Чорний Дмитро Сергійович

Життєпис

Дмитро Чорний – обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом #34 (Дніпропетровщина). Входив до так званої “групи Коломойського”, за інформацією “Української правди”. Увійшов до фракції влади. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня.

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Як виявилося, Дмитро Чорний не просто підтримав закон, а ще й голосував за контр-петицію, яку лобіював бізнес і яка зрештою так і не набрала голоси. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році не голосував за деколонізацію географічних назв, хоча перед тим під час голосування за бюджетне питання брав участь у голосуванні.

Підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У цьому ж році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2022 році проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2020 році виступив проти створення консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО попри позицію фракції “Слуга народу”. Згодом сторінку у Фейсбуці з відповідною заявою видалено. Відповідно до інформації “Української правда” – “нардепи натякають, що хоч консультативна рада є лише дорадчим органом без права прийняття рішень, але сам факт її створення може поставити під сумнів закріплену в законодавстві позицію, що на сході України – збройна агресія з боку РФ. Зазначається, що такий підхід може поставити під сумнів продовження санкцій наших західних партнерів і жодним чином не вирішує безпекову складову конфлікту на Донбасі”. Після підписання заяви з народними депутатами-підписантами зустрівся голова Офісу президента – Андрій Єрмак.

Те, що Чорний може входити до “групи Коломойського”, підтверджує той факт, що під час розгляду “антиколомойського закону” (проєкт # 2571-д), де йшлося про заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам, нардеп не голосував ані за основу, ані в цілому. Як повідомляла “Українська правда”, за кількістю поправок, який, ймовірно, були поправковим спамом, що мав на меті заблокувати закон, Чорний увійшов в ТОП-5 депутатів (подав 1781 правку).

У 2019 році обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом #34 (міста Вільногірськ і Жовті Води, а також Верхньодніпровський, П’ятихатський і Царичанський райони, – Дніпропетровська область). Увійшов до фракції влади. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У 2015 році обраний депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії “Українське об’єднання патріотів” (УКРОП) – політичний проєкт, пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським. Чорний був першим кандидатом за округом #75. Обраний секретарем комісії облради з питань розвитку місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою. 

У 2014 році балотувався до Верховної Ради як член партії партії “Україна майбутнього” під номером 26. На той час мешкав на Дніпроперовщині у місті Жовті води і був кореспондентом товариства телерадіокомпанії “Жовта Річка”. Партія не подолала 5% бар’єр і не пройшла в парламент. Це місцева партія Дніпропетровщини, яку очолив колишній “батьківщинівець” Святослав Олійник. У цей рік парламентських виборів Олійника призначили виконувачем обов’язків голови Дніпропетровської облдержадміністрації і він був заступником голови ОДА – Ігоря Коломойського.  

У 2013 році став депутатом Жовтоводської міської ради (Дніпропетровщина) за округом # 5. На той час працював кореспондентом телерадіокомпанії “Жовта Річка”.

У 2012 році балотувався у народні депутати на Дніпропетровщині (округ #34) від партії “Україна майбутнього”. За результатами виборів набрав менше 2% (1630 голосів).

У 2011 році обраний головою Жовтоводської міської організації політичної партії “Україна майбутнього”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.