Кравчук Євгенія Михайлівна

Життєпис

Євгенія Кравчук – народний депутат України IX скликання, обрана у 2019 році від партії “Слуга народу” (#112 у списку). Під час виборів була однією з речниць партії “Слуга народу”, а раніше відповідала за комунікації “УКРОПу” (політичний проєкт пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським) та “Сильної України” Сергія Тігіпка.

У Верховній Раді Кравчук стала заступником голови фракції партії “Слуга народу” та заступником голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, головою підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції. 

Варто зауважити, Євгенія Кравчук залучена до комунікації позиції Офісу Президента України, зокрема бере участь в антикризових комунікаціях, коли мова йде про діяльність голови Офісу президента Андрія Єрмака. Народна депутатка наголошувала, що центральною фігурою в політичній системі є президент Володимир Зеленський. Вона виправдовувала призначення на Банковій Ростислава Шурми, який балотувався від нині забороненої партії “Опоблоку” і лобіював законопроєкти з корупційними ризиками. Народна депутатка стала одним із ключових лідерів, через яких команда Єрмака впливає на гуманітарну та інформаційну політику у Верховної Ради.

Кравчук після повномасштабного вторгнення обрали віцепрезиденткою партії “Альянс лібералів і демократів за Європу”. Це європейська партія, в яку входить 70 національних партій,  є частиною керівних органів Євросоюзу. У Парламентській Асамблеї Ради Європи народна депутатка веде активну адвокацію, зокрема щодо звільнення полонених і посилення тиску на росію. Адвокатувала запровадження множинного громадянства, аби зберегти ідентичність тих українців, які з різних причин опинилися за кордоном.

Хронологія подій

У 2025 році була відсутня у залі, коли парламентська більшість за командою ОПУ голосувала за законопроєкт, який обмежив повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і посилив повноваження Генерального прокурора (#12414). На думку низки громадських організацій закон становив пряму загрозу незалежності НАБУ – одного з ключових антикорупційних органів.

Підтримала антиконституційний проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. 

Голосувала за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Підтримала законопроєкт про притягнення до адмінвідповідальності журналістів та активістів, які ототожнюють клієнтів та їх адвокатів (#12320). Проти цього законопроєкту виступили організації DEJURE, “Голка“, Центр протидії корупції, Рух ЧЕСНО, які наголосили на тому, що він має ознаки цензури.

У 2024 році підтримала закон про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у Росії, зокрема РПЦ (#8371).

У тому ж році був підтримала законопроєкт щодо спрощення процедури зміни цільового призначення землі з сільськогосподарської на промислову (#9627), який за оцінками експертів містить значні корупційні ризики й дає можливість за відсутності містобудівної документації протягом воєнного стану та п’яти років після його скасування змінювати цільове призначення земельних ділянок, передусім сільгосппризначення, за межами населених пунктів для будівництва промислових об’єктів. 

У 2023 році стала головою Комітету культури, науки, освіти та медіа в Парламентській асамблеї Ради Європи.

У тому ж році підтримала законопроєкт про деколонізацію (#7253), який забороняє пропаганду імперської політики Росії та деколонізує місцеві назви. 

Голосувала за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу” (#7457), який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу.

У 2022 році підтримала містобудівну “реформу” (#5655), авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У тому ж році підтримала законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (#5369), так званого “вовчого суду”.

Голосувала за законопроєкт про заборону проросійських партій (#7172-1).

У 2019 році обрана народним депутатом України від партії “Слуга народу” (#112 у списку). У Верховній Раді стала заступником голови фракції партії “Слуга народу” та заступником голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

У тому ж році підтримала законопроєкт щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України (про криміналізацію кнопкодавства, #2148).

У 2016 році була помічницею депутата Верховної Ради VIII скликання від партії УКРОП Ірини Констанкевич на громадських засадах. 

У 2015 році балотувалась до Київської міської ради VIII скликання за округом #63 (Оболонський район) від партії УКРОП. 

У 2014 році була директором з комунікацій у штабі партії “Сильна Україна” Сергія Тігіпка на парламентських виборах. 

З 2010 до 2014 року входи­ла до організаційного комітету Одеського міжнародного кінофестивалю.

У 2008 році почала працювати як політичний консультант, була головою комунікаційних служб, пресслужб партій. Керувала медіаофісами партій “Сильна Україна” і “Укроп”.

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.