Устенко Олексій Олегович

Життєпис

Устенко Олексій — увійшов у топ-10 наймолодщих депутатів ІХ скликання. 

Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (№ 86 у виборчому списку) та увійшов до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, очолив підкомітет з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування агропромислового комплексу. Політик є прихильником створення індустріальних парків.

Устенко очолив Полтавську обласну організацію “Слуги народу” у 2022 році. На проросійському каналі “Наш” Устенко заявив, що скасування закону Ківалова-Колесніченка, на підставі якого російська мова визнавалась регіональною у деяких областях України, “спровокувало всі ці дії в Криму, після чого Російська Федерація увійшла до Криму”. Проте Верховна Рада проголосувала за скасування закону Ківалова-Колесніченка лише 23 лютого, а російське вторгнення у Крим почалось 20 лютого.

До прихода у політику Устенко працював економістом, експертом з інвестицій та розвитку аграрного сектору. Заснував низку аграрних підприємств. 

Батько Олексія Устенка економіст Олег Устенко з 2019 по 2024 рік обіймав посаду радника Президента України Володимира Зеленського.

Хронологія подій

У 2025 році Устенко підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Голосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, у 2025 році Устенко проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році політик підтримав ініціативу зменшити акциз на тютюнові вироби для нагрівання (у побуті їх часто називають “айкосами”). Деякі журналісти критикували позицію Устенка, кажучи, що недоречно надавати преференції виробникам шкідливих товарів в умовах дефіциту державного бюджету.

Народний депутат підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році Устенко проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2022 році політик голосував за проєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Народний депутат підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

Устенко очолив Полтавську обласну організацію “Слуги народу”. 

У 2021 році під час роботи у комітеті активно підтримував законопроєкт № 5688, який запровадив податкові та митні пільги для учасників індустріальних парків.

Заявив, що для розвитку економіки треба знизити податки.

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (№ 86 у виборчому списку) та увійшов до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, очолив підкомітет з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування агропромислового комплексу.

До того, як стати політиком, працював економістом, експертом з інвестицій та розвитку аграрного сектору. Заснував низку аграрних підприємств. 

У цьому ж році заявив, що скасування закону Ківалова-Колесніченка, на підставі якого російська мова визнавалась регіональною у деяких областях України, “спровокувало всі ці дії в Криму, після чого Російська Федерація увійшла до Криму”. Проте Верховна Рада проголосувала за скасування закону Ківалова-Колесніченка лише 23 лютого, а російське вторгнення у Крим почалось 20 лютого. Крім того, тодішній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов відмовився підписувати рішення парламенту щодо скасування закону про регіональні мови. Закон Ківалова-Колесніченка втратив чинність лише у 2018 році на підставі рішення Конституційного Суду, коли окупація Криму давно відбулась.

З 2016 по 2019 рік обіймав посаду голови інвестиційного напрямку у ТОВ “Агродженерейшн”. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.