Літвінов Олександр Миколайович

Життєпис

Олександр Літвінов – став народним депутатом Верховної Ради ІХ скликання від партії “Слуга народу” (#178 округ, місто Первомайський, Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський і Первомайський райони, – Харківська область). Більшість територій цього округу була окупована у 2022 році росіянами. А тому головні проблеми тут — висока замінованість, безпекова ситуація та відсутність робочих місць. 

У Верховній Раді Літвінов став головою підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності органів державної влади, державних символів і нагород Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Політик веде дві фейсбук-сторінки – особисту та партійну. На першій публікує дописи про життя Балаклійської громади, Ізюмського району та загалом Харківщини. Хоча робить це рідко –  кілька разів на місяць. Активність Літвінова на офіційній сторінці нардепа вища. Там він вітає із державними святами та робить передруки дописів однопартійців та Президента України. 

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон прийняли поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський документ підписав того ж дня. Але вже за кілька днів український лідер зважив на протести, які ширилися містами України, та на обурення західних партнерів і подав власний законопроєкт. Документ повертав повноваження Національному антикорупційному бюро України Спеціальній антикорупційній прокуратурі. Зрештою народні депутати підтримали законопроєкт Президента і вже за тиждень після скандального рішення за нього проголосувала Верховна Рада. Низка депутатів вибачалися за голосування за законопроєкт №12414, але серед них не було Олександра Літвінова. Він просто зазначив у коментарі, що народ змінив його думку. 

Також народний депутат із Балаклії  підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції України, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон додали норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У 2025-му Літвінов проголосував і за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський документ підписав попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року Літвінов підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави та бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни, бо Верховна Рада не затвердила список майна, що не підлягає приватизації.

У 2024 році проголосував Літвінов і за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав законопроєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2023-му Олександр Літвінов був одним з ініціаторів звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів з проросійських партій, зокрема “Опозиційної платформи – За життя”. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету, який очолювала Олена Шуляк, серед них – представники різних фракцій. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

У 2022 році подав альтернативну до урядового законопроєкту законодавчу ініціативу і пропонував, щоб після заборони проросійських партій депутати місцевих рад не втрачали мандати, а залишалися з представницькими мандатами як позафракційні. Водночас Літвінов потрапив до списку із 70 депутатів, які відмовлялися ставити свої підписи під зверненням до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука щодо позбавлення повноважень парламентарів, які обиралися від заборонених проросійських партій. 

Проголосував у 2022-му Літвінов і за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що такі правила гри сприятимуть появі будівельних картелів. А Європарламент застеріг Президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.  

У цьому ж році на засіданні Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування підтримав скандальний законопроєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуги народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

За результатами трьох років роботи у 2022-му Олександра Літвінова Громадянська мережа “Опора” назвала одним із самих дисциплінованих нардепів. Він голосував у понад 98% випадків. 

У 2021 році відбулася оцінка дворічної роботи парламенту 9 скликання. “Опора” тоді порахувала, що парламентар із Харківщини 4152 рази голосував “За”. Але водночас він був і лідером у натисканні кнопки “Проти” — таких голосувань у нього було 22,6%, або 2169 разів. Тоді ж Літвінов за два роки депутатства зміг ініціювати 38 законопроєктів, був у авторах чи співавторах. 

У 2020 році під час карантину за даними ЗМІ займався “гречкосійством”, коли передавав засоби індивідуального захисту до медзакладів свого округу.

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання (#178 округ, Харківська область) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Член однойменної фракції. Став членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За цей рік задекларував “подарунок у грошовій формі” від партії “Слуга народу” на 48 тис. грн.

З 2014 по 2019 роки – у VIII скликанні Верховної Ради був помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Сергія Алєксєєва (Блок Петра Порошенка, який згодом став представником “Європейської солідарності”).

У 2015 році Літвінов втрапив у скандал із преміями, коли перебував на посаді міського голови Балаклії. Сталося це на останній сесії міської ради. Літвінов  проголосував за виділення премій собі, заступнику та секретарю міськради Олені Коноваловій. У Харківському антикорупційному центрі повідомили, що він порушив Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції”. І нараховував премії “дуже показово”, мовляв, його голос у цьому голосуванні був вирішальним та й Літвінов ігнорував зауваження щодо конфлікту інтересів. 

У цьому ж році обраний депутатом VII скликання Балаклійської районної ради Харківської області від “Волонтерської партії України” як перший кандидат, безпартійний.

З 2010 по 2015 роки був Балаклійським міським головою V скликання як самовисуванець (Харківська область). 

З 2007 по 2010 роки обіймав керівні посади в Балаклійському районі (Харківська область) – спочатку як радник голови районної ради, а згодом як перший заступник голови райдержадміністрації.

З 2004 по 2007 роки обіймав керівні посади в комунальних підприємствах Балаклії: спочатку очолював ДП “Водопостач” КП “Балаклійський водоканал”, а згодом – КП “Балаклійські теплові мережі”. 

У 4 скликанні Верховної Ради був помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Василя Гладкіх (мажоритарний округ #179 на Харківщині, самовисуванець). 

До створення профайлу долучилася редакція “Ґвара медіа”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.