Нагорняк Сергій Володимирович

Життєпис

Сергій Нагорняк – став народним депутатом IX скликання (#199 округ, місто Багачеве, а також Жашківський, Звенигородський, Маньківський райони, частини Лисянського і Тальнівського районів Черкаської області) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. У цьому ж році став головою підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності. 

У 2020 році голосував проти постанови, яку ініціював Максим Бужанський щодо відставки генпрокурора Руслана Рябошапки, аргументувавши позицію тим, що для серйозної роботи зі справами, щоб вони не розвалилися в суді, треба час. Згодом сам політик потрапив в антикорупційний скандал через дороге авто, яке з’явилося в його батька. 

З початком повномасштабної війни він у ЗМІ став одним із ключових спікерів “Слуги народу”, хто коментував ситуацію з енергетичною безпекою та тарифами. Він послідовно проводить низку важливих ініціатив, зокрема тих, які мають на меті запобігати зловживанням на гуртових енергетичних ринках (REMIT), корпоратизація “Енергоатома”, закон про енергоефективність, біопаливо тощо.

Раніше на Київщині політик був депутатом Вишневої міської ради (#26 округ) від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” як член партії. Обраний секретарем постійної депутатської комісії з питань промислової політики та підприємницької діяльності. У 2012 році був членом партії УДАР Віталія Кличка.

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році не голосував за проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року проголосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили депутату підозру через незадеклароване авто Lexus 2020 року випуску вартістю майже 1,9 млн грн. За даними журналістів “Слідство. Інфо” у 2020 році батько народного депутата, 69-річний пенсіонер, купив Лексус ES 350. Тоді політик відмовився коментувати походження коштів батька. За даними слідства, авто хоч і належала його батькові, але від моменту її купівлі нардеп користувався ним разом із дружиною. Авто з’явилось лише у виправленому варіанті декларації від 2022 року. Згодом Вищий антикорупційний суд України закрив справу у зв’язку з закінченням строку давності, хоча перед цим відмовив у закритті справи.

У цьому ж році Нагорняк потрапив у скандал через пакунок із простроченими продуктами, який він передав родині загиблого військовослужбовця. У пакунку також була продукція, яку Польща передавала як гуманітарну допомогу на початку вторгнення. За словами депутата, строк придатності продуктів минув через недостатню відповідальність старост сіл, які розповсюджували пакунки.

Депутат, за підтримки партнерів із Казахстану започаткував проєкт “Юрта Незламності”. Проєкт передбачав створення пунктів, де люди в період блекауту могли погрітися, зарядити телефони тощо.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2020 році Нагорняк намагався законодавчо вивести з-під “Прозорро” закупівлі обладнання для “Енергоатому”. Він зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт #4216, яким пропонував вивести з-під дії Закону “Про публічні закупівлі” закупівлі систем (елементів) безпеки атомних енергоблоків. Він пояснював це тим, що процедура “Прозорро” нібито не дозволяє вчасно здійснювати закупівлі критично важливих елементів, що, на його думку, створює загрозу безпеці атомних електростанцій. Однак експерти “Ліги антитрасту” застерігали, що таке рішення може відкрити шлях до зловживань і непрозорих витрат бюджетних коштів, оскільки широке трактування “систем безпеки” дозволило б виводити із “Прозорро” дуже широкий перелік товарів.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання (#199 округ, місто Багачеве, а також Жашківський, Звенигородський, Маньківський райони, частини Лисянського і Тальнівського районів Черкаської області) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У цьому ж році став головою підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У 2015 році обраний депутатом Вишневої міської ради VII скликання (Київська область)  (#26 округ) від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” як член партії. Обраний секретарем постійної депутатської комісії з питань промислової політики та підприємницької діяльності.

У 2012 році став членом політичної партії “УДАР” Віталія Кличка”.

У 2011 році став директором товариства “Євроінвестгруп ЛТД”, діяльністю якого була торгівля будівельними матеріалами.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.