Нальотов Дмитро Олександрович

Життєпис

Дмитро Нальотов – став народним депутатом IX скликання (#144 округ, Полтавська область) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний головою підкомітету з питань туризму та курортів Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. На момент обрання – був фізичною особою підприємцем.

У перші місяці повномасштабного вторгнення організовував гуманітарно-логістичні центри, щоб допомогти Харківщині та Сумщині. Був одним з представників “Слуг народу”, хто виступив проти законодавчої ініціативи Максима Бужанського, який хотів скасувати перехід на українську мову російськомовних шкіл у 2020 році.

Займається атракціонами та пов’язаний із бізнесом мотузкових парків у Києві. Про це повідомляв “Главком”.

Хронологія подій

У 2025 році не голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році підтримав законопроєкт #10242, який мав посилити відповідальність за поширення інформації з обмеженим доступом. Закон називали “наступом на свободу слова журналістів і викривачів корупції”. Медійні та правозахисні організації закликали не ухвалювати документ, бо в ньому не прописаний механізм захисту для джерел, які надають інформацію в інтересах суспільства.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У цьому ж році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Стало відомо, що депутату виписали 21 штраф за порушення ПДР, а саме за перевищення швидкості.

Цього ж року не голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Очолив Полтавську міську організацію політичної партії “Слуга народу”.

У 2020 році Нальотов разом з іншими народними депутатами (зокрема, Мариною Бардіною та Юліаном Матвійчуком) ініціювали звернення до Міністерства культури і Державної будівельно-архітектурної інспекції з вимогою перевірок і припинення незаконної забудови у дворі Кадетського корпусу в центрі Полтави.

Став головним ініціатором оновлення закону “Про туризм” #4162. Згідно з цим законопроєктом, в Україні мав бути створений Єдиний туристичний реєстр, розроблена Стратегія розвитку туризму, а на місцевому рівні передбачити додаткове фінансування туристичної сфери. 

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Став співавтором закону #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

У цьому ж році став ініціатором законопроєкту #3696 про збільшення фінансування туристичної галузі.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Попри те, що має мільйонні статки, отримував компенсацію з бюджету за житло.

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання (#144 округ, Полтавська область) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Завдяки популярності нового політичного проєкту обійшов на окрузі ексмера Полтави Олександра Мамая та Сергія Капліна.

Увійшов до фракції партії влади. Обраний головою підкомітету з питань туризму та курортів Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. На момент обрання – був фізичною особою підприємцем. 

Був співзасновником ГО “ЗМІСТ Полтава”, ГО “Полтавська платформа”, ТОВ “Активна країна З”, ТОВ “Активна країна К”, ТОВ “КРМ Тревелгруп”, компанії “Activity.ge”, ГО “Спортивний клуб “Едванс”. Керівник ТОВ “Приключение” та власником компанії “SnowLab Gudauri” (Грузія).

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.