Знакові рішення

Знакові  для суспільства законодавчі ініціативи поділені на шкідливі (червоний колір) та корисні (зелений колір), які додаються в інструмент, згідно з методологією.  Проєкт “Перезарядити країну” (REchargeUA) створений як єдине вікно громадського сектору в адвокації (розділ “На розгляді“) та інструмент, який зберігає політичну пам’ять для виборців та дозволяє зробити поінформований вибір на основі голосувань за законопроєкти та біографій народних депутатів. 

Графіка із результатами голосування фракцій та депутатських груп після знакового голосування формується на сайті “Голки” упродовж години після того, як дані з’являються на сайті Верховної Ради. Інструмент також візуалізує результати поіменного голосування з фотографіями нардепів, включно у розрізі мажоритарних округів. Це дозволяє зокрема регіональним медіа швидко поінформувати виборців про дії депутатів їхнього округу.

Розподіл голосів на фракції та групи усіх голосувань відбувається з огляду на те, до яких фракцій та груп депутати належать на даний момент. Це зроблено для того, щоб політичні сили, які з часом змінюють назви, розраховуючи на те, що виборці можуть не завжди зберігати тривалу політичну пам’ять, не могли відкинути свій політичний шлейф і несли політичну відповідальність за тих, кого вони запрошують у свою команду.

Також інструмент формуватиме нову якість політичної культури з-поміж народних депутатів. Політики мають враховувати суспільно-політичні настрої і брати активну участь у голосуванні – натискати кнопки “за”, “проти”, “утримався”, а не залишати картку в слоті і не брати участь у голосуванні.

 

 

    Фільтр по тегу:

    Нацбезпека
    ✕ Очистити фільтр
  • 13273

    Про зміцнення національної пам'яті та національної ідентичності

    Перші автори: Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Микола Княжицький, Олександр Божков, Тетяна Скрипка

    Закон підтримали перед Днем незалежності. Директор інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив, що цей закон є пріоритетним для національної безпеки в умовах війни з росією, фіксує основи національної пам’яті, називає злочини проти України (Голодомор, репресії, агресія рф), формує єдину державну політику пам’яті: щодо геноциду, політичних репресій, війни з росією, деколонізації, зміцнює національну стійкість, захищає суспільство від російських історичних маніпуляцій та посилює Український інститут національної пам’яті через спеціальний статус.

    Над законопроєктом працював комітет з гуманітарної політики. Перші автори народні депутати фракції “Слуга народу” Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та  представник “Європейської солідарності” Микола Княжицький.

    Картка законодавчої ініціативи на сайті Верховної Ради

    Теги:
  • 12320

    Про притягнення до адмінвідповідальності будь-якого громадянина, який ототожнює адвоката з клієнтом

    Перші автори: Григорій Мамка, В'ячеслав Медяник, Максим Бужанський, Сергій Іонушас, Сергій Мінько

    Народний депутат Григорій Мамка, який був обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ, подав законопроєкт, який забороняє журналістам та громадським активістам повідомляти суспільству, хто був клієнтом адвоката. З такою ініціативою зверталася до парламенту Національна асоціація адвокатів України , яку упродовж останніх 12 років незмінно очолює соратниця Віктора Медведчука – Лідія Ізовітова. Таким чином за те, що журналісти напишуть суспільству, що спікер Асоціації Олексій Шевчук, який раніше балотувався до Київради, був адвокатом держзрадника Іллі Киви, доведеться платити штраф.  Проти цього законопроєкту виступили організації DEJURE, “Голка“, Центр протидії корупції, Рух ЧЕСНО, які наголосили на тому, що він має ознаки цензури.

    Після голосування за законопроєкт в другому читанні народний депутат Сергій Власенко (“Батьківщина”) вніс пропозицію звернутися з вимогою до спікера, аби цей закон підписали невідкладно. Його пропозицію  депутатська більшість підтримала. Після цього народна депутатка Анастасія Радіна (“Слуга народу”), яка очолює комітет з питань антикорупційної політики, заявила, що готується блокуюча постанова, аби зупинити підписання проєкту. Вона наголосила на тому, що, якщо проєкт підпишуть, то за фразу на кшталт “Віктор Сердюк – адвокат Віктора Януковича”, журналіст буде покараний штрафом від 1700 грн до 3400 грн, а якщо це “порушення” відбудеться повторно впродовж року — то від 6800 грн до 10200 грн. Ініціюватимуть штрафи самі адвокати. Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин(“Голос”) назвав цей проєкт наступом на свободу слова.

    Теги:
  • 11392

    Закупівля російських реакторів у Болгарії

    Перші автори: Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Олександр Маріковський

    Ця законодавча ініціатива дозволила Україні закупити у Болгарії устаткування для будівництва Хмельницької атомної станції – це два атомні реактори, які виробили в росії (проєкт 11392). До цього ворожа держава продала реактори Болгарії, але згодом болгари вирішили не будувати в себе АЕС, яка б у подальшому працювала на паливі російської федерації, бо це викликало б залежність від країни, де панує диктаторський режим. 

    Україна висловила готовність придбати їх за $600 мільйонів – населенню підняли тарифи і кошти мали б йти на “Енергоатом” саме для такого “великого будівництва”. “Екодія” зазначала, що у подальшому для роботи АЕС неминуче треба була б технічна участь росії, а це підриває енергетичну незалежність держави.  

    Рішення про закупівлю реакторів парламент готував до другого читання перед інавгурацією Трампа у США і у ЗМІ воно викликало значний резонанс, бо влада України згодом сама погодила закупівлю реакторів росії і ці кошти можна було б спрямувати на армію. “Наші гроші” акцентували увагу на тому, що у подальшому парламент мав би додатково прийняти рішення про добудову блоків Хмельницької АЕС і це будівництво розтягнулося б, за оцінками експертів, на 7-8 років. Опозиційні депутати наголошували, що саме під час цього будівництва можуть бути серйозні корупційні ризики. Профільний комітет зазначив, що законодавча ініціатива не відповідає антикорупційного законодавству України.

    За закон віддали свої голоси 269 народних депутатів. Голоси проти віддали представники двох фракцій – ЄС і Голос.

    Важливо розуміти, що текст законопроєкту, який пройшов перше читання повністю змінили, як і його назву, і на це порушення Регламенту звертало увагу головне юридичне управління Верховної Ради. Окрім того, фахівці зазначили, що у такий спосіб парламент діяв поза межами конституційних повноважень і надав привілеї окремим суб’єктам господарювання. 

    Теги:
  • 6013

    Скасування Господарського Кодексу

    Перші автори: Руслан Стефанчук, Сергій Кальченко, В'ячеслав Медяник, Галина Третьякова, Олександр Бакумов

    Закон України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” від 9 січня 2025 року № 4196-IX, який вступає у дію 28 серпня 2025 року, скасовує Господарський кодекс України, який визначав загальні засади взаємодії бізнесу та держави. Ключовий автор законодавчої ініціативи – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Законодавчу ініціативу також підтримали десятки народних депутатів (законопроєкт 6013).

    Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому,що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

    Закон передбачає примусову реорганізацію усіх підприємств у товариства, що в державному секторі означає приховану приватизацію та поглиблення олігархізації економіки, запровадив непрозорий титул узуфрукта для публічного майна. Це є прямим порушенням Конституції України та верховенства права, непропорційним втручанням у підприємницьку діяльність суб’єктів приватного сектору економіки та засади участі органів державної влади та місцевого самоврядування у господарській діяльності, руйнуванням гарантованої Конституцією України економічної багатоманітності.

    Альтернативні точки зору модернізації господарського/комерційного законодавства при прийнятті Закону законотворці проігнорували. Проти проєкту 6013 виступали: “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які просили Зеленського ветувати проєкт. Також Асоціація міст України виступала проти цього закону.

    Теги:
  • 11410

    Про позбавлення зрадників державних нагород

    Перший автор: Президент України Володимир Зеленський

    Цей законопроєкт 11410 вніс президент України Володимир Зеленський у середині 2024 року. На той час громадський сектор і ЗМІ не один рік обговорювали нагальність цього питання з огляду на те, що низка проросійських політиків мали нагороди. Громадяни зібрали майже 27 000 під петицією до президента позбавити проросійського нардепа Юрія Бойка звання Героя України ще наприкінці 2022 року.

    Варто зауважити, що насправді аналогічну законодавчу ініціативу #6163 внесли народні депутати ще 2021 року, тобто до повномасштабного вторгнення. Першим автором став народний депутат Роман Лозинський (“Голос”). Але суто з комунікаційної точки зору центральна влада мала комунікувати це як своє досягнення. Тому в сесійній залі розглядався президентський законопроєкт, який врахував напрацювання законопроєкту нардепа Лозинського.

    Теги:
  • 7253

    Деколонізація географічних назв

    Перші автори: Федір Веніславський, Олександр Федієнко, Олександр Бакумов, Руслан Горбенко, Анатолій Остапенко

    Російське вторгнення сформувало в українському суспільстві чіткий запит на очищення символічного простору міст і сіл від усього російського. Три чверті українців прагнуть відмови від російських та комуністичних символів (результати соціологічного дослідження групи “Рейтинг” у 2022 році). Законопроєкт блокував нардеп-українофоб Максим Бужанський, а головою робочої групи з доопрацювання був нардеп Роман Лозинський (“Голос”).

    Зрештою закон прийняли. Цей закон визначає правові засади засудження російської імперської політики в Україні, заборони пропаганди її символіки та встановлено порядок ліквідації символіки російської імперської політики. На виконання закону перейменовано понад 25 100 об’єктів топоніміки по всій Україні (вулиці, парки, сквери, села, міста і райони). Крім того, демонтовано понад 1 000 пам’ятників та пам’ятних знаків російським діячам, катам України і тим, хто служив російській імперській політиці, а не українському народу.

    Проєкт підтримували низка громадських організацій та рухів, зокрема рух добровольців “Простір свободи”, Мережа захисту національних інтересів «ANTS», Світовий конгрес українців та Український інститут національної пам’яті. 

    Теги:
  • 7214

    Заборона символіки країни-агресора

    Перші автори: Микола Княжицький, Андрій Боблях, Софія Федина, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук

    Закон про визнання росії державою-терористом та заборону символіки російського вторгнення. Політичний режим російської федерації визнається нацистським за своєю суттю і практикою та ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим.

    Забороняється використання символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, зокрема використання латинських літер “Z”, “V” окремо; використання символіки збройних сил російської федерації, інших її збройних формувань та органів.

    Теги:
  • 11188

    Деколонізація: перейменування окремих населених пунктів

    Перші автори: Олена Шуляк, Віталій Безгін, Роман Лозинський, Дмитро Чорний, Антон Яценко

    За її прийняття забракло менше 20 голосів. “За” проголосували лише 208 нардепів. Через кілька днів внесли іншу постанову без цих назв і її підтримали, але саме голосування за цю постанову дає зрозуміти українцям, хто не став на захист нацбезпеки як цінності.

     

    У часи війни дерусифікація мала пройти фінальний етап. Залишалося перейменувати 333 населених пунктів, з огляду на те, що вони мали географічні імперські та радянські назви-покручі. Для цього у парламенті зареєстрували постанову 11188. Перші три автори: представники “Слуг народу” Олена Шуляк, Віталій Безгін та представник фракції “Голос” Роман Лозинський.  Голосування зривала група депутатів, яка отримала умовну назву “московський патріархат” через свої проросійські погляди. Народному депутату Максиму Бужанському і його поплічникам не подобалося,  що місто Павлоград, назване на честь російського імператора Павла І, поверне козацьку назву Матвіїв, замість міста, яке свого часу назвали на честь російського генерала Синельникове, мала з’явитися назва Ріднопілля, Южноукраїнськ мав отримати козацьку назву Гард, а місто Южне отримає назву Порт-Анненталь. Громадський сектор провів адвокаційну кампанію на підтримку цієї постанови. За її прийняття забракло менше 20 голосів. “За” проголосували лише 208 нардепів. Через кілька днів внесли іншу постанову без цих назв і її підтримали, але саме голосування за цю постанову дає зрозуміти українцям, хто не став на захист нацбезпеки як цінності.

    Теги:
  • 8371

    Заборона діяльності "фсб в рясах" (РПЦ)

    Перший автор: Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль

    В умовах екзистенційної війни, коли йде боротьба за збереження української державності діяльність так званого “московського патріархату” (фсб в рясах) є неприпустимою. Держслужба з етнополітики та свободи совісті та Кабмін після підписання закону президентом мають затвердити нормативну базу, на підставі якої починається процедура перевірки релігійних організацій на предмет зв’язків з РПЦ. Звернення можуть надходити від державних або місцевих органів, громадських організацій або медіа. Ініціювати розгляд може і сама Держслужба. Після цього проводиться дослідження в ході якого може призначатись релігієзнавча експертиза. Якщо зібрані в результаті такого дослідження докази підтвердять наявність зв’язків з релігійною організацією, діяльність якої заборонена законом, Держслужба виписує припис. У приписі зазначаються виявлені зв’язки і дається строк на їх усунення. Якщо припис виконаний, він відкликається, що означає що держава не має претензій до такої організації. Якщо ні, то Держслужба звертатиметься до суду.

    Низка громадських організацій закликала підтримати цей законопроєкт, зокрема громадська ініціатива “Голка” та Мережа захисту національних інтересів України “ANTS”.

    Теги:
  • 9278

    Призначити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом

    Перший автор: Володимир Зеленський

    У 2023 році Верховна Рада підтримала законопроєкт президента Володимира Зеленського, згідно з яким 8 травня держава має відзначати День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років  (проєкт 9278). А 9 травня, яке раніше традиційно було “дньом пабеди”, після підписання президентського указу стало Днем Європи. 

    Єдиний депутат, який проголосував проти згаданого законопроєкту був Максим Бужанський, чий Telegram-канал входить до кремлівської мережі. Є депутати, які не голосували за це питання попри те, що за наступні питання вони голосували “за” – Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський, Сергій Львочкін, Олександр Колтунов, Віталій Борт, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв.

    Теги:
Київрада