Лаба Михайло Михайлович

Життєпис

Михайло Лаба – став депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#70 округ, Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський райони та частина Мукачівського району Закарпатської області) як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Його обрали членом Комітету з питань бюджету.

Антикорупційні органи НАБУ та САП розслідували справу щодо торгівлі голосами у Верховній Раді. Лаба – один з п’яти нардепів, які фігурують у цій справі. 

Політик на громадських засадах допомагав депутатці IX скликання Вікторії Вагнєр, яка представляла ЄС, а згодом балотувалася разом з Лабою від “Слуг народу”. А ще раніше був помічником на громадських засадах позафракційного нардепа Вадима Івченка, який під час ІХ скликання пройшов від “Батьківщини”, та Володимира Герасимчука (“Блок Литвина”).

Політика двічі обирали Невицьким сільським головою (Ужгородський район Закарпатської області) у 2010 та 2015 роках. Що цікаво, син нардепа у 2020 році балотувався до Закарпатської облради і став депутатом. На той час він працював заступником голови Оноківської сільради.

До того, його двічі обирали депутатом Ужгородської районної ради ІV та V скликання від “Народного блоку Литвина”. Лаба був під час своєї першої каденції членом бюджетної комісії, а під час другої став секретарем. Тоді ж головував у фракції “Народна” від “Народної партії”. 

До цього був депутатом Невицької сільради.

Хронологія подій

У 2026 році  Вищий антикорупційний суд призначив заставу п’ятьом нардепам у справі щодо ймовірної торгівлі голосами у парламенті. Медіа називають прізвище Лаби як одного із нардепів, який отримав підозру у цій справі.

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році Лаба голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Проголосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Став співініціатором законопроєкту #9223, який пропонував криміналізувати критику влади у соціальних мережах.

Не голосував за деколонізацію географічних назв, хоча картка в слоті була, але не голосував перед тим ні за бюджет, ні за деколонізацію).

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що депутат мав конфлікт інтересів, адже проголосував у 2021 році за присудження премії своєму сину, який був керівником Агенції регіонального розвитку Закарпаття.

У 2020 році його син став депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання від “Слуги народу”. Пройшов як #11 у списку.

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#70 округ, Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський райони та частина Мукачівського району Закарпатської області) як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань бюджету.

Був помічником депутатки IX скликання Вагнєр Вікторії на громадських засадах.

З 2014 по 2019 роки працював помічником депутата VIII скликання Івченка Вадима на громадських засадах. Згодом цей нардеп потрапив з Лабою в одне скликання Верховної Ради як представник Батьківщини. 

У 2010 році став Невицьким сільським головою та президентом президентом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад України”. 

З 2008 по 2010 роки працював помічником депутата VI скликання Герасимчука Володимира від “Блоку Литвина” на платній основі.

У 2006 році обраний депутатом Ужгородської районної ради V скликання від “Народного блоку Литвина”, секретарем бюджетної комісії, головою фракції “Народна” від “Народної партії”.

У 2002 році став депутатом Ужгородської районної ради IV скликання, членом бюджетної комісії та комісії з питань транспорту і підприємництва Ужгородської райдержадміністрації.

У 1998 році був обраний депутатом Невицької сільської ради (Ужгородский район Закарпатської області) III скликання.

До створення профайлу долучилася організація “Код 21”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.