Нестеренко Кирилл Олександрович

Життєпис

Нестеренко Кирилл — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #26, Дніпропетровська область, місто Дніпро) та увійшов до складу Комітету з питань екологічної політики та природокористування. 

За даними журналістів, входив до неформальної групи впливу Ігоря Коломойського у “Слузі народу”.

Коли питання стосуються національної безпеки, то Нестеренко або виймає картку, або не голосує. Це при тому, що на території Дніпропетровщини – бойові дії. Так, під час голосування за заборону діяльності Російської православної церкви та за визнання 8 травня Днем пам’яті та примирення Нестеренко вийняв картку, а за деколонізацію не голосував. 

Політик також вийняв картку, коли був розгляд постанови (#11188), яка мала фіналізувати етап дерусифікації і перейменувати 333 географічних імперських та радянських назв-покручів. Для прийняття постанови забракло 20 голосів саме через такий саботаж з боку політиків.

Нестеренко неформально очолив міський штаб партії УДАР в Дніпрі. Про це заявив колишній нардеп від БПП Андрій Денисенко і це підтвердили джерела “Української правди” у 2021 році.

Хронологія подій

У 2025 році проголосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової і в цей же день розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, у 2025 році Нестеренко підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Народний депутат голосував за закупівлю російських реакторів в Болгарії для добудови Хмельницької АЕС.

У 2024 році коли парламент розглянув постанову (11188), яка мала фіналізувати етап дерусифікації і перейменувати 333 географічних імперських та радянських назв-покручів, то Нестеренко, як і інші його колеги з Дніпра, – Медяник, Мисягін, – був у цей момент відсутні. Принаймні так свідчать дані з системи голосування. Насправді ж всі ці політики вийняли картки зі слотів. Для прийняття постанови забракло 20 голосів саме через такий саботаж з боку політиків.

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

Коли Верховна Рада визнала 8 травня Днем пам’яті та примирення. Нестеренко також вийняв картку. Це вже його традиційна тактика, коли мова йде про чутливі для нацбезпеки питання. 

У 2022 році журналісти Bihus заявили, що у своїй декларації Нестеренко в 20 разів занизив вартість мотоцикла Honda VFR 400R 1992-го року, яким він володіє. У декларації депутат зазначив вартість на рівні 5 тисяч гривень, а журналісти знайшли оголошення з продажу такого мотоцикла за 99 тисяч гривень. 

Проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій. Був відсутній під час голосування ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва, хоча у цей же день голосував за законопроєкт #5655. 

У 2021 році, за даними журналістів, входив до неформальної групи впливу Ігоря Коломойського у “Слузі народу”. Джерела “Української правди” стверджували, що Нестеренко очолив штаб партії “УДАР”, перебуваючи при цьому у фракції “Слуга народу”.

Цього року політик закликав знизити ставки податкової амністії — платежі, які особа має сплатити, щоб легалізувати свій капітал.

У 2020 році став співавтором законопроєкту, яким пропонувалось підвищити у 10 разів штраф за підпал трави (#3307).

У 2019 році Пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #26, Дніпропетровська область, місто Дніпро) та увійшов до складу Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Входив до неформальної групи Коломойського.

З 2015 по 2016 рік був головою комісію по спорту Молодіжної ради Харкова.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.