Жаданий подарунок забудовникам. Нардеп Гривко зі “Слуги народу” здивував законопроєктом
У Верховній Раді з’явився законопроєкт(11506), який дає можливість забудовникам отримати те, про що вони мріяли роками: взяти під контроль землі археології.
Наразі, за законом, всі пам’ятки археології – це державна власність і це відповідає Європейській конвенції з охорони археологічної спадщини, яка ратифікована Україною, та Конституції України (ст. 54).
Але все може змінитися і контроль над такими цінними ділянками, які зберігають інформацію про державність та історію України, може отримати місцева влада, яка у подальшому отримає можливість передавати ці ділянки забудовникам.
Для цього достатньо внести зміни в одну-єдину статтю закону “Про охорону культурної спадщини” (ст. 17).
Уривок проєкту 11506. Порівняльна таблиця з пропозиціями змін до закону
І саме таку законодавчу ініціативу подав народний депутат Сергій Гривко (“Слуга народу”). Він відомий тим, що пропонував раніше ввести “податок на бездітність”, а засудженим “крутити педалі й виробляти електроенергію”. Таку ініціативу він вважав “креативною”.
Гривко входить у комітет з питань соцполітики та прав ветеранів, і зараз він вирішив свій “креатив” перенести на археологічну спадщину і це не випадково.
Його обрали у Верховну Раду від одного з мажоритарних округів Чернігівщини. І так співпало, що Велика Палата Верховного Суду нещодавно прийняла рішення щодо Чернігівських курганів, які місцева влада передала в комунальну власність, а далі її віддали в оренду приватному товариству для розорювання. Велика Палата постановила, що земля, де є кургани та інші памʼятки археологічної спадщини, має бути лише у власності держави. Рішення суду могло б бути іншим, якби те, що пропонує народний депутат, стало законом.
Гривко пояснює, навіщо ініціював такі зміни:
Які аргументи нардепа Гривка?
Сергій Гривко
Народний депутат ("Слуга Народу")
Зараз прокуратура повертає ділянки, які роздала місцева влада і де є археологічна спадщина, у власність держави і стягує кошти із місцевих бюджетів. Це великий тягар, особливо у прифронтових громад , коли бюджети там мінусові. Мова йде про судовий збір, який може становити і 10 000 грн. Земельний кодекс України жодним чином не забороняє перебування земель історико-культурного призначення, до яких, у тому числі, відноситься землі, на яких розміщені памʼятки археології у комунальній власності. Вказане підтвердила своєю постановою Велика Палата Верховного Суду.
І наводить як приклад справи, які пов’язані з громадами Чернігівщини – Семенівкою та Сосницею.
Національна академія наук вже отримала законодавчу ініціативу Гривка, аби підготувати свої висновки для парламентарів. Науковий співробітник В’ячеслав Баранов пояснює громадській ініціативі “Голка”, які загрози несе така законотворчість:
Які загрози несе законопроєкт?
В'ячеслав Баранов
Археолог, науковий співробітник Національної академії наук
Забудовники постійно мріють, як будувати там, де є археологія. Такі пам’ятки, як правило, розташовані біля водойм у дуже мальовничих місцях. Зараз вся археологія під охороною держави і місцева влада не може законно надавати таку землю під забудову. Якщо ж це відбувається, як сталося у Києві з місцевістю Китаїв, то прокуратура йде тоді до суду і захищає державний інтерес. Якщо законопроєкт Гривка підтримають, то така земля вже може бути не лише державною, а й комунальною власністю та надалі приватною. Це значить, що прокуратура втратить будь-які інструменти для захисту суспільно важливого інтересу. Тому не важко здогадатися, в чиїх інтересах це робиться. Активісти, які захищають Китаїв або Васильківські карпати просто залишаться з цією проблемою сам на сам.
Фото: Діденцеве провалля, Васильків.info
Китаїв, про який згадує Баранов, це земля в межах столиці, на яких археологи виявили залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку, житла часів Київської Русі з глиняними печами тощо. Цю землю віддали під забудову ще 20 років за часів Леоніда Черновецького. Київрада цього літа мала шанс розірвати договори оренди на всі 5 ділянок, але на три з них договори продовжили, а щодо двох тривають суди з боку прокуратури, яка доводить, що тут є археологічна спадщина, а значить місцева влада не могла роздавати їх під забудову. Будувати тут хоче колишній перший заступник голови КМДА – Ігор Ніконов (KAN Development).
Директор Міжнародного інституту “Актіо-експерт”, адвокат Владислав Максимов, який представляє інтереси Інституту археології в судовому процесі у цій справі, зазначає, що така законодавча ініціатива суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України:
Чи є інші шляхи вирішення проблеми?
Владислав Максимов
Директор Міжнародного інституту “Актіо-експерт”, адвокат
Буває так, що пам’ятка археології всупереч закону оформлюється як комунальна власність, тоді вона опиняється під загрозою, як це сталося із унікальними пам'ятками національного значення – Китаївського археологічного комплексу і Великого Ходосівського городища. Якщо підтримати такі зміни до закону, то зовсім скоро значну частину археологічної спадщини просто знищать. І це все робиться під соусом захисту місцевих бюджетів від судових зборів. Але заощаджуючи 10 тисяч з бюджету громади, держава втратить пам’ятки подекуди державного, а подекуди світового значення. Якби законотворець хотів вирішити питання судових зборів – то треба було просто звільнити громади в такій категорії справ від таких зборів. А така зміна закону – джерело збагачення для недобросовісних підприємців і корумпованих чиновників.
Законодавчу ініціативу Гривка має розглядати комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, який очолює Микита Потураєв (“Слуга народу”). Голова комітету зазначив, що цей проєкт, на його думку, не має шансів потрапити ані в сесійну залу Верховної Ради, ані пройти комітет.
Член профільного комітету народний депутат Володимир В’ятрович (ЄС) також акценує увагу на ризиках законопроєкту:
Які перспективи?
Володимир В’ятрович
Народний депутат (ЄС), член профільного комітету
Зараз закон «Про охорону культурної спадщини» чітко зазначає, що землі, на яких розташовані пам’ятки археології «перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) в державну власність». А цей проєкт передбачає можливість забирати ці землі в комунальну власність, і ми можемо легко передбачити, чим це закінчиться в умовах земельної корупції та вакханалії забудовників. Більше того, проєкт ще й забороняє державі викуповувати ці землі назад до того, як орган самоврядування порушить якісь свої власні не розшифровані в проєкті зобов’язання охороняти ці пам’ятки археології. Тобто держава навіть за гроші платників податків зможе повернути цю землю лише тоді, коли пам’ятки вже будуть знищені. Я не уявляю, як подібна ініціатива може бути підтримана парламентом чи навіть нашим профільним гуманітарним комітетом.
Спеціально для “Главкому“
