Україна, на відміну від Європи, не має іншої системи контролю санітарних рубок, ніж оцінка впливу на довкілля і зараз цей єдиний (!) механізм пробують зруйнувати. Корупційних схем, які мають миттєву рентабельність 2400 відсотків, не так багато. А саме відсутність оцінки впливу на довкілля дозволить на папері перетворити здоровий ліс на хворий. За цією схемою держава отримає як за дрова, а хтось продасть його за ціною у 25 разів дорожчою. Найпростіший спосіб побудувати таку корупційну схему із розкраданням державного лісу в промислових масштабах – це суцільні санітарні рубки. Шалені прибутки очевидні і приховати сліди схеми тут елементарно: після вирубки – лише пеньки, за якими не визначити, чи справді дерево було хворим. Як наслідок – у лісгоспах завжди знайдуться бажаючі на цьому заробити, тож не обійтися без ефективного механізму запобігання рубкам здорових дерев під виглядом хворих. Детальніше читайте у аналітичному матеріалі. Проти закнопроєкту виступили “Екологія право людина”, “Українська природоохоронна група”, “Голка” та інші громадські організації.
Знакові рішення
Знакові для суспільства законодавчі ініціативи поділені на шкідливі (червоний колір) та корисні (зелений колір), які додаються в інструмент, згідно з методологією. Проєкт “Перезарядити країну” (REchargeUA) створений як єдине вікно громадського сектору в адвокації (розділ “На розгляді“) та інструмент, який зберігає політичну пам’ять для виборців та дозволяє зробити поінформований вибір на основі голосувань за законопроєкти та біографій народних депутатів.
Графіка із результатами голосування фракцій та депутатських груп після знакового голосування формується на сайті “Голки” упродовж години після того, як дані з’являються на сайті Верховної Ради. Інструмент також візуалізує результати поіменного голосування з фотографіями нардепів, включно у розрізі мажоритарних округів. Це дозволяє зокрема регіональним медіа швидко поінформувати виборців про дії депутатів їхнього округу.
Розподіл голосів на фракції та групи усіх голосувань відбувається з огляду на те, до яких фракцій та груп депутати належать на даний момент. Це зроблено для того, щоб політичні сили, які з часом змінюють назви, розраховуючи на те, що виборці можуть не завжди зберігати тривалу політичну пам’ять, не могли відкинути свій політичний шлейф і несли політичну відповідальність за тих, кого вони запрошують у свою команду.
Також інструмент формуватиме нову якість політичної культури з-поміж народних депутатів. Політики мають враховувати суспільно-політичні настрої і брати активну участь у голосуванні – натискати кнопки “за”, “проти”, “утримався”, а не залишати картку в слоті і не брати участь у голосуванні.
-
-
Законодавча ініціатива пропонує “амністію дерибанникам” і карт-бланш владі на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам’яткок природи, ботанічних садів тощо. Якщо парламент це підтримає, держава та громади зможуть повертати своє майно через суди лише впродовж 5 років з моменту виділення. Забудовники у ЗМІ вже розпочали кампанію, чому претензії до них треба “обнулити”. Детальний аналіз ризиків законопроєкту підготувала “Голка”.
-
На ризиках проєкту акцентує увагу і Науково-дослідне управління ВР: “Наслідком реалізації (пропозиції – прим. “Голка”) стає можливість фактичної легалізації різного роду схем, за яким державне і комунальне майно передається у приватну власність на підставі незаконних рішень, дій, бездіяльності органу державної влади… Внаслідок цього власником майна стає покупець, який матиме статус добросовісного набувача, а держава та відповідна територіальна громада позбавляються права витребувати від такого набувача комунальне майно, яке відчужене на підставі незаконних рішень”. Також у Цивільному кодексі пропонують ввести норму про обовʼязок звертатися за кримінальним переслідуванням винних осіб, хоча цивільний кодекс не регулює ці питання. Для цього є інший кодекс — кримінальний.
Окрім притягнення до відповідальності чиновників або депутатів, які віддали протиправно майно у приватну власність, автори проєкту пропонують, щоб винні особи компенсували втрати державі. У винної особи може не бути майна на суму, яку має отримати держава або громада як компенсацію. А коли мова йде про об’єкти, які ніколи не можуть бути приватною власністю (Софія Київська, природно-заповідний фонд, тощо), то визначити суму компенсації в таких випадках – нереально. Якщо держава або громада не може повернути собі таке майно у будь-який час, то вона втратить можливість користуватися ним назавжди. Не тільки втратить право, а втратить подекуди сам обʼєкт, як для прикладу памʼятки археології, які є невідновлюваними обʼєктами. Більше про ризики читайте аналітику “Голки” на “Главкомі”.
-
Цільове призначення землі один із запобіжників неконтрольованій забудові. Якщо забудовник хоче звести висотку замість зеленої зони – за зміну цільового призначення ділянки має проголосувати місцева рада. “Слуга народу” Степан Чернявський подав проєкт 11185, який передбачає можливість змінювати цільове призначення ділянки, якщо містобудівна документація не внесена до Державного земельного кадастру. А це майже всі земельні ділянки на території країни. Забудовники зможуть домовлятися напряму з головним архітектором про зміну цільового призначення на те, яке їм потрібне. Такий підхід однозначно буде сприяти зловживанням у сфері використання земель і однозначно несе загрозу збільшенню корупційних ризиків. На додачу цей проєкт закріплює нові можливості для агробаронів: вони в разі ухвалення закону зможуть отримати доступ до особливо цінних земель. Аналіз проєкту “Голка”.
-
Законопроєкт розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів. У день прийняття закону 5655 у другому читанні, громадяни зібрали одразу ж необхідну кількість голосів під петицією до Володимира Зеленського із вимогою ветувати закон. Президент на петицію не відповів, але законопроєкт таки не підписав і наголосив, що це був його особистий вибір. Детальніше про ризики законопроєкту можна прочитати у розділі “Дослідження“.
-
Попри те, що депутати та чиновники тривалий час не подавали декларації, парламентарі спершу продовжили закритість декларацій ще на рік. Центр протидії корупції наголошував, що побачити декларацію можна буде лише за згодою декларанта. Ухваливши цю норму нардепи знехтували думкою Європейського Союзу, заявою послів G7, рекомендацією постійного доповідача Європарламенту Міхаеля Галера та – найголовніше – думкою 91,7% українців, які виступають “за” відкриті декларації.
Військовий Олександр Ябчанка подав петицію до президента з вимогою ветувати закон. Петиція зібрала підписи за день і встановила рекорд – зібрала понад 83 000 підписів. Громадські організації вимагали у президента теж ветувати закон. Заяву зокрема підписали Центр політико-правових реформ, Bihus.info, Зрештою президент ветував цей закон і парламент виконав вимогу громадян, внісши відповідні корективи. Єдиний голос проти був у нардепа “Слуги народу” Дмитра Микиші.
-
Під час пандемії у 2020 році Верховна Рада дозволила не звітувати політичним партіям за отримані і витрачені кошти. Тут треба наголосити, що парламентські партії отримували державне фінансування. Національне агентсво з питань запобігання корупції наголосило на тому, що народні депутати мали б обов’язково проголосувати за цю правку. Обов’язкове звітування повернули лише у 2023 році. Таким чином провалене голосування за цю правку суттєво вдарило по прозорості та підзвітності партійного фінансування.
