Грищенко Тетяна Миколаївна

Життєпис

Тетяна Грищенко – стала депутаткою Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом (#66 округ,  місто Малин, а також Брусилівський, Коростишівський, Малинський, Народицький, Радомишльський, Хорошівський і Черняхівський райони Житомирської області) як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана членкинею Комітету з питань аграрної та земельної політики. Не має вищої освіти.

Коли Юлію Тимошенко антикорупційні органи запідозрили у спробі дати хабар народним депутатам, то їй заборонили спілкуватися із 65 парламентарями. Прізвище Тетяни Грищенко було у списку.

На президентських виборах 2019 року була у складі Окружної виборчої комісії від Юрія Бойка – депутата IX скликання від депутатської групи “Платформа за життя та мир”. Під час другого туру була головою ОВК #66 від Володимира Зеленського.

Раніше на місцевих виборах була секретарем територіальної комісії від партії “Опозиційний блок”. На позачергових виборах народних депутатів України також була у складі Окружної виборчої комісії, суб’єкт подання кандидатури – “Партія Регіонів”. На виборах народних депутатів України була секретарем Окружної виборчої комісії від партії “Зелена планета”. Також була членкинею Окружної виборчої комісії від кандидата Василя Противсіх, який виконував технічну функцію.

У парламенті народна депутатка, як повідомляла “Українська правда”, увійшла до неформальної “групи Павлюка” – бізнесмена, якого в медіа називають другом Володимира Зеленського і “королем контрабанди” західної митниці. Зокрема Павлюк був близьким до комуніста Ігоря Калєтніка, який очолював в часи Віктора Януковича Державну митну службу.  У парламенті “група Павлюка” голосує за вигідні бізнесу Ріната Ахметова закони.

На її окрузі мешканці неодноразово звертали увагу на те, що на Негребівському кар’єрі, де намагаються видобувати дешеву корисну копалину доломіт, можуть забруднити водний горизонт і залишити без питної води громади. Втім, народна депутатка на звернення виборців та журналістів належним чином не реагувала.

Хронологія подій

У 2025 році голосувала за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році депутатка стала однією з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосувала за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримала проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосувала за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Не голосувала за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Підписала звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з вимогою внести у порядок денний найближчої сесії проєкту постанови, щодо позбавлення мандатів народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій, зокрема “ОПЗЖ”.

У 2022 році підтримала закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосувала за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2020 році в умовах поширення епідемії COVID-19 зареєструвала проєкт постанови Верховної Ради #4234 про відкладення другого туру місцевих виборів через небезпеку для життя населення. Вже через 5 днів Дмитро Разумков повідомив, що Грищенко відкликала свою постанову. На думку тодішнього спікера “деякі постанови можуть не завжди відповідати здоровому глузду, а тому їх має спочатку розглянути Комітет, а лише тоді Рада”. 

Не голосувала за постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосувала за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році голосувала за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обрана депутаткою Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом (#66 округ,  місто Малин, а також Брусилівський, Коростишівський, Малинський, Народицький, Радомишльський, Хорошівський і Черняхівський райони Житомирської області) як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана членкинею Комітету з питань аграрної та земельної політики. 

На президентських виборах 2019 року була у складі Окружної виборчої комісії від Юрія Бойка – депутата IX скликання від депутатської групи “Платформа за життя та мир”. Під час другого туру була головою ОВК #66 від Володимира Зеленського.

У 2015 році на місцевих виборах була секретарем територіальної комісії від партії “Опозиційний блок”. 

У 2014 році на позачергових виборах народних депутатів України також була у складі Окружної виборчої комісії, суб’єкт подання кандидатури – “Партія Регіонів”.

У 2012 році на виборах народних депутатів України була секретарем Окружної виборчої комісії від партії “Зелена планета”. 

У 2010 році на виборах президента України була членкинею Окружної виборчої комісії від кандидата Василя Противсіх.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.