Шпак Любов Олександрівна

Життєпис

Любов Шпак – стала народною депутаткою IX скликання (#194 округ,  Придніпровський район і частина Соснівського району міста Черкаси) від партії “Слуга народу” як безпартійна. Тоді її програма була скопійована з програми кандидата Олександра Дубінського.

На момент балотування працювала ректором Східноєвропейського університету економіки і менеджменту і після обрання стала членкинею Комітету з питань бюджету. Згодом стала головою підкомітету з питань оцінки законопроєктів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству.

Після обрання увійшла до фракції “Слуга народу”. Через 2 роки після виборів Шпак увійшла до міжфракційного об’єднання “Розумна політика” ексспікера Ради Дмитра Разумкова.

Народна депутатка потрапляла в ДТП. Суд не притягнув її до адмінвідповідальності через те, що сплив строків давності.

Хронологія подій

У 2026 році голосувала у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році студентка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка заявила, що не відвідуватиме пари викладачів-депутатів, які підтримали закон про знищення САП та НАБУ. У своєму повідомленні дівчина зазначила, що мова йшла про Лесю Забуранну та Любов Шпак. Вона закликала студентів КНУ також виступити проти викладання предметів Шпак та Забуранною, а також їхніх помічників.

Голосувала за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутатка підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році не голосувала за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2023 році не підтримала негайного відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

У 2022 році не голосувала за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році виступила з промовою в якій різко засудила акцію під Офісом Президента, організовану на підтримку Сергія Стерненка. У своїй промові Шпак назвала події масовими заворушеннями з ознаками підпалів, нищення державної символіки та погромів, наголосила на необхідності покарання учасників акції та заявила, що «демократію не слід плутати з вседозволеністю». Депутатка підкреслила, що поліція, утримавшись від застосування сили, дала можливість активістам “проявити себе”, й звинуватила протестувальників у дискредитації державних символів та іміджу України.

Увійшла до міжфракційного об’єднання “Розумна політика” ексспікера Ради Дмитра Разумкова.

У 2020 році підтримала постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Шпак опинилася у центрі скандалу в Черкасах: під час відвідування місцевого салону краси вона висловила невдоволення якістю наданих послуг, вчинила конфлікт та покинула заклад, а згодом повернулася, заявивши про нібито напад на неї. Працівники салону були змушені викликати поліцію охорони, яка прибула вже після того, як Шпак покинула заклад. Після цього до закладу прибули представники патрульної поліції та Держспоживслужби, які склали адміністративний протокол на власницю приміщення. Сама Шпак ситуацію публічно не прокоментувала.

Голосувала за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році обрана народною депутаткою IX скликання (#194 округ,  Придніпровський район і частина Соснівського району міста Черкаси) від партії “Слуга народу” як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана членкинею Комітету з питань бюджету. Згодом стала головою підкомітету з питань оцінки законопроєктів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. На момент балотування працювала ректором Східноєвропейського університету економіки і менеджменту.

У цьому ж році скопіювала передвиборчу програму у майбутнього депутата Олександра Дубінського.

У студентські роки брала участь у програмі “Помічник голови Верховної Ради”. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.