Парламент працює у закритому режимі під час війни і до того ж строки розгляду законодавчих ініціатив критично малі. Законопроєкти можуть потрапляти у сесійну залу парламенту на голосування у той самий тиждень, коли відбулася їхня реєстрація, або відразу після засідання комітету, який погодив правки. А президент Володимир Зеленський може підписати законопроєкт в день, коли за нього проголосували. 

Яскравим прикладом воєнного турборежиму став закон, що ліквідував незалежність НАБУ і Спеціалізованою антикорупційної прокуратури, який викликав масові протести під час війни (проєкт 12414). Тому для аналізу законотворчої діяльності у громадського сектору та експертів залишається вкрай мало часу. Відповідно блокування шкідливих законодавчих ініціатив ускладнене.

Окрім того, треба бути готовими до повоєнних виборів після української перемоги. Виборці мають мати систематизовану інформацію про голосування кожного народного депутата і пам’ятати, хто проголосував за проєкти з ризиками та гальмував євроінтеграційний шлях країни.

Проєкт “Перезарядити країну” (REchargeUA) створений як єдине вікно громадського сектору в адвокації та інструмент для виборців, який також дозволить зробити поінформований вибір і формуватиме нову якість політичної культури (враховувати суспільно-політичні настрої і брати активну участь у голосуванні – натискати кнопки “за”, “проти”, “утримався”, а не витягати картки зі слотів, що є порушенням Регламенту).

Медіа, які через невиправдану закритість роботи парламенту у воєнний час втрачають у розвитку парламентської журналістики, зможуть отримувати оперативно графічні дані про голосування політичних сил та візуалізовані дані поіменних голосувань з обличчями кожного нардепа.

Знакові рішення 

Знакові  для суспільства законодавчі ініціативи поділені в цьому інструменті на шкідливі (червоний колір) та корисні (зелений колір). Для того, щоб законодавча ініціатива потрапила до переліку знакових ініціатив інструменту враховуються такі критерії:

• наявність колективних заяв громадських організацій/ ЗМІ/ профільних асоціацій з вимогою підтримати чи не голосувати за законодавчу ініціативу з посиланням на аналітику, яка вказує на переваги чи ризики законопроєкту;

• наявність петицій, які набрали голоси з вимогою підтримати чи ветувати законодавчу ініціативу;

• наявність аналітики, яка доводить, що норми законодавчої ініціативи порушують Конституцію чи уможливлюють корупційні схеми, порушення прав громадян тощо;

• вимоги західних партнерів, які важливі для євроінтеграційного курсу та військової допомоги країні.

Якщо законодавча ініціатива чи закон підпадають під один чи кілька критеріїв, то у розділі “Знакові голосування” додається відповідний розділ з посиланнями на заяви, петиції, аналітичні матеріали тощо. До інструменту можуть додаватися і окремі знакові правки, якщо вони ставилися окремо на поіменне голосування.

Якщо це законопроєкти, які перебувають на розгляді Верховної Ради, то вони потрапляють у розділ “На розгляді”. Цей розділ працює як єдине адвокаційне вікно і профільні громадські організації з відповідним обґрунтуванням можуть звертатися до “Голки”, щоб додати той чи інший законопроєкт до переліку.

Що стосується розділу “Відголосовані” законопроєкти, то він діє як політична пам’ять. Після голосування інструмент підтягує дані з сайту Верховної Ради і дає можливість виборцям і ЗМІ побачити як голосували представники фракцій, груп, позафракційних депутатів та поіменне голосування у розрізі фракцій, груп та мажоритарних округів, які ранжовані по областях.

У кожному законопроєкті визначається його перший автор. Інформація щодо голосувань береться з сайту Верховної Ради, але розподіл голосів на фракції та групи відбувається з огляду на те, до яких фракцій та груп депутати належать на даний момент. Це зроблено для того, щоб політичні сили, які з часом змінюють назви, розраховуючи на те, що виборці можуть не завжди зберігати тривалу політичну пам’ять, не могли відкинути свій політичний шлейф і несли відповідальність за тих, кого вони забирають в свою команду. 

(Організації, які на старті долучилися до формування інструменту: Центр розвитку інновацій, Українська природоохоронна група, Фундація DEJURE. Цей список може поповнюватися).

Профайли народних депутатів

У розділі “Депутати” відображені профайли кожного політика, який отримував представницький мандат у Верховній Раді ІХ скликання.

Якщо народний депутат за час роботи у парламенті має понад 5 знакових голосувань, у його профілі додається батарейка з відповідними позначками (Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті системи для голосування, але депутат не голосував або депутат відсутній).

Саме тому інструмент має назву “Перезарядити країну”. За батарейкою кожного депутата  виборець може легко визначити, на скільки політик заряджає чи розряджає країну.

Але з огляду на те, що виборці можуть потребувати додаткового контексту для прийняття рішення, то, окрім персональної батарейки, до профайлу нардепа додається політична біографія, у якій зокрема описуються голосування за знакові рішення.

До наповнення біографій залучаються представники профільних ГО, національних та регіональних медіа, а для фінальної вичитки профайлів залучається юрист проєкту “Свої люди“.

Наприкінці кожного профайлу депутата додається дисклеймер, який зазначає, що до організації “Голка” можна подати звернення, якщо, на думку заявника, виявлена некоректна інформація. На це звернення буде надана відповідь.

Рейтинг “Топ-5 депутатів”

Рейтинг “Топ-5 депутатів, хто заряджає країну” і “Топ-5 депутатів, хто розряджає країну” з’являється не раніше, ніж через півроку з моменту запуску “Перезарядити країну” (REchargeUA)”. Тут депутати порівнюються за відсотком шкідливих і корисних голосувань.

Це достатній час для того, щоб представники громадського сектору та інші стейкхолдери звернулися з пропозиціями законопроєктів чи законів, які варто внести в інструмент й сформувати пласт даних для порівняння.

Рейтингування відбувається виключно з-поміж чинних народних депутатів, хто отримав повноваження з першого дня каденції – 29 серпня 2019 року. Це дозволяє коректно порівнювати роботу народних депутатів. 

У подальшому інструмент буде охоплювати і моніторинг голосувань депутатів Київради.