. За десять днів Верховна Рада голосувала вже новий законопроєкт, який повертав повноваження антикорупційним органам. Його подав Президент України #13533. За нього Світлична віддала свій голос. У соцмережах написала: “Правильний день. Незалежність антикорупційної системи відновлено!”

Депутатка підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Світлична не голосувала за законопроєкт #12320 про притягнення до адмінвідповідальності журналістів та активістів, які згадують клієнтів адвокатів. 

У 2024 році Світличина пропустила голосування за закон про медичний канабіс (#3528-IX). Вона була відсутня, коли депутати вирішували, чи дозволити виробництво в Україні медичного канабісу, який сприяє відновленню військових після поранення, онкохворих та допомагає у лікуванні ПТСР. Це законодавче рішення погодили. 

Не голосувала за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2023 році голосувала за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Голосувала за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

У 2022 році підтримала закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосувала проти містобудівної “реформи” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Світлична голосувала за заборону проросійських партій. Законом #7172-1 Верховна Рада заборонила проросійські партії після трьох місяців повномасштабного вторгнення. Законопроєкт внесли народні депутати в березні 2022 року. Першою авторкою стала Ольга Совгиря (“Слуга народу”). Того ж року в судовому порядку заборонили понад 10 проросійських партій, зокрема ОПЗЖ, Опоблок, Наші, Партія Шарія, Компартія та інші.

У 2021 році зареєструвала проєкт закону #6278, яким пропонувалось позбавляти водіїв прав довічно. На думку Світличної, необхідність прийняття закону “зумовлена непоодинокими випадками масштабних ДТП всією країною”.

Світлична голосувала за законопроєкт #3711-д “Про судоустрій і статус суддів”. У 2019 році повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів були припинені через відсутність оновлення та очищення суддівського корпусу. Робота Комісії була паралізована через політичні ігри. Після цього виникла потреба відновити діяльність комісії за новими правилами. Проєкт #3711-д став компромісом між владою, громадськістю та міжнародними партнерами. Він закріпив вирішальну роль міжнародних експертів у Конкурсній комісії, що перевіряє кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

Цього ж року проголосувала за постанову #2739 про Визнання Революції Гідності одним з ключових моментів державотворення. До шостої річниці Революції Гідності низка народних депутатів, зокрема представники “Голосу” Олександра Устінова, Сергій Рахманін, Наталія Піпа, подали постанову, яка визнавала Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення. Окрім того, документ надав політичну оцінку режиму зрадника Віктора Януковича та наголосив на недопустимості затягування справ Майдану. 

У 2020 році була претенденткою на посаду заступниці секретаря Ради національної безпеки і оборони України. 

Під час карантину гречкосіяла – передавала до медзакладів області засоби індивідуального захисту та медичне обладнання.

Цього ж року на довиборах до Верховної Ради IX скликання перемогла від #179 округу (місто Лозова, а також Зачепилівський, Кегичівський, Красноградський, Лозівський і Сахновщинський райони Харківської області) як самовисуванка. Не входила до складу будь-якої фракції. На її користь зняли свої кандидатури Вікторія Алєксєйчук (“Слуга Народу”) та Олександр Діденко (ОПЗЖ). 

Тоді ж депутатка створила власний політичний блок “Блок Світличної “Разом!”. Це відбулось шляхом ребрендингу створеної у 2015 році партії “Єдина сила” Володимира Нетребенка. І з цим блоком пішла на вибори до Харківської міської ради та обласної рад. Була обрана депутаткою Харківської міської ради. 

Регулярно з’являлася в ефірах телеканалу “Інтер”, який перебував під контролем компаній, пов’язаних з олігархом Дмитром Фірташем та народним депутатом, членом фракції ОПЗЖ у Верховній Раді, Сергієм Льовочкіним. Медіамоніторинг також фіксував її активну присутність на телеканалі “Україна”, що належав бізнесмену Рінату Ахметову. “Детектор медіа” називав Світличну “правою рукою” Ігоря Райніна, екс-очільника голови Адміністрації Президента Петра Порошенка, а з 2019 року – голови Харківського обласного осередку партії ОПЗЖ.

У 2019 році після обрання Президентом Володимира Зеленського Кабінет міністрів України погодив повторне призначення Світличної на посаду голови Харківської облдержадміністрації. Однак згодом її було звільнено, а цю посаду очолив Олексій Кучер. 

У 2018 році очолила депутатську групу “Єдність і розвиток Харківщини” у Харківській обласній раді. До групи увійшли представники всіх шістьох фракцій – 3/4 депутатів від загальної кількості ради.

У 2016 році Світлична була обрана віцепрезидентом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. 

Цього ж року була призначена Президентом спочатку тимчасовим виконувачем обов’язків голови Харківської обласної державної адміністрації, а потім головою. Після призначення головою облдержадміністрації, вийшла з партії БПП “Солідарність” і припинила керувати фракцією політсили, оскільки того вимагало законодавство. Залишилась обласною депутаткою. 

Потрапила у мовний скандал – напередодні Дня соборності звернулася до присутніх мешканців Харківщини російською мовою. У відповідь було чутно  крики “ганьба”. На це звернення вона не звернула уваги.

У 2015 році на чергових місцевих виборах Світлична балотувалась від “Блоку Петра Порошенка” одразу до трьох рад: Харківської обласної, міської та районної VII скликання. У результаті її було обрано до кожної з цих рад, але депутатка надала перевагу мандату обласної ради. Того ж року обрана керівником фракції БПП “Солідарність” у Харківській обласній раді.

У 2014 році була заступницею голови Харківської обласної державної адміністрації. Світлична залишилась на цій посаді і після зміни очільника області з Ігора Балути на Ігора Райніна. Райнін був засновником підприємства “Охорона праці”, на якому колись працювала Світлична. 

Цього ж року працювала директоркою Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону в Харківській облдержадміністрації.

У 2007 році була начальницею відділу цінової політики Головного управління економіки Харківської облдержадміністрації. Потім в тій же установі займала посаду начальниці відділу розвитку підприємництва та ринкових відносин.

У 2006 році працювала головною спеціалісткою відділу інвестиційної політики Головного управління економіки при Харківській облдержадміністрації.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.