Дануца Олександр Анатолійович

Життєпис

Олександр Дануца – став депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#99 округ, частини Подільського і Фортечногої районів міста Кропивницький). Під час передвиборчої кампанії він працював керівником медіагрупи “Прайм Тайм”, яку він же і заснував. Також політик входив до виконкому міськради Кропивницького.

Дануца став членом партії “Слуга Народу”. Після парламентських виборів його обрали головою підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. 

Народний депутат голосував за скасування незалежності антикорупційних органів НАБУ і САП, за що його виключили зі спільноти випускників Української школи політичних студій.

Варто зазначити, що на президентських виборах Дануца був керівником Кіровоградського обласного штабу кандидата Володимира Зеленського і взаємодіяв із Іллею Павлюком, який який був одним із кураторів центрального штабу. Нардепа після обрання відносили до “групи Павлюка”, яка голосувала у Раді зокрема в інтересах олігарха Ріната Ахметова.

Цікаво, що перед місцевими виборами 2020 року політика призначили головою Кіровоградської обласної організації “Слуги народу”, але уже через місяць його замінив інший народний депутат – Микита Потураєв. Це кадрове рішення прийняли після його інтерв’ю “Лівому берегу”, де Дануца вперше відкрито розповів про роль Павлюка в штабі Зеленського. 

Політик брав участь у низці виборчих кампаній під різними політичними брендами. Дануца був заступником голови Кіровоградської територіальної організації “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”.

Балотувався від партії Наталія Королевської “Україна – Вперед!” у 2012 році, був в партії “Сильна Україна” Сергія Тігіпка. Тут варто зазначити, що Дануца був помічником народного депутата Костянтина Яриніча, який свого часу активно лобіював перейменування Кіровограда в Єлисаветград у 2015-2016 роках. Але це не завадило йому згодом балотуватися від БПП.

А перед тим очолював Кропивницький міський виборчий штаб Блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”, тоді ж балотувався в мери міста. А починав свій політичний шлях з того, що йшов в депутати до Кропивницької міськради від Українського народного руху.

Хронологія подій

У 2026 році Вищий антикорупційний суд заборонив Юлії Тимошенко спілкуватися із 65 народними депутатами після того, як голову фракції “Батьківщина” затримали і звинуватили у спробі підкупу народних депутатів. Прізвище Дануци було у цьому списку.

У 2025 році Українська школа політичних студій виключила зі спільноти шістьох нардепів, які підтримали ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Серед них був і Дануца. Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Комітет з питань правоохоронної діяльності погодив до другого читання законопроєкт #11079-1 про мобілізацію засуджених осіб, який, за оцінкою “Центру протидії корупції”, створював ризики уникнення покарання окремими фігурантами корупційних справ під виглядом служби у війську. Зокрема це стосувалось суддів, прокурорів і посадовців Офісу Президента. Серед членів комітету, які підтримали оновлену версію законопроєкту, був і Дануца.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року не голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Не голосував за деколонізацію географічних назв, тому що вийняв карту зі слота та покинув залу Верховної Ради. Також не голосував за відновлення фінансового звітування партій. 

Став одним з ініціаторів законопроєкту #9017 про посилення відповідальності військовослужбовців за непокору командирам та керівникам.

У 2022 році виступив ініціатором законопроєкту #8306, яким пропонував розвивати в Україні ектогенез (вирощування дитини у штучному середовищі поза тілом жінки). 

Підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Напередодні повномасштабного вторгнення рф не підтримав включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ.

У 2021 році Bihus.Info пов’язували нардепа з бізнесменом Іллею Павлюком – тіньовим куратором “слуг народу”. Під час передвиборчої кампанії нардеп активно спілкувався з бізнесменом, тому журналісти відносили нардепа до “групи Павлюка”, яка голосувала у Раді в інтересах олігарха Ріната Ахметова.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Політика обрали головою Кіровоградської обласної організації політичної партії “Слуга народу”, але через місяць після інтерв’ю “Лівому берегу”, де він визнав, що до штабу Зеленського під час виборців входив Павлюк, його зняли з посади і замінили на колегу Микиту Потураєва. У керівництві партії тоді пояснили, що причина заміни керівника “внутрішня”.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Його обрали депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#99 округ, частини Подільського і Фортечногої районів міста Кропивницький). Став членом партії “Слуга Народу”. Після виборів Дануцу обрали головою підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. На момент обрання був генеральним директором товариства “Прайм-Тайм”.

На виборах був керівником Кіровоградського обласного штабу кандидата в Президенти України Володимира Зеленського.

У 2015 році балотувався до Кропивницької міської ради VII скликання від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” (#24 округ). Був заступником голови Кіровоградської територіальної організації “БПП”.

З 2014 по 2019 роки був помічником на громадських засадах нардепа України VIII скликання Костянтина Яриніча (БПП “Солідарність”).

У 2012 році балотувався до Верховної Ради VII скликання від партії Наталії Королевської “Україна-Вперед!” (#99 округ, м. Кропивницький). 

З 2006 по 2007 роки очолював Кропивницький міський виборчий штаб Блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”. У 2006 році балотувався до Кропивницької міської ради V скликання за списком Блоку “Наша Україна”.

З 2002 по 2006 роки працював помічником на громадських засадах народного депутата України IV скликання Сергія Олексіюка (“Наша Україна”).

У 2002 році балотувався до Кропивницької міської ради IV скликання від партії Юрія Костенка “Український Народний Рух”, а також до Верховної Ради IV скликання від Блоку “Наша Україна” по Голованівському мажоритарному округу (Кіровоградська область).

Був президентом “Фонду підтримки незалежної преси”, засновником Кропивницької громадської обласної організації “Українська студентська спілка”, Кіровоградської обласної організації партії “За Україну!”. До цього був головою правління у медіа-групі “Весь Кіровоград”, працював у “Нафтогаз України”. 

До створення профайлу долучився інформаційний портал “Гречка”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.