Молоток Ігор Федорович

Життєпис

Ігор Молоток – став народним депутатом IX скликання (округ #160, міста Конотоп і Шостка, частини Конотопського, Кролевецького і Шосткинського районів, – Сумська область) як безпартійний самовисуванець. Під час виборів його конкурента по округу – мера Конотопа жорстоко побили і він звинуватив у цьому Молотка. Політик все заперечив і сказав, що готовий пройти поліграф. 

Обраний членом Комітету з питань бюджету. Згодом його обрали заступником голови Комітету, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати.  У 2020 році став членом депутатської групи “За майбутнє”, що вважається близькою до Ігоря Коломойського, але політик під час голосування за “антиколомойський закон” голосував зеленою кнопкою.

Був народним депутатом VII скликання, до 2014 року був членом фракції “Партії регіонів”. Був депутатом Верховної Ради VIII скликання. Був членом депутатської групи “Воля народу”. Був неодноразово помічений у кнопкодавстві, гречкосійстві. Політик є фігурантом низки антикорупційних розслідувань.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Журналістське розслідування Bihus.Info встановило можливу причетність Молотка до схем із завищення вартості будівництва фортифікацій у Сумській області. Зокрема, підрядник ТОВ “ТД “Дінастія”, який отримав понад 120 млн грн бюджетних коштів, закуповував матеріали у компанії “Шостстройресурс”, оформленої на 90-річну матір Молотка, переплачуючи виробнику через значну націнку. Крім того, інша компанія – ТОВ “Норд Трек”, що постачала протитанкові піраміди, виявилася пов’язаною з оточенням депутата, адже саме вона виплачувала зарплату його співмешканці. За підрахунками журналістів, подібні схеми могли завдати державному бюджету щонайменше 9,5 млн грн збитків.

У цього ж році за даними ЗМІ, Національне антикорупційне бюро України провело обшуки обшук у будинку Молотка та його родичів у справі про можливе незаконне збагачення та недостовірне декларування.

Голосував за законодавчу ініціативу #11533, яка обмежила доступ журналістам-розслідувачам до реєстрів. Це рішення було ударом по боротьбі з корупцією та викликало занепокоєння в експертному середовищі, оскільки воно ускладнило роботу антикорупційних інституцій і громадського контролю, що були ключовими для розвитку демократії та збереження довіри міжнародних партнерів.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат утримався при голосуванні за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Став заступником голови Комітету, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

У 2023 році утримався при голосуванні за проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Не голосував за деколонізацію географічних назв, хоча картка в слоті була.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Став одним з ініціаторів містобудівної “реформи” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2020 році став членом депутатської групи “За майбутнє”, що вважається близькою до Ігоря Коломойського.

Цього ж року на місцевих виборах балотувався до Сумської обласної ради VIII скликання від партії “За майбутнє” як перший кандидат у списку. Це відома політична технологія, коли народний депутат тягне на місцевих виборах список, але сам не йде до місцевої ради.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання (округ #160, міста Конотоп і Шостка, частини Конотопського, Кролевецького і Шосткинського районів, – Сумська область) як безпартійний самовисуванець. Обраний членом Комітету з питань бюджету. Під час виборчої кампанії був помічний за гречкосійством. У цьому ж році став головою підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Під час передвиборчих перегонів цього року один з кандидатів в депутати Артем Семеніхін звинуватив Молотка в організації нападу на нього. Депутат заперечував свою причетність до замаху на вбивство свого опонента.

У 2018 році мільйонер-нардеп брав з бюджету компенсацію за житло.

У 2017 році стало відомо, що оточення депутата відіграло ключову роль у резонансній справі щодо голови Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка: помічник Молотка – Андрій Комар вніс 5 млн грн застави, аби звільнити суддю з-під варти. За даними ЗМІ, саме на Комара оформлені підприємства, які контролюють теплоенергетику Шостки та фактично перебувають у сфері впливу групи Молотка. Ба більше, госпсуд Сумської області, очолюваний тоді Коваленком, визнав право власності ТОВ “Вант” ЛТД — компанії, співзасновниками якої є батько депутата Федір Молоток, Лариса Комар та британська “Ескамакс Інвестментс Лімітед” — на об’єкт у Собицькому лісництві. 

У цьому ж році підписав подання, на підставі якого Конституційний суд визнав неконституційною і скасував статтю 368-2 КК, що передбачала покарання за незаконне збагачення. А отже, було зупинено реформу з візової лібералізації українського законодавства та не виконано одне із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом.

З 2016 по 2018 роки був неодноразово помічений за кнопкодавством.

У 2016 році син депутата, Денис став учасником ДТП. Він намагався втекти від поліції, розбив поліцейську машину та ще одне авто. У результаті інциденту постраждало четверо людей. Винуватець події відмовився проходити тест на алкогольне сп’яніння, а його батько – Ігор Молоток зобов’язався компенсувати лікування жертвам дорожньо-транспортної пригоди. За фактом події було відкрито кримінальне провадження, а згодом стало відомо, що суд визнав Дениса невинним у непокорі працівникам поліції.

Цього ж року стало відомо, що Молоток пов’язаний із контролем за теплоенергетикою міста Шостки Сумської області через низку підприємств, де бенефіціарами або засновниками був він сам, його родичі та помічники. Саме ці компанії отримували вигідні контракти від міської влади, зокрема попри дешевші пропозиції конкурентів, а фінансування реконструкцій котелень і мереж здійснювалося паралельно як за кошти державного бюджету, так і через включення до тарифів на тепло. У результаті мешканці міста фактично сплачували за одні й ті самі послуги кілька разів, тоді як бюджет втрачав мільйони гривень через занижені орендні ставки.

У 2015 році на місцевих виборах VII скликання балотувався від партії “Рідне місто” до Шосткинської міської ради (Сумська область) першим кандидатом, але обраний не був. 

З 2015 по 2017 роки депутат отримував компенсацію за житло, попри наявність власного будинку біля Києва. За даними його декларацій за 2015–2017 роки, у такий спосіб він “заробив” майже 725 тис. гривень.

У 2014 році обраний депутатом Верховної Ради VIII скликання (округ #160, Сумська область) як безпартійний самовисуванець. Обраний головою підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету. Став членом депутатської групи “Воля народу”. 

Молоток з’явився у Верховній Раді з годинником вартістю 21 тис. доларів, тоді як задекларований ним річний дохід становив трохи більше 170 тис. гривень, а сукупний дохід членів його сім’ї – близько 58 тис. гривень. Аналогічна ситуація повторилася у 2021 році, коли журналісти зафіксували на ньому інший годинник вартістю 18 тис. доларів.

У цьому ж році увійшов до групи “Суверенна європейська Україна”.

Цього року голосував за ухвалення так званих “диктаторських законів” (законопроєкт #3879), що обмежували громадянські права, розширювали повноваження влади щодо переслідування учасників протестів та фактично спрямовувалися на криміналізацію опозиції й громадського суспільства.

У 2012 році обраний народним депутатом VII скликання (округ #160, Сумська область) як безпартійний самовисуванець. Обраний головою підкомітету з питань інвестиційних програм державного бюджету. До 2014 року був членом фракції “Партії регіонів”.

З 2006 по 2012 роки був помічником нардепа Верховної Ради V та VI скликань Руслана Зозулі, обраного від “Блоку Юлії Тимошенко”. 

У цих же роках був головою Наглядової ради Шосткинської Теплоелектроцентралі.

З 2003 по 2012 роки працював генеральним директором ТОВ “Вант” ЛТД.

З 2002 по 2006 роки був помічником депутата Григорія Дашутіна на громадських засадах у Верховній Раді IV скликання від Блоку “За єдину Україну!”. 

З 1993 по 2003 роки працював на управлінських посадах в товариствах “Вибір”, “ВІСТ” та “НЕКС ЛТД”.

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.