Рубльов Вячеслав Володимирович

Життєпис

Вячеслав Рубльов – обраний народним депутатом Верховної Ради ІХ скликання, представником партії “Слуга народу” (округом #20, Волинська область) як безпартійний. Обраний головою підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів, членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Входив до партії “Батьківщина” з 2008 по 2012 роки. У 2010-2019 роках – був депутатом Волинської обласної ради двох скликань, радником голови облради, головою фракції “УКРОП” у облраді. Входив до так званої “групи Коломойського”, за інформацією “Української правди”.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів.

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році не голосував за деколонізацію, хоча перед тим під час голосування за бюджетне питання брав участь у голосуванні.

У 2022 році проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році на засіданні комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування підтримав скандальний проєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

В декларації за 2022 рік Рубльов вказав, що є членом правління громадського об’єднання “Луцький добровольчий батальйон”.

У 2020 році, в умовах пандемії COVID-19, здійснював благодійну діяльність із використанням ресурсів обласного бюджету, що супроводжувалося активним самопіаром у соціальних мережах.

У цьому ж році виступив проти створення консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО попри позицію фракції “Слуга народу”. Відповідно до інформації “Української правда” – “нардепи натякають, що хоч консультативна рада є лише дорадчим органом без права прийняття рішень, але сам факт її створення може поставити під сумнів закріплену в законодавстві позицію, що на сході України – збройна агресія з боку РФ. Зазначається, що такий підхід може поставити під сумнів продовження санкцій наших західних партнерів і жодним чином не вирішує безпекову складову конфлікту на Донбасі”. Після підписання заяви з народними депутатами-підписантами зустрівся голова Офісу президента – Андрій Єрмак.

У 2019 році обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом #20 (Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський і Турійський райони, – Волинська область) як безпартійний. Рубльов став єдиним кандидатом від партії “Слуга народу”, хто переміг на виборах на Волині від партії влади.

Став членом однойменної фракції. Обраний головою підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів, членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Одним з помічників Рубльова став виходець з Сумщини – Олег Шестак, який балотувався до Верховної Ради у 2012 році від партії Наталії Королевської – “Україна – вперед!”

У 2018 році повторно обраний керівником Волинського осередку партії УКРОП.

У 2017 році на Рубльова написали заяву в поліцію, звинувачуючи в рейдерстві. Відповідний документ до обласного управління Національної поліції передав директор музею-скансену в Рокинях Олександр Середюк. Обласна рада, в якій керувала “укропівська” більшість припинила фінансування музею з аргументами, що музей має сам на себе заробляти, звинувачуючи Середюка у приховуванні інформації про фінанси. Однак директор ці закиди відкидав. Через скорочення фінансування з музею звільнили всіх працівників, а директор перебрав їх функції на себе.

У 2015 році обраний депутатом Волинської обласної ради XII скликання від партії “Українське Об’єднання Патріотів” (УКРОП) – політичний проєкт, пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським, за округом #53. Очолював фракцію “УКРОП”. На той момент працював директором Волинського обласного навчально-курсового комбінату. 

Став радником голови Волинської облради Ігоря Палиці, який був давнім бізнес-партнером і довіреною особою Ігоря Коломойського. У цьому ж році став керівником Волинської обласної організації партії “УКРОП” та членом політради партії.

У 2013 році обіймав посаду начальника Луцького міського відділення Пенсійного фонду України.

У 2012 році Рубльова разом з іншими п’ятьма депутатами Волинської облради виключили з партії ВО “Батьківщина”. Причиною стало їх рішення увійти до новоствореної депутатської групи “Патріоти Волині”, яку очолив Степан Івахів. 

У 2010 році обраний депутатом Волинської обласної ради VI скликання за списком Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”. На той час працював у Волинському обласному центрі зайнятості на посаді заступника начальника відділу статистики моніторингу та прогнозування.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.