Проєкт Цивільного кодексу (І читання)

Теги:

Проєкт Цивільного кодексу спікер парламенту Руслан Стефанчук подав на початку квітня 2025 року. Дев’яту книгу розкритикував навіть Мін’юст і у попередній версії проєкту рекомендував її зняти з розгляду, але її залишили і корупційні ризики збереглися. В оновленій версії Цивільного кодексу (проєкт №15150) криється спроба підмінити реальність цифровою підробкою: інформація про пам’ятки повинна бути в реєстрі, інакше їх фактично не існує. Реєстр має об’єднати дані про обмеження у використанні земель та взаємодіяти з іншими державними базами. Водночас навіть на його наповнення відводиться два роки, що свідчить про критичний стан даних.

Через хронічну неспроможність Мінкульту, місцевих рад і Держгеокадастру синхронізувати дані, величезна кількість курганів, замковищ, пам’яток та історичних ареалів де-юре залишаються порожнім місцем. Тобто жоден реєстратор чи нотаріус не побачить перешкод для виведення таких об’єктів із державної чи комунальної власності. За даними Мінкульту, в Україні понад 65 000 пам’яток археології, а в кадастрі зафіксовано лише 5 000. Решта 60 000 юридично вразливі: у кадастрі ці землі значаться як сільськогосподарські або під забудову. Якщо народні депутати підтримають те, що написано в дев’ятій книзі, то держава ризикує втратити низку об’єктів, які пілягають охороні і не внесені ще в реєстри.

На цих ризиках наголошувала під час виступу народна депутатка з “Голосу” Наталія Піпа, яка разом з колегою Інною Совсун голосувала проти проєкту Цивільного кодексу в першому читанні. Інна Совсун наголосила на неприйнятності формулювань, які стосуються розірвання шлюбу.

Документ, який впливає на життя кожного громадянина і має обсяг 803 сторінки, парламент розглянув менше, ніж за місяць з моменту реєстрації і з порушенням Регламенту. Наталія Піпа зареєструвала альтернативний законопроєкт.