Мазепагейт 2. Як недоброчесні забудовники через Telegram та Facebook намагалися зібрати 25 000 голосів під петицією до Зеленського?
Методологія кількісного аналізу та контент-аналізу Telegram- і Facebook-каналів (доопрацьована після peer review).
Мета дослідження: зрозуміти, як використовували рекламу й повідомлення у соціальних медіа задля збору голосів під петицією Андрія Семидідька за підписання президентом законопроєкту №12089.
Гіпотеза дослідження. Недоброчесний бізнес створив петицію на сайті Офісу Президента із закликом до Володимира Зеленського підписати закон із корупційними ризиками (№12089) і збирає голоси за допомогою реклами в Telegram і Facebook (офіційної реклами та прихованої). Водночас ризики законопроєкту приховуються, а також використовується неправдива інформація.
(Це друга частина дослідження. У першій частині “Голка” досліджувала, як лобісти інтересів забудовників у 2024 році формували інформаційне поле в Telegram-каналах, щоби переконати депутатів підтримати законодавчі ініціативи в інтересах забудовників.)
Аналіз охоплював українські Telegram-канали. Період дослідження: 20 березня – 2 квітня 2025 року.
Проєкт TeleZip зібрав повідомлення, де згадувався законопроєкт №12089 і/або автори петицій, пов’язаних із ним (Андрій Семидідько, Мішель Терещенко, Юрій Левченко). Загалом було виявлено 329 релевантних повідомлень у 256 Telegram-каналах, включно з чатами.
Далі було проаналізовано тональність повідомлень — як автори ставляться до законопроєкту №12089 і петицій, пов’язаних із ним (“Позитивна”, “Нейтральна”, “Негативна”). Забарвлені словосполучень, які дозволяли надати оцінку забарвленості повідомлень: “Офіцер Сил Оборони ініціював петицію до президента із закликом підписати закон”, “сьогодні в тебе є земля, житло, а завтра можуть забрати”. Цей список не є вичерпним.
Список Telegram-каналів, повідомлень і рейтинг доступні тут.
Аналіз Facebook здійснювався на основі даних із “Бібліотеки реклами” Meta.
Період дослідження: 17 березня – 2 квітня 2025 року. Дані доступні за цим посиланням.
Зокрема, таблиця “Рекламні публікації” містить дані про всі рекламні пости у Meta, де згадувався закон №12089. Для повноти перевірено також рекламу з ключовими словами “закон”, “петиція”, “земля” — додаткових згадок не виявлено.
Усі знайдені неактивні публікації мають позначку “Соціальні питання, вибори або політика”, яка дозволяє Meta надати більше інформації про рекламу (орієнтовна кількість показів, приблизна вартість тощо). Цю позначку додають або самі рекламодавці, або її проставляє Meta, якщо виявляє політичний зміст. Деталі — у колонці “Примітка”.
Знайдена активна реклама не має такої позначки, тому дані про її вартість і охоплення недоступні.
У колонці “Ставлення до закону” вказано, як саме згадується закон — у негативному, позитивному або нейтральному ключі.
Таблиця “Витрати на політичну рекламу” показує витрати на рекламні публікації за останні 30 днів (03.03–02.04.2025) для сторінок, які просували петицію за або проти підписання законопроєкту. Це тільки дані про рекламу з політичною позначкою — тому реальні витрати можуть бути вищими. У таблиці також вказано, чи всі рекламні публікації за цей період стосувалися виключно закону №12089.
Peer review
Анна Осипчук
кандидатка соціологічних наук (PhD), наукова директорка Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії
У наданій статті представлено методологію кількісного аналізу та контент-аналізу Telegram- і Facebook-каналів. Як позитивні сторони слід вказати цілісний підхід до дослідження, розуміння методологічних обмежень та обмежень пов’язаних з особливостями даних та процедур їхнього збору. Самі процедури описані хоч і стило, проте зрозуміло і вичерпно.
Слід відзначити й те, що використовуються кількісні та якісницько-кільнісні методи аналізу (зокрема, відбір за ключовими словами, аналіз тональностей повідомлень, тематичний аналіз). Прикладом хороших практик є наведення (за окремим посиланням) зведеної таблиці з даними та пояснення до них.
Загалом застосовані методологія та методи аналізу дозволяють досягти поставлених завдань та мети дослідження. Методологія дослідження після проходження Peer review доопрацьована і описана на належному рівні та дозволяє отримати якісні дані та відповісти на питання дослідження.
Слід відзначити й те, що використовуються кількісні та якісницько-кільнісні методи аналізу (зокрема, відбір за ключовими словами, аналіз тональностей повідомлень, тематичний аналіз). Прикладом хороших практик є наведення (за окремим посиланням) зведеної таблиці з даними та пояснення до них.
Загалом застосовані методологія та методи аналізу дозволяють досягти поставлених завдань та мети дослідження. Методологія дослідження після проходження Peer review доопрацьована і описана на належному рівні та дозволяє отримати якісні дані та відповісти на питання дослідження.
Дослідження опубліковано на Detector Media.
Аналітичний текст можна знайти нижче.
