Рєпіна Елла Анатоліївна

Життєпис

Елла Рєпіна – стала народною депутаткою IX скликання від партії “Слуга народу” номером 80 у списку як безпартійна. На момент балотування була безробітною. Разом із чоловіком значилася співвласницею товариства “Благодатнівське – 2011”, а чоловік був помічником нардепа з “Партії регіонів”. Також була власницею товариства “Шахта Похила” на Донеччині.

Увійшла до фракції партії влади. Обрана головою підкомітету з питань функціонування небанківських фінансових установ та страхової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Під час голосування за заборону діяльності московських попів Рєпіна значилася як відсутня, хоча голосувала за порядок денний та інші питання. У таких випадках це може означати, що депутатка свідомо вийняла картку зі слоту.

Хронологія подій

У 2025 році не голосувала за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Депутатка підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримала скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2023 році стала одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2022 році підтримала закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Голосувала за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році аналітики громадської організації “Антикорупційний штаб” викрили Рєпіну на лобіюванні інтересів тютюнових компаній через її співавторство законопроєкту #4212, який передбачав лише часткові обмеження реклами електронних сигарет на відміну від проєкту #4358, що забороняє всю рекламу тютюнових виробів. Нардепка вводила в оману депутатів, заявляючи про повну заборону реклами, та підтримала зниження акцизів на IQOS і Glo, що шкодить здоров’ю населення. “Антикорупційний штаб” закликав Рєпіну відкликати цей законопроєкт, аби не послабити дію чинного закону #4358, який уже задовольнив суспільство.

У 2021 році її помітили у парламенті із дамською сумочкою, яка могла коштувати понад 60 000 грн.

У 2020 році підтримала постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Цього ж року голосувала за “антиколомойський закон” (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році не підтримала в комітеті законопроєкт #2047-д про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості. Видання “Економічна правда” повідомило, що Рєпіна була присутня на засіданні Комітету, але не голосувала.

Обрана народною депутаткою IX скликання від партії “Слуга народу” номером 80 у списку як безпартійна. Увійшла до фракції партії влади. Обрана головою підкомітету з питань функціонування небанківських фінансових установ та страхової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики 

До 2019 року працювала економісткою кредитного відділу в АКБ “Донкредитінвест”, який раніше контролював нардеп V та VI скликань від “Батьківщини” і “Партії регіонів” Олександр Шепелев.

З 2011 по 2019 роки була співвласником аграрної фірми “Благодатнівське-2011” разом з чоловіком Григорієм Рєпіним, який був помічником нардепа з “Партії регіонів” Віктора Турманова, і був депутатом Донецької облради VI скликання. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.