Шаповалов Юрій Анатолійович

Життєпис

Юрій Шаповалов – став депутатом Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#146 округ, частина Автозаводського району і Крюківський район міста Кременчук Полтавської області). Став членом депутатської групи “За майбутнє”. Обраний Секретарем Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. 

За інформацією “Української правди” політик увійшов до так званої “групи Коломойського”, і був одним з чотирьох кураторів цієї групи, зокрема відповідав за Полтавщину. Відповідно більшість народних депутатів-мажоритарників, які пройшли від Полтавщини, зокрема племінник Шаповалова – Олексій Мовчан – по суті увійшли в “групу Коломойського”, хоча офіційно числяться у фракції “Слуга народу”.

Політик був депутатом Верховної Ради VIII скликання, обраний як безпартійний самовисуванець за (#146 округом, Полтавська область). До 2016 року був членом депутатської групи “Воля Народу”, до якої увійшли вихідні з лав Партії регіонів, у 2016-2017 – позафракційним, з 2017 року – член групи “Партія “Відродження”.

Шаповалова обрали народним депутатом VII скликання за #146 округом як безпартійний самовисуванець. За тієї каденції народний депутат був членом фракції “Партії регіонів”, у 2014 році вийшов з неї та вступив до депутатської групи “Суверенна Європейська Україна”. 

Шаповалова обрали обраний депутатом Кременчуцької міської ради VI скликання від “Фронту Змін” у 2010 році.

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Полтавське інтернет-видання “ТелеграфЪ” повідомило, що Шаповалов намагається через суд прибрати до рук Світловодський кар’єр попри супротив керівника підприємства.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

“Був відсутній” під час голосування за заборону діяльності проросійських релігійних організацій на території України, хоча за інші питання порядку денного голосував.

Не голосував за деколонізацію географічних назв, хоча картка в слоті була.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У Кременчуці після повномастшабного вторгнення розгорівся скандал навколо дружини нардепа – Євгенія у своєму кінокафе Sweetlo демонструвала фільми з російським перекладом і не вбачала в цьому нічого ганебного: “У мене фільми будуть тією мовою, якою хочу я! Бо ще раз кажу – мій зал мої правила”. Таку поведінку засудив, зокрема, голова Полтавської обласної військової адміністраії, а тогочасний мовний омбудсмен Тарас Кремінь пообіцяв здійснювати державний контроль за закладом Шаповалової.

У 2021 році став одним з авторів законопроєкту #6444, який мав на меті повернути корумповану мажоритарну систему виборів, що дозволяє кандидатам в депутати займатися “гречкосійством” на округах.

За інформацією “Української правди” увійшов до “групи Коломойського”, курував вибори на округах у Полтавській області. Цього ж року увійшов до депутатського об’єднання “Дубина”, яке створив народний депутат Олександр Дубінський, якому згодом оголосили підозру у державній зраді.

У 2020 році балотувався першим кандидатом до Полтавської обласної ради VIII скликання від партії “За майбутнє”. Був обраний, але від відмовився від мандату.

Не голосував за постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Утримався при голосуванні за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році був одним з 59 депутатів, які підписали подання до Конституційного суду України, на підставі якого скасували покарання чиновників та держслужбовців за незаконне збагачення. Під час засідання парламенту медіа помітили, що політик обирає собі яхту.

Утримався за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обраний до Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#146 округ, частина Автозаводського району і Крюківський район міста Кременчук Полтавської області). Став членом депутатської групи “За майбутнє”. Обраний Секретарем Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. 

Під час виборчої кампанії Шаповалов намагався використати бренд “Зе!Команди”, аби заручитися якомога більшою підтримкою серед виборців та “притягнути” до парламенту близьких людей, зокрема свого племінника Олексія Мовчана.

У 2017 році увійшов до групи “Відродження” і вийшов з групи “Воля народу”.

У 2015 році “Наші гроші” писали, що депутат не задекларував бізнес, а саме – 50% акцій товариства “Кіноплекс”, які належали дружині – Євгенії Шаповаловій.

У Кременчуці Полтавської області в природоохоронній зоні на березі Дніпра відбувалась забудова на земельній ділянці, яку орендувало підприємство “Апілак” сестри Шаповалова – Ірини Мовчан. Кременчуцькі новинні сайти стверджували, що у цьому котеджі в мальовничому куточку міста мешкає сам нардеп, а записав будинок на родичів, аби не відображати його в декларації.

У 2014 році став депутатом Верховної Ради VIII скликання, обраний як безпартійний самовисуванець за (#146 округом, Полтавська область). До 2016 року був членом депутатської групи “Воля Народу”, у 2016-2017 – позафракційним.

У 2013 році нардеп Микола Княжицький заявив, що 11 парламентарів “регіоналів” порушують законодавство, бо поєднують роботу у ВРУ з бізнесом. Серед них був і Шаповалов, який на той час ще був діючим приватним підприємцем. 

У 2012 році був обраний народним депутатом VII скликання за #146 округом як безпартійний самовисуванець. Був членом фракції “Партії регіонів”, у 2014 році вийшов з неї та вступив до депутатської групи “Суверенна Європейська Україна”. 

У 2010 році був обраний депутатом Кременчуцької міської ради VI скликання від “Фронту Змін”.

Працював керівником регіональної мережі магазинів побутової техніки “Фокстрот” у місті Кременчуці, займався приватним підприємництвом.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.