Лабазюк Сергій Петрович

Життєпис

Сергій Лабазюк – став до Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець за #188 виборчим округом (частини міста Хмельницький, а також Волочиський і Хмельницький райони Хмельницької області). Обраний членом Комітету з питань аграрної та земельної політики і його родина пов’язана з групою Vitagro, яка має активи зокрема в агрогалузі, а також з юрособою “Ю АР ДІ “Українські дороги”. Саме тому у політика можливий конфлікт інтересів. Більше того у Лабазюка є вплив на низку медіа в регіоні, бо він ті медіа, з якими був пов’язаний, передав під номінальний контроль екснардепу БПП Михайлу Гвоздьову. 

Національне антикорупційне бюро України викрило Лабазюка у 2023 році на спробі підкупу віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури – Мустафу Найєма. На час слідства Вищий антикорупційний суд відправив Лабазюка у СІЗО, але згодом нардепа випустили після того, як за нього внесли заставу в 40 млн грн. А у попередній каденції медіа повідомляли, що Лабазюк побив під час обшуків працівника СБУ. Коли колеги голосували за погодження арешту колеги Дубневича, Лабазюк висловився проти.

Народний депутат майже одразу після обрання увійшов до складу депутатської групи “За майбутнє”. Його називають близьким до Коломойського народним депутатом і під час голосування за “антиколомойський” закон політик утримався. У цьому скликанні колишній помічник Лабазюка – Сергій Мандзій – теж пройшов у парламент, але за списком партії “Слуга народу”.

Дружина Лабазюк Віолета стала депутаткою Хмельницької обласної ради VIII скликання від партії “За майбутнє” у 2020 році. Її обрали головою облради при тому, що вона не мала політичного досвіду. Лабазюкам вдалося взяти ключову посаду в області завдяки тому, що “За майбутнє” домовилося з “Командою Симчишина” протистояти кандидатурі “Слуг народу”.  У 2024 році Лабазюк увійшла в топ-5 політиків, які найбільше витратили коштів на рекламу у Facebook.

У 2015 році створив партію “Поруч”. Був обраний до Хмельницької міської ради VII від цієї партії, але відмовився від мандату і залишився народним депутатом. У 2014 році голосував за диктаторські закони Януковича, але перед виборами відкликав свій голос. У 2010 році був депутатом Хмельницької обласної ради VI скликання (#28 округ, Волочиський район Хмельницької області) від “Народної партії” Володимира Литвина, був членом партії. У 2006 році був обраний депутатом Волочиської районної ради V скликання (Хмельницька область).

Лабазюк був народним депутатом VII та VIII скликань. Фігурант численних антикорупційних розслідувань. 

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Цього ж року Вищий антикорупційний суд продовжив розгляд справи Лабазюка та керівника АТ “Ю Ар Ді Українські дороги” Дениса Назімова щодо спроби підкупу посадовців Міністерства інфраструктури. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році “Главком” писав про те, що підприємство “Аграрна компанія 2004” Лабазюка майже десять років орендувала землі сільськогосподарського призначення сім’ї посадовців з Хмельниччини, яка “стала відомою на всю Україну завдяки великій кількості готівки у доларах, що зберігалися у тумбочці”. У матеріалі йшлось про голову Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяну Крупу, яку ДБР підозрювало у корупційному злочині.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура передали справу проти Лабазюка про спробу підкупу до суду. Справа проходила за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.

У 2023 році не голосував за проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Не голосував і за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Національне антикорупційне бюро України викрило Лабазюка на спробі підкупу Віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури – Мустафу Найєма. За даними слідства, депутат таким чином хотів отримати для своєї компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на 1 млрд грн. За це він пообіцяв винагороду у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. Після надходження 50 млн грн за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України Лабазюк через довірену особу надав топпосадовцю-викривачу з Держагентства відновлення обіцяний відсоток у сумі 150 тисяч доларів. Неправомірну вигоду у китайській шкатулці передавали на паркінгу одного з супермаркетів у Києві.

На час слідства Вищий антикорупційний суд відправив Лабазюка у слідчий ізолятор, але згодом нардепа випустили після того, як за нього внесли заставу в 40 млн грн. Він пробув у СІЗО менше доби. 

Не голосував за деколонізацію географічних назв, хоча картка в слоті була. Перед цим і не брав участі в голосуванні за бюджет.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-медіа, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, медіа та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2020 році спровокував конфлікт з ветеранами АТО. Після цього колишнім військовослужбовцям телефонував невідомий з погрозами.

Балотувався до Хмельницької обласної та міської ради VIII скликання від партії “За майбутнє”. Був обраний до Хмельницької обласної ради, але відмовився від мандату та залишився народним депутатом. На цих же виборах депутаткою Хмельницької обласної ради стала його дружина – Лабазюк Віолета. Стала головою облради.

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Увійшов до складу фракції “За майбутнє”. 

Утримався при голосуванні за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році не голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Місцеві медіа аналізували кандидата-мажоритарника. Обраний до Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець за #188 виборчим округом (частини міста Хмельницький, а також Волочиський і Хмельницький райони Хмельницької області). Обраний членом Комітету з питань аграрної та земельної політики.

Під час передвиборчої кампанії був помічений за гречкосійством.

У 2018 році компанії, пов’язані із Лабазюком та його родиною, отримали близько 60 млн грн державних дотацій на підтримку аграрного сектору. За оцінками журналістів програми “Схеми”, отримання такої фінансової допомоги могло бути пов’язане з роботою депутата у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної політики. При цьому наявність у парламентаря власного аграрного бізнесу та його членство у профільному комітеті розглядалось як потенційний конфлікт інтересів.

У 2017 році Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області уклала договір із компанією “Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56” (згодом компанія була переіменована в “Ю Ар Ді” “Українські дороги”) на проведення середнього ремонту траси державного значення М-12 на суму майже 250 млн грн. Ця компанія була підконтрольна Лабазюку. За даними видання “Наші гроші”, вартість асфальтобетону, закладена у тендерній документації, була вищою за аналогічні закупівлі інших обласних служб автодоріг, що викликало питання щодо обґрунтованості цін. Конкуренція на торгах була мінімальною: єдиним опонентом виступало товариство “Техно-Буд-Центр” із Тернополя. Раніше ця ж компанія вигравала тендери в регіоні на десятки мільйонів гривень, часто за відсутності активного цінового змагання. Як повідомляли медіа, СБУ у цьому ж році проводила обшуки на підприємствах, які пов’язували із Лабазюком, у межах кримінального провадження щодо можливих зловживань у сфері дорожніх закупівель, а сам депутат підтверджував свою дотичність до цих компаній.

Цього ж року компанію, що належала Лабазюку, звинуватили в недобросовісній участі у тендері. Тоді фірма, яку контролює депутат, виграла 112 млн гривень на ремонт доріг.

Також за інформацією “Наших грошей” фірму депутата підозрювали у прихованій приватизації державного підприємства “Завод “Маяк“ (с. Гвардійське Хмельницького району). Слідство вважало, що ліквідатор держпідприємства у змові з керівництвом агрохолдингу “Вітарго” діяв виключно в інтересах приватного бізнесу. 

У 2016 році “Наші гроші” писали про те, що на місці колишнього дитячого табору в Конча-Заспі під виглядом реконструкції збудували півсотні будинків, власниками котрих, зокрема, виявилися екс-міністр оборони Валерій Гелетей, суддя ВГСУ Ірина Кондратова, дочка екс-прокурора Києва Анатолія Мельника – Дар’я Черновська, а також нардеп Лабазюк. Зокрема будинок Лабазюка налічував 650 квадратів. 

За даними “Української правди” депутат побив працівника Служби Безпеки України під час обшуку на одному зі своїх підприємств. Співробітника СБУ було госпіталізовано із черепно-мозковою травмою. Обшук проводився у зв’язку з тим, що СБУ спільно з Генеральною прокуратурою України викрили багатомільйонне розкрадання бюджетних коштів посадовцями Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, що було “організоване через комерційні структури, підконтрольні одному з нардепів”.

У 2015 році створив партію “Поруч”. Задля підтримки новоствореної політсили, балотувався з нею на вибори до Хмельницької міської ради VII  скликання першим кандидатом. Також балотувався до Хмельницької та Волочиської районних рад першим кандидатом. Був обраний до міської ради, але відмовився від мандату і залишився народним депутатом. 

Партія у місцевому самоврядування отримала 38 представників. Четверо зайшли до Хмельницької міськради.

У 2014 році обраний нардепом Верховної Ради VIII скликання #188 округом (Хмельницька область) як безпартійний самовисуванець. Увійшов до депутатської групи “Воля Народу”. Обраний членом Комітету з питань аграрної та земельної політики.

Цього ж року голосував за диктаторські закони Віктора Януковича, але згодом відкликав свій голос. Під час подій на Майдані на Хмельниччині у вікно місцевих телеканалів, які пов’язували з Лабазюком, невідомі кинули коктейлі Молотова.

Після втечі Януковича вступив у групу “Суверенна європейська Україна”.  До цієї групи увійшли колишні представники “Партії регіонів”, зокрема Ярослав Москаленко, і ті, хто представляв “Народну партію” – проєкт Володимира Литвина, як Ігор Єремєєв. По суті до групи увійшли ті політики, які згодом сформували політичний проєкт “За майбутнє”.

У 2013 році дві фірми, пов’язані з Лабазюком протягом кількох років систематично в парі розігрували тендери на дорогах Хмельниччини, отримавши підряди на загальну суму понад 130 млн грн.

Також видавництво “Наші гроші” писали, що фірма Лабазюка розігрувала 15 мільйонів на дороги з партнером Сергія Тігіпка і самим Тігіпком, – колишнім депутатом від “Партії регіонів”.

У 2012 році був обраний депутатом Верховної Ради VII скликання за #188 округом (Хмельницька область) як самовисуванець та член “Народної партії”. Під час передвиборчої кампанії нецензурно вилаяв журналіста. Виграв вибори із незначним відривом – менше 500 голосів. Став першим заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

У цьому ж році журналісти “Наших грошей” виявили, що одна з фірм Лабазюка – “Аграрна компанія 2004” – державним коштом відремонтувала дороги на його ж окрузі, що свідчило про конфлікт інтересів. Вартість угоди склала 13,17 млн грн.

У 2010 році був обраний депутатом Хмельницької обласної ради VI скликання (#28 округ, Волочиський район Хмельницької області) від Народної партії Володимира Литвина, був членом партії. 

У 2007 році балотувався до Верховної Ради VI скликання від Блоку Литвина (№189 у списку), був членом “Народної партії”.

У 2006 році був обраний депутатом Волочиської районної ради V скликання (Хмельницька область).

У 2004 році заснував аграрну компанію “Аграрна компанія 2004”, був її бенефіціарним власником. Був почесним президентом групи компаній “Вітагро”. До цього розпочинав власний бізнес у сільському господарстві, закуповував техніку та надавав послуги з обробки земель для сільського населення.

До створення профайлу долучилася редакція онлайн-медіа “ЖАР.INFO”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.