Герега Олександр Володимирович

Життєпис

Олександр Герега – став до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець та член партії “За конкретні справи”, засновником якої він є. Балотувався за #192 округом (Городоцький, Дунаєвецький, Чемеровецький і Ярмолинецький райони Хмельницької області). 

У парламенті приєднався до депутатської групи “За майбутнє”. Обраний членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Згодом став головою підкомітету з питань загального податкового адміністрування та оподаткування податком на прибуток підприємств, бухгалтерського обліку і аудиту. Заснував політичну партію “За конкретні справи”. 

До цього двічі обирався як самовисуванець від цього ж округу. Голосував за диктаторські закони Януковича. Після перемоги Революції Гідности вийшов з фракції та лав “Партії регіонів”. 

Власник і бенефіціар понад 80 компаній, зокрема він є співласником групи компаній “Епіцентр К” (гіпермаркети “Епіцентр», “Нова Лінія”), пов’язаний із аграрним бізнесом. “Радіо Свобода” зазначали, що на тимчасово окупованих територіях працює гіпермаркет “Епіцентр” під новою вивіскою – “Галактика” і насправді політик міг не вивести свій бізнес з тих територій. Депутат такі зв’язки публічно заперечує. Партія “Народний фронт” домоглася через суд, що проти Герег відкрили провадження через колабораційну діяльність. Щоправда, тут варто додати, що низка магазинів “Епіцентр” постраждали від обстрілів на підконтрольній Україні території.

Олександр Герега є фігурантом антикорупційних розслідувань. Дружина – Галина Герега – була депутаткою Київської ради кількох скликань та секретарем, а під час втечі мера Леоніда Черновецького, вона була в.о. і вела сесії Київради. 

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році Печерський районний суд Києва зобов’язав Офіс генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею “колабораційна діяльність” щодо можливих виплат управителю колишніх “Епіцентрів” на захопленій Донеччині Геннадію Гальчуку, який став депутатом від прокремлівської партії “Єдина Росія”. Скаргу до суду подали представники партії “Народовладдя”, зокрема Юрій Левченко. У результаті Офіс генпрокурора вніс відомості до ЄРДР щодо нардепа та засновника мережі “Епіцентр” Олександра Гереги та його дружини за статтею ст. 111-1 КК України (“колабораційна діяльність”).

У 2023 році не голосував проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Журналістські розслідування встановили, що торговельні мережі “Епіцентр”, засновані подружжям Герег, після повномасштабного вторгнення, на тимчасово окупованих територіях продовжували функціонувати під новим брендом – “Галактика”. Водночас низка ознак свідчила про спадкоємність: зберігалися елементи фірмового дизайну, внутрішні корпоративні матеріали, а також частина персоналу, зокрема Геннадій Гальчук, який паралельно входив до керівних органів “Галактики” та отримував винагороду від Герег. Мережа продовжувала розширюватися: у 2022 році в зруйнованому Маріуполі було відкрито новий торговельний об’єкт. Діяльність компанії включала й публічну активність на користь окупаційних адміністрацій. Водночас Герега публічно заперечував як особисті зв’язки з росією, так і причетність до діяльності торговельних мереж на окупованих територіях. За його словами, контроль над цими активами був втрачений одразу після початку окупації, а всі відомості про подальші події навколо бізнесу родина отримувала виключно зі ЗМІ.

Цього ж року не голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Представники партії “Народовладдя” надіслали до Служби безпеки України заяву про “вчинення власниками мережі “Епіцентр” Олександром та Галиною Герегою кримінального правопорушення (колабораційна діяльність). СБУ передали заяву від партії в Офіс генпрокурора, звідки надійшла відповідь про те, що документ “не містить об’єктивних фактичних даних, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень”, тому “підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає”.

Журналісти Bihus.info повідомили, що компанія “Епіцентр” після початку повномасштабного вторгнення придбала як мінімум п’ять елітних автівок за майже мільйон доларів.

Утримався при голосуванні за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

У 2022 році не голосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Після початку повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон до Польщі.

У 2021 році за даними Forbes.ua. загальні статки Олександра та Галини Герег становили 1,7 млрд доларів. Вони посідали 6 місце у рейтингу найбагатших українців. 

Завдяки витоку Pandora Papers журналісти виявили, що Герега та його дружина були власниками мережі офшорних компаній, пов’язаних із бізнесом на території окупованого Криму. Документи міжнародних провайдерів підтвердили, що подружжя контролювало п’ять кіпрських компаній через мережу офшорів і два фонди – Fundationsanstalt та Gold Taurus Stiftung, які не були зазначені в декларації депутата за 2020 рік. Зокрема, дві компанії – Samelio Holdings Limited та Edlagor Enterprises Limited – не потрапили до звітності. Остання володіла мережею будівельно-господарських гіпермаркетів “Новацентр К” у Сімферополі та Севастополі, яка до окупації Криму працювала під брендом “Епіцентру”. Журналісти встановили, що Гереги були бенефіціарними власниками цих структур щонайменше до 2019 року, продовжуючи фінансові операції з кримським бізнесом уже після окупації півострова росією.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Не голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Цього ж року розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із постачанням медичних виробів з Китаю. Найбільший у світі транспортний літак АН-225 “Мрія” доставив до Києва рекордний обсяг засобів для протидії пандемії COVID-19, які, за офіційними заявами, мали бути спрямовані до медичних закладів. Однак згодом з’ясувалося, що значна частина вантажу призначалася для комерційної реалізації через мережу “Епіцентр”. У компанії пояснили, що профінансували переліт “Мрії”, а на борту перевозилися як гуманітарні, так і товарні партії. Мер Києва Віталій Кличко підтвердив, що від нардепа Гереги надійшов лист з пропозицією придбати медичні товари для протидії епідемії коронавірусної інфекції у його компанії “Епіцентр К”. Депутати фракції “Голос” направили листи до НАБУ і НАЗК з проханням розслідувати можливу корупцію нардепа.

Ситуація привернула увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, яке заявило про можливе порушення Герегою вимог Закону України “Про запобігання корупції”. НАЗК неодноразово запрошувало нардепа для надання пояснень про суть вчиненого правопорушення та складання, за наявності підстав, протоколу про адміністративне правопорушення. Герега ігнорував виклики до НАЗК.

Політик не задекларував нерухомість в іспанському містечку Бенікасім, частину з якої місцеві журналісти оцінили у майже шість мільйонів.

У 2019 році обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець та член партії “За конкретні справи” за #192 округом (Городоцький, Дунаєвецький, Чемеровецький і Ярмолинецький райони Хмельницької області). Приєднався до депутатської групи “За майбутнє”. Обраний членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Згодом став головою підкомітету з питань загального податкового адміністрування та оподаткування податком на прибуток підприємств, бухгалтерського обліку і аудиту.

У 2018 році внесений під номером 56 у санкційний список українців, оприлюднений російською федерацією.

У цьому ж році в Кабміні розгорнулося протистояння довкола призначення голови Хмельницької обласної держадміністрації. Представники “Народного фронту” виступали проти кандидатури Вадима Лозового, якого вважали наближеним до Гереги. На момент призначення Лозовий був позапартійним, однак за рік до цього очолив фракцію місцевої політичної сили “За конкретні справи”.

У 2017 році родина Герег стала співзасновниками телеканалу “Перший Подільський”. 

Під час парламентських перегонів на телеканалі “Перший Подільський” виходили сюжети за участю Гереги, серед яких “Проект розпису храму на станції Дунаївці презентували прихожанам” та “На Хмельниччині проходить Чемпіонат України з важкої атлетики”. Поряд із цим транслювали й матеріали, що мали ознаки агітації за кандидата. У сюжетах йшлося про масштабні святкові заходи – наприклад, відзначення днів народження населених пунктів за участі українських естрадних виконавців, зокрема співачки Лами. Організатором цих подій виступала споріднена громадська організація “За конкретні справи”. Водночас оплату послуг телеканалу та підтримку громадської організації Герега не відобразив у своєму фінансовому звіті.

У цьому ж році Служба матеріально-технічного забезпечення “Львівської залізниці” уклала угоду на закупівлю 900 швабр із механізмом віджиму на суму 99 тис. грн із товариством “Епіцентр К”, що належало народному депутату Герезі та його дружині. Єдиним конкурентом “Епіцентру К” на цих торгах стала компанія “Нова лінія”, кінцевими бенефіціарами якого також були подружжя Герег. Про це повідомляло інтернет-видання “Наші гроші. Львів”.

У 2015 році заснував політичну партію “За конкретні справи” та балотувався до Хмельницької обласної ради від цієї партії першим кандидатом.

У 2014 році обраний депутатом Верховної Ради України VIII скликання як самовисуванець за мажоритарним округом #192 ( Хмельницька область). Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. 

За даними громадської мережі “ОПОРА” політик займався непрямим підкупом виборців на окрузі. Депутат організував безкоштовну поїздку на футбольний матч, влаштував розіграш призів на святкуванні дня селища, вручав подарунки медикам. “Незалежний громадський портал” писав, що під час передвиборчої зустрічі з кандидатом в народні депутати Герегою “тітушки” побили опонентів.

Голосував за диктаторські закони Януковича. Після перемоги Революції Гідности вийшов з фракції та лав “Партії регіонів”.

У цьому ж році компанії “Епіцентр К”, “Нова лінія” та “Торговий дім “Трейдіком “Інко”, кінцевими власниками яких були Галина та Олександр Гереги, заснували у місті Пушкіно Московської області компанію “Руслайн Ко”. Ця фірма була однією із найбільших платників податку на власність до бюджету анексованого міста Севастополь.

У 2013 році товариство “Епіцентр К” придбало контрольний пакет акцій будівельних супермаркетів “Нова Лінія”. Ця мережа після 2014 року працювала в окупованому Криму.

У 2012 році обраний депутатом Верховної Ради України VII скликання як безпартійний самовисуванець за мажоритарним округом #192 (Хмельницька область). Увійшов до “Партії регіонів”.  

У цьому році, за інформацією Руху ЧЕСНО, був помічений за кнопкодавством.

У 2003 році заснував товариство “Епіцентр К”, найбільшу в Україні мережу гіпермаркетів будівельно-господарського типу.  

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.