Рущишин Ярослав Іванович

Життєпис

Ярослав Рущишин – став народним депутатом України у 2019 році по одномандатному виборчому окрузі у Львові (округ#117). Увійшов до депутатської фракції партії “Голос” і став секретарем Комітету з питань економічного розвитку. Був співзасновником мистецького об’єднання “Дзиґа”, “Львівської газети” та Львівської бізнес-школи Українського католицького університету. 24 липня 2025 року загинув у автокатастрофі поблизу села Бабухів на Івано-Франківщині.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав так званий “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки пройшло 10 років. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром з вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Того ж року запропонував відкрити ринок праці для третіх країн і зняти обмеження для працевлаштування іноземних громадян.

Блокував трибуну під час ухвалення скандального проєкту #12414, який ліквідовував незалежність антикорупційних органів – НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури, через підписання якого громадяни вийшли на протести з вимогою ветувати закон або ж ухвалити новий, який скасує дію цієї законодавчої ініціативи. Через кілька днів загинув в автокатастрофі.

У 2023 році підтримав законопроєкт щодо заборони на території України релігійних організацій, пов’язаних з РФ та законодавчу ініціативу “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2022 році голосував проти постанови про ратифікацію Стамбульської конвенції. 

У 2021 році підтримав постанову за внесення в порядок денний законопроєкту щодо відтермінування запровадження українського дубляжу у фільмах та серіалах (#5554), за нього проголосували 227 депутатів, в т.ч. п’ять членів фракції “Голос”, голоси яких стали вирішальними. Пізніше відкликав свій голос, пояснивши, що сталась помилка, але юридично процедури відкликання голосу не існує і тому це – політична заява.

У тому ж році заявив про вихід з партії “Голос” через узурпацію влади головою партії Кірою Рудик і приєднався до парламентського об’єднання “Справедливість”, до якого увійшли 11 з 20 депутатів фракції “Голос”.

У 2020 році балотувався на посаду мера Львова від партії “Голос”, набравши 4,67% голосів виборців.

У 2019 році обраний Народним депутатом України у Львові (округ # 117). Висувався від партії  “Голос”, на момент обрання: генеральний директор АТ “Троттола”. Після обрання передав свій бізнес дружині.

На президентських виборах цього ж року був довіреною особою Петра Порошенка на Львівщині (округ # 124). 

У 2014 році Рущишина називали однією з кандидатур, яка могла очолити Львівську облдержадміністрацію після виборів президента. Тоді він називав Порошенка “політиком століття”.

У 2012 році став депутатом Львівської обласної ради від Блоку “Наша Україна”.

У 2004 році Рущишин представляв інтереси Віктора Ющенка на президентських виборах.

У 1990 році був одним із лідерів студентських протестів “Революція на граніті”. 

Якщо у профілі відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.