Загоруйко Аліна Леонідівна

Життєпис

Аліна Загоруйко обрана народною депутаткою Верховної Ради ІХ скликання як представник партії “Слуга народу” (#59 у списку). На момент балотування була безпартійною. Увійшла до складу фракції партії влади та стала заступницею голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. З 2021 року член позафракційної групи Дмитра Разумкова “Розумна політика”. 

Як голова профільного підкомітету зайняла принципову позицію та неодноразово публічно вказувала на необхідність своєчасної підготовки до проведення післявоєнних виборів, а значить ухвалення потрібного законодавства. Чого влада, з огляду на свою внутрішню стратегію, не робить, критично обмежуючи можливості Центральної виборчої комісії з підготовки до виборів. 

Хронологія подій

У 2025 році голосувала за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, проголосував проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. Проте Аліна Загоруйко не голосувала за цю законодавчу ініціативу. 

Цього ж року підтримала скандальний закон нардепа Григорія Мамки, який дозволяє притягати журналістів та активістів, які згадують про клієнтів адвокатів, до адмінвідповідальності (проєкт 12320). З такою ініціативою зверталася до парламенту Національна асоціація адвокатів України, яку упродовж останніх 12 років незмінно очолює соратниця Віктора Медведчука – Лідія Ізовітова..  Проти цього законопроєкту виступили організації DEJURE, “Голка“, Центр протидії корупції, Рух ЧЕСНО, які наголосили на тому, що він має ознаки цензури.

Голосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У парламенті, як повідомив “Главком”, формально очолила процес підготовки законодавства до повоєнних виборів, але всі ключові рішення – за віце спікером Олександром Корнієнком.

У 2024 році проголосувала за законопроєкт #8371, що передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Подала законопроєкт, який суттєво спростив процедуру призначення відеоконференцій під час проведення судових засідань. На Пленумі Верховного Суду цю ініціативу відзначили позитивно.

У 2023 році голосувала за проєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

У 2022 році Загоруйко на засіданні комітету  з питань організації державної влади та місцевого самоврядування проголосувала проти скандального проєкту #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову НАБУ, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — НАЗК, ДБР і БЕБ. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи. 

Цього ж року утрималась при голосування за містобудівну “реформу” 5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 року Аліна Загоруйко увійшла до створеного колишнім Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим міжфракційного об’єднання “Розумна політика”. Цього ж року була запрошена на день народження ексголови Офісу президента – Андрія Богдана. 

Цього ж року виступила проти можливого повернення до змішаної виборчої системи – повернення мажоритарних округів, яку просував голова фракції “Слуга Народу” Давид Арахамія. У своєму розгорнутому коментарі зазначила, що так звані “недоліки” чинної системи – це не проблема самої виборчої моделі, а наслідок слабкого партійного будівництва та недостатньої роботи політичних сил на місцях. 

У 2020 році стала першою авторкою законопроєкту, який був націлений на знищення системи перевірки фінансування місцевих виборів. Про це писав Рух ЧЕСНО (проєкт #4117, який згодом зняли з розгляду). Перед черговими місцевими виборами, як писала “Українська правда”, політикиня відповідала за область, в якій вона народилася, – Вінниччину, але за місяць до виборів ситуація змінилася і штаб очолив інший представник партії.

У 2019 році обрана народною депутаткою IX скликання від партії “Слуга народу” (# 59 у виборчому списку). Увійшла до фракції партії влади і стала заступницею голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У цьому ж році під час президентських виборів Загоруйко була довіреною особою у Центральну виборчу комісію кандидата на посаду Президента України Володимира Зеленського. Її розглядали як одну з можливих кандидатур на посаду голови ЦВК.

У 2015 році була у списку пропозицій на нових членів ЦВК від Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. Пішла з цієї посади у березні 2018 року. На цей момент була помічницею членкиня ЦВК Юлії Швець. Працювала головною консультанткою в управлінні забезпечення діяльності членів Комісії Секретаріату Центральної виборчої комісії до 2017 року.

У 2007–2012 роках на громадських засадах виконувала обов’язки помічниці-консультантки нардепа VI скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” Віктора Швеця. Також обіймала посаду старшої консультантки Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Якщо у профілі відображена, на Вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.