Яременко Богдан Васильович

Життєпис

Яременко Богдан  — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #215, м. Київ, частини Деснянського та Дніпровського району) та став головою Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентських відносин. У 2020 році Яременка відкликали з посади голови комітету, у 2024 році він перейшов до Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій України, національних меншин та міжнаціональних відносин. 

Депутат і колишній дипломат потрапляв у низку скандалів через листування, зокрема з представницею, яка надає секс-послуги. Листування вдалося зафільмувати журналістам у парламенті, коли народний депутат був на робочому місці. Політик – один з представників групи олігарха Ігоря Коломойського. Про це писала “Українська правда”. Яременко очолював партійний осередок УКРОПу в Києві.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

Крім того, у 2025 році Яременко підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України (#8371).

Перейшов у Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій України, національних меншин та міжнаціональних відносин. 

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

У 2022 році взяв активну участь у складанні офіційної заяви Верховної Ради щодо рішення Російської Федерації визнати незалежність так званих “ДНР” та “ЛНР”. У заяві було зазначено, що Україна не визнає рішення Росії і воно не має юридичної сили, РФ фактично вийшла з мінського процесу, Верховна Рада закликає провести засідання у форматі держав-учасниць Будапештського меморандуму та запровадити Санкції проти Росії. 

Закликав розірвати дипломатичні відносини з Білоруссю та розвивати політичну співпрацю з представниками полку імені Кастуся Калиновського. 

Потрапив у скандал через лайливу переписку. Конфлікт розгорівся довкола теми звинувачення очільника Офісу президента Андрія Єрмака у роботі на Кремль. Політик захищав представника Банкової, через що його розкритикував ексзаступник міністра інформаційної політики України – Дмитро Золотухін. Згодом політик написав, що він “напевно зробив неправильно”. Останнього у коментарях підтримав Магда. “Після анал-табу ще й не таке можна написати», – написав Магда, натякаючи на секс-скандал Богдана Яременка, коли той у сесійній залі замовляв собі повію, і ця розмова потрапила в об’єктив журналістів. Під цей коментар прийшов сам нардеп Яременко та почав використовувати лайливі слова та словосполучення у бік Магди. Інші дописувачі нардепу зауважили, що такою бурхливою реакцією він лише привернув увагу людей до історії, яку дехто почав забувати, а дехто – взагалі не знав”.

У 2020 році Яременка відкликали з посади голови Комітету  з питань зовнішньої політики та міжпарламентських відносин.

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #215, м. Київ, частини Деснянського та Дніпровського району) та став головою Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентських відносин.

Журналісти у приміщенні Верховної Ради зафільмували листування депутата, у якій він замовляв сексуальні послуги, перебуваючи на робочому місці. Спочатку Яременко заявив, що навмисно сфальсифікував листування і зробив цю провокацію у знак протесту проти журналістів, які знімають телефони нардепів. Згодом він видалив свій пост та подав у відставку з посади голови комітету, вибачившись перед дружиною, фракцією та президентом. Звільнили депутата з посади лише у 2020 році. 

У 2017 році очолив Київської міської організації партії “УКРОП”.

У 2014 році став головою організації “Майдан Закордонних Справ”. 

У 2013 році під час Революції Гідності різко засудив розгін мирних протестувальників на Майдані, порівнявши дії Беркута з діями “карателів, окупантів та фашистів”. Через декілька був звільнений з посади генерального консула України у Стамбулі. 

У 2010 році обійняв посади генерального консула України у Стамбулі та представника України при Організації Чорноморського економічного співробітництва. 

З 2009 по 2010 рік був першим заступником директора Департаменту міжнародної політики Секретаріату Президента України. 

З 2006 по 2008 рік обіймав посаду генерального консула України в Единбурзі (Велика Британія).

З 2004 по 2006 рік працював начальником протоколу Прем’єр-міністра.

З 2000 по 2003 рік був начальником Четвертого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України, який займався державами Західної півкулі. 

З 1995 по 1999 рік працював у Генеральному консульстві України у Нью-Йорку. 

У 1993 році розпочав кар’єру у департаменті інформації Міністерства закордонних справ України. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.