Іванісов Роман Валерійович

Життєпис

Роман Іванісов — народний депутат України ІХ скликання, депутат Рівненської обласної ради ХІ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу”(округ #153, Рівненська область) та увійшов до складу Комітету з питань антикорупційної політики. У цьому ж році фракція та партія “Слуга народу” виключили депутата зі своїх лав через появу інформації, що Іванісов може мати погашену судимість за замах на групове зґвалтування. Президент Володимир Зеленський обіцяв, що якщо ця інформація підтвердиться, то він змусить Іванісова скласти мандат. Попри те, що Іванісов дійсно мав погашену судимість, він залишився з мандатом, бо зайшов у парламент як мажоритарник, і у 2024 році долучився до депутатської групи “Відновлення України”. 

При цьому “Українська правда” писала про те, що Іванісов входив до “групи Павлюка”, яка окрема допомагала обслуговувати інтереси олігарха Ріната Ахметова.

Окрім того, політик надав недостовірні відомості про свою освіту – університети підтвердили, що він не отримував у них диплому про вищу освіту. 

За шість років роботи парламенту Іванісов жодного разу не виступив ні з місця, ні з трибуни.

До обрання у парламент Роман Іванісов займався юридичною і підприємницькою діяльністю. Він працював як юрист, директор і власник кількох приватних підприємств, зокрема в аграрному та медичному секторах. Також у період 2010–2015 років був депутатом Рівненської обласної ради від партії “Батьківщина” та радником голови Рівненської обласної державної адміністрації. Як депутат облради став кандидатом на відкликання через те, що за рік пропустив понад 50% засідань комісії.  Його бізнес-зв’язки пов’язані з компаніями “Костопільагроінвес”, “Проф дез контроль плюс”, “Санрайз медікал” тощо.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

Крім того, у 2025 році Іванісов підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році Bihus.Info оприлюднили розслідування щодо депутата Романа Іванісова, яке показує, що за час депутатства його родина придбала нерухомості та автомобілів на майже 2 мільйони доларів, тоді як офіційні доходи не пояснюють такого рівня витрат. Журналісти вказують, що частина цього майна оформлена на близьких родичів, а не на самого Іванісова, що може свідчити про схему приховування активів. Крім того, за даними у декларації, 12 мільйонів гривень на купівлю двух квартир Іванісову дала його матір, яка перебуває в окупованому Бердянську та веде бізнес, зареєстрований за російськими законами. Офіс Генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження щодо Романа Іванісова: за статтею 368-5 КК України (незаконне збагачення) та 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації). 

Приєднався до депутатської групи “Відновлення України”. 

У 2023 році проголосував за закон про деколонізацію географічних назв, який передбачав зміну топонімів, пов’язаних з державою-агресором та її імперською політикою (проєкт 7253).

У 2022 році вилетів у Париж 11 лютого 2022 року.

У 2021 році журналісти Bihus.Info помітили, що народний депутат приїздить до Верховної Ради на новому авто – Mercedes-Benz GLS 400. Авто було зареєстроване на його дружину. 

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу”(округ #153, Рівненська область) та увійшов до складу Комітету з питань антикорупційної політики.

Цього ж року з’явилася інформація, що у 1996 році суд визнав винним Іванісова у замаху на зґвалтування, вчинене групою осіб (ст. 17, ч.3 ст. 117 КК України у редакції від 1960 року) та задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, вчинене групою осіб (ч. 2 ст. 118 КК України у редакції від 1960 року). Першим опублікував інформацію про це колишній народний депутат Ігор Мосійчук, Іванісов заперечив і назвав це “чорнухою” і “заказухою”. Згодом відомості про погашену судимість депутата підтвердив тодішній Генеральний прокурор Руслан Рябошапка, а колишній заступник голови адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив фотографії вироку. Також Портнов оприлюднив документ, який свідчив, що другий Президент України Леонід Кучма помилував Іванісова, невідбута частина покарання була замінена йому на умовну з іспитовим терміном у два роки. Володимир Зеленський заявив, що змусить Іванісова скласти мандат, у разі підтвердження інформації про судимість, але той все одно залишився народним депутатом. Журналіст Юрій Бутусов знайшов людину, яка змогла детально описати, як відбувалося зґвалтування. 

Партія та фракція “Слуга народу” виключили депутата зі своїх лав. 

У цьому ж році стало відомо, що депутат надавав неправдиві відомості про свою освіту. На сайті Рівненської обласної ради було зазначено, що у 2000 році закінчив Запорізький державний університет за спеціальністю “Правознавство”. В автобіографії депутат писав, що закінчив Бердянський університет менеджменту і бізнесу за спеціальністю “Правознавство”. У відповідь на запит і Запорізький державний університет, і Бердянський університет менеджменту і бізнесу повідомили, що Іванісов не отримував у них диплом про вищу освіту. 

З 2015 по 2016 рік працював радником голови Рівненської обласної державної адміністрації. 

З 2010 по 2015 рік був депутатом Рівненської обласної ради, пройшов за списком від партії “Батьківщина”.

До створення профайлу долучилася редакція “Четверта влада”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.