Цифрова демократія. Як спрацьовують петиції до президента, коли громадяни вимагають ветувати закон
Методологія дослідження доопрацьована з урахуванням рекомендацій peer review.
Мета дослідження: з’ясувати, якими є петиції до президента щодо ветування законів та який результат вони мають?
Як ми досліджували: публічні дані, автоматизація та інструменти штучного інтелекту. У межах цього дослідження ми працювали виключно з відкритими та публічно доступними даними з офіційного сайту електронних петицій Президента України — petition.president.gov.ua. Саме на цій платформі громадяни України мають можливість створювати петиції, підтримувати ініціативи інших осіб, а також отримувати офіційні відповіді від Глави держави.
До аналізу були включені такі елементи:
- тексти петицій;
- дати їх публікації;
- кількість голосів;
- статус розгляду;
- наявність чи відсутність відповіді від Президента;
- перелік осіб, які підтримали петицію, із зазначенням дати підписання.
Обробка інформації
З огляду на значний обсяг матеріалу — понад 15 тисяч петицій та десятки тисяч підписів — ми організували автоматизований процес обробки даних. Він полягав у послідовному перегляді сторінок петицій, включно з розділами, які містять повні тексти звернень та списки підписантів.
З метою пришвидшення аналізу було застосовано інструменти штучного інтелекту. Вони дозволили:
- виявити ключові слова та формулювання, пов’язані з вимогою ветувати закон;
- здійснити тематичну класифікацію петицій;
- структурувати й впорядкувати зібрані дані для подальшого аналізу.
Уся інформація була впорядкована у зручному форматі (таблиці, файли JSON, Excel), що забезпечило можливість здійснити глибоку та системну аналітичну обробку.
Відбір релевантних петицій. Основною метою дослідження було з’ясувати, як саме працює механізм електронних петицій у ситуаціях, коли громадяни вимагають ветувати ухвалений парламентом закон. Для цього була сформована вибірка петицій, які містили такі ключові формулювання:
- “вето”;
- “не підписувати закон”;
- “накласти вето”;
- “заблокувати закон”
- та інші схожі вислови.
Такий підхід дозволив зосередитися на зверненнях, які напряму стосуються реалізації конституційного права Президента України на вето.
Об’єкти аналізу
Після структурування даних було здійснено:
- аналіз динаміки збору підписів для кожної відібраної петиції;
- порівняння дат подання петицій із визначеним Конституцією строком у 15 календарних днів, який Президент має на підписання або ветування закону;
- перевірка того, скільки петицій із вимогою вето досягли встановленого порогу в 25 000 підписів;
- оцінка кількості петицій, на які було надано офіційну відповідь, а також тих випадків, у яких вимогу громадян було задоволено через застосування вето.
Також аналізувались випадки, коли відповідь на петицію не була надана, проте закон президент не підписав. Це так зване “тихе вето”.
Методологічна основа
Методологія дослідження базувалася на поєднанні таких підходів:
- аналіз відкритих даних;
- послідовний перегляд публічної інформації на державному вебпорталі;
- використання елементів автоматизації для опрацювання великих обсягів інформації;
- застосування інструментів штучного інтелекту для тематичної фільтрації та аналізу текстів;
- контент-аналіз текстів петицій;
- кількісна аналітика для оцінки ефективності цифрового інструменту петицій.
Такий підхід дозволив не лише сформувати повну картину громадянської активності, але й оцінити практичну дієвість електронних петицій як інструменту впливу на державні рішення, особливо — у критичних точках законодавчого процесу.
Дослідження охоплює період: з моменту створення петицій і до 17 березня 2025 року.
Дослідження проводили: Центр розвитку інновацій разом з громадською ініціативою “Голка”.
Peer review
Анна Осипчук
кандидатка соціологічних наук (PhD), наукова директорка Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії
У методології збору та аналізу інформації щодо електронних петицій до президента як позитивні сторони слід вказати комплексність й систематичність дослідницького підходу й процедур, розуміння викликів та обсягу задач, що стоять перед дослідниками, методологічних обмежень. Опис методології та методів є стислим, прозорим та вичерпним. Дослідження спирається на збір та аналіз відкритих (публічних) даних, що теж слід відзначити. Сильною стороною є поєднання різних інструментів аналізу – автоматизованих процедур, інструментів ШІ, контент-аналізу, аналізу документів. Загалом застосовані методологія та методи дослідження дозволяють якісно зібрати дані та проаналізувати їх.
Методологія розроблена та описана на належному рівні, тож дозволяє отримати якісні дані та досягти мети дослідження.
Методологія розроблена та описана на належному рівні, тож дозволяє отримати якісні дані та досягти мети дослідження.
