Вирубка лісосмуги на Теремках: небезпечний урядовий експеримент і хибний вибір між дубами і теплом
На вихідних у Києві тривав протест за збереження зеленої зони на Теремках. Вікові дуби нищать для того, що прокласти теплотрасу в рамках Плану стійкості. Загалом планують зрубати понад 600 дерев. У активних киян виникає через це низка питань: чому не будують комунікації в обхід зеленої зони і чому за ці роботи взялися лише за кілька місяців до опалювального сезону.
Знищення зеленої зони викликало конфлікт – поліція силоміць тягла жінок з місця вирубки лісосмуги. Після чого за громадян, і за дерева заступилася нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук.
До мітингувальників у суботу особисто приїхав Петро Пантєлєєв – заступник Віталія Кличка. А в неділю питання піднялося враз на національний рівень. Прем’єр Сергій Корецький зустрівся і з Пантелєєвим, і з активістами. Про це “Голці” стало відомо з власних джерел в уряді. Зустріч проходила у форматі off-the-record і тому деталі розголошувати не можна.
Низка політиків уже намагаються маніпулювати і ставлять киян між вибором: або збереження зеленої зони, або тепло взимку. Дехто навіть називає дії екозахисників прямо – безумством.
Громадська ініціатива “Голка” вивчила документи і з’ясувала, що за заявами про екстрену підготовку до зими ховається трирічна бездіяльність, марнотратство бюджетних коштів та юридична шпарина, яку створив уряд, коли прем’єркою була Юлія Свириденко.
Про потребу зведення тепломережі на Теремках керівництво Києва знало ще до початку повномасштабного вторгнення – її будівництво передбачено затвердженим ще у 2002 році Генпланом Києва. Більше того, комунальне підприємство “Київтеплоенерго” у 2023 та 2025 роках закупило через Prozorro розробку проєкту та експертизу, сплативши з бюджету Києва близько 8 мільйонів гривень. Траса мала проходити чітко за Генеральним планом міста – вздовж вулично-дорожньої мережі по вулиці Теремківській.
Проте три роки столичні посадовці пасивно спостерігали за ситуацією, а прокласти магістраль через лісосмугу їм прямо забороняло законодавство.
Ситуація кардинально змінилася з березня кілька місяців тому, коли Кабінет Міністрів ухвалив експериментальну постанову №393 і дозволив будувати об’єкти резервного теплопостачання в спрощеному порядку – без повноцінного пакета містобудівних документів і попереднього відведення землі та без урахування вимог містобудівної документації. Для початку робіт стало достатньо лише листа-погодження на використання комунальної землі від органу місцевого самоврядування чи військової адміністрації.
Аналітик “Голки” Георгій Могильний, який ознайомився з урядовою постановою та ситуацією з вирубкою дерев, зазначає:
“Отримавши такий юридичний карт-бланш під соусом “енергетичної стійкості”, у КМДА вирішили не надолужувати згаяний час із реалізацією запланованого проєкту, а “тихо” перемалювати маршрут резервної теплотраси прямо через лісосмугу. Утім, цей урядовий “експеримент” відкриває скриньку Пандори: під прикриттям Планів стійкості, які ніхто реально не перевіряє, будь-яка комунальна установа будь-якого міста тепер може прокладати такі теплотраси найпростішим шляхом – через зелені та рекреаційні зони. Жодних запобіжників немає. Ця урядова постанова запустила аналогічну схему не лише для місцевої влади, а й для приватних компаній. Об’єкт навіть може не бути у Плані стійкості, але його будівництво може схвалити Координаційний центр при Кабміні і про це громада навіть не буде знати. Тому забудовники у власних інтересах можуть до своїх комплексів економлячи свої кошти прокладати будь-які комунікації навпростець і нищити все на своєму шляху”.
У війну підготовка до війни столиці – це без перебільшення серйозне питання. Без тепла на початку року залишилися сотні багатоповерхівок і ця зима може стати ще важчою.
Багатоквартирний будинок на Берестейському проспекті, 60 у Києві, який вже два місяці без опалення (Фото: Сергій Костеж / Kyiv Post)
Зараз саме цей аргумент на користь рубок використовують не лише представники команди мера Києва Віталія Кличка. Так, народний депутат від “Батьківщини” Олексій Кучеренко, який балотувався в мери Києва, наголосив, що ворог тепер знає де розташована стара котельня. Але це не що інше, як маніпуляція, бо саме влада столиці на сайті повідомила про будівництво теплотраси.
Знімок екрану з сайту Офіційного порталу Києва про будівництво нової теплотраси
Тут варто зазначити, що Кучерненко у Верховній Раді системно голосує за шкідливі для збереження довкілля законопроєкти, які мають значні корупційні ризики. Політик голосував і за ліквідацію незалежності НАБУ і САП, а представники “Батьківщини” в столиці і на Київщині фігурують у низці історій, пов’язаних із забудовою зелених зон.
“Батьківщинівець” Кучеренко – далеко не єдиний, хто критикує захисників лісосмуги на Теремках. Критичний допис розмістив у соцмережі Максим Нефьодов, який балотувався до Київради від партії “Голос”.
Пост щодо ситуації на Теремках Максима Нефьодова, який на місцевих виборах до Київради 2020 року очолив список партії “Голос”
Дії тих, хто встав на захист дерев, Нефьодов називає безумством і дивується, що за киян, який силою тягнула поліція з місця події, заступилася нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук, яка написала:
“Усі ми в Києві, хто пережили цю зиму, підтримуємо зміцнення енергосистеми. Але зараз питання люди мусять ставити вже під час вирубки дерев. Бо якщо підтвердиться, що таки існує краще рішення, дерева вже не повернеш. Замість відповідей по суті – отримуєш звинувачення, що “ви проти тепла взимку”. А я не люблю маніпуляцій. Коли люди, які ухвалюють рішення, ставляться до громади як до неповносправних в інтернаті. Мовляв, вони все-одно не зрозуміють, тож навіщо з ними говорити”.
Поліція виводить силою жінок з місця рубки. Саме цим фото проілюструвала свій допис правозахисниця Матвійчук. Фото зі сторінки у Facebook Катерини Чепупи
Як вже йшлося вище, кияни заплатили з бюджету 8 мільйонів, щоб його конфлікту не було взагалі. На цьому акцентує увагу киянка Наталя Чернишова, яка разом з іншими активістами захищає столітні дуби:
“Ситуація ж не в тому, що ми проти прокладання траси. Нам необхідне теплопостачання! Але згідно з Генеральним планом міста, тепломережа мала пройти по вулиці Теремківській. Більше того, у 2023 році місто замовило проєктно-кошторисну документацію саме за цим маршрутом і заплатило бюджетні кошти. Проте цього року КМДА вирішує швидко скористатися “постановою про стійкість”, забути про витрачені мільйони і просто пустити будівництво через парк”.
Фрагмент схеми Києва з тендерної документації, де видно вул. Теремківську через яку мала проходити тепло траса та лісосмуга, за яку ведуть боротьбу кияни
За словами активістів, з якими поспілкувалася громадська ініціатива, під час зустрічей на місці вирубки представники “Київтеплоенерго” та КМДА плутаються в поясненнях щодо причин відмови від початкового проєкту.
“Учора представник “Київтеплоенерго” казав нам, що через вулицю Теремківську вести “дорожче”. Ми питаємо: наскільки дорожче? Де розрахунки? Розрахунків немає! Сьогодні він вже каже інше – що це “неможливо, бо ми не встигнемо до зими”. Але вони й так не встигнуть! Масштабний проєкт починають у середині серпня, а опалювальний сезон – у жовтні. Вони прикриваються теплобезпекою, але люди тепла до морозів усе одно не побачать, а вікові дуби вже будуть знищені”, – наголошує Чернишова.
Мешканцям та поліції як “дозвіл” демонструють Акт обстеження зелених насаджень, хоча на останній сторінці цього документа чорним по білому зазначено, що він не дає права на видалення дерев, які на очах у громади нищать зелену зону.
Заступник директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Олександр Савченко пояснює, куди піде цінна деревина:
“Всі зелені насадження, які мають цінні породи, будуть використані в міському господарстві. Це відновлення дитячих майданчиків, де треба забор чи кілочки зробити, можуть бути відновлені лави. А інша деревина чи гілля можуть бути використані в розсадниках для обігріву. Також дровами з цих дерев будуть забезпечені пункти незламності”.
Фактично профільний департамент, покликаний захищати екологічний каркас столиці, пояснює втрату невідновлювального екологічного капіталу – 120-річних дубів – тим, що їх пустять на дрова, парканні кілки та лавки.
Парадоксально, але в той час, коли на Теремках рубають дерева, яке росли не одне покоління, поблизу станції метро Університет можна побачити ось такі таблички. Місцева влада пояснює киянам, яку екологічну та економічну цінність дає місту один дуб: дерево діаметром 111 і навіть наводить цілком конкретну суму.
Інформаційні таблички, які встановила місцева влада поблизу метро Університет
Депутатка Київради Вікторія Пташник (“Європейська солідарність”) ознайомилася з Актом обстежень зелених насаджень і зазначає, що 606 дерев підлягають знищенню. З-поміж цих дерев 45 звичайних та червоних дубів.
При цьому в Департаменті обіцяють після завершення будівництва “максимально відновити зелену зону” та висадити нові дерева по обидва боки від комунікацій.
Втім, детальний аналіз Державних будівельних норм (ДБН В.2.5-39:2008, пп. 11.23, 11.25) показує важливе обмеження: вздовж теплової мережі встановлюється охоронна зона, у межах якої прямо не допускається садити дерева. За нормами, вона має становити щонайменше 3 метри з кожного боку від краю будівельних конструкцій або зовнішньої поверхні теплоізольованого теплопроводу – залежно від способу прокладання.
Отже, нові дерева справді можна буде висаджувати по обидва боки від тепломережі, як і заявляє Департамент, але безпосередньо в межах охоронної зони відновити знищену лісосмугу неможливо. А отже, нові посадки не можуть бути повноцінною заміною сформованої зеленої зони та вікових дерев, які знищуються зараз.
Тож заяви про “створення нового екопростору” не змінюють головного: після прокладання тепломережі частина території вже не зможе бути відновлена як лісосмуга в попередньому вигляді.
На тлі суспільного резонансу позиція міської владної верхівки виявилася неоднорідною. Член Бюджетної комісії Київради та депутат від фракції “УДАР” Дмитро Білоцерковець заявляє, що не підтримує зміну маршруту прокладання теплотраси.
“Це не вперше, коли комунальне підприємство “Київтеплоенерго” змінює плани. Я не почув від комунального підприємства реальної причини зміни проєкту. І здивований поясненням про зміну маршруту “бо не буде певний час під’їзду автівок до декількох будинків”. Я це не підтримую і, наскільки мені відомо, Віталій Кличко також не підтримує таку зміну ціною вирубки сотень дерев”.
За словами депутата, комунікація та технічна аргументація з боку комунального підприємства “Київтеплоенерго” виявилися не переконливими:
“Проблема – не у вищому керівництві, а в середній ланці менеджменту. У пана Бінди (ред. – керівник КП “Київтеплоенерго”) буде багато через це проблем і перевірок. Пан Бінд буде юридично відповідати”.
Він також додав, що вважає протест – точкою об’єднання мешканців Теремків та об’єктивним супротивом громади, яка захищає свій життєвий простір.
Напруга на місці вирубки сягнула піку, коли до мешканців приїхав профільний заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Замість надання офіційної проєктної документації та зупинки пил, чиновники вдалися до кулуарного трюку. Громаді запропонували вихопити з натовпу двох людей (лунали заклики відправити “жінку з дитиною”), щоб ті поїхали в офіс і за 30 хвилин “ознайомилися з документами”.
Втім, мешканці Теремків одразу викрили спробу КМДА перекласти відповідальність за знищення лісосмуги на випадкових перехожих. Одна з учасниць протесту про це прямо сказала Пантєлєєву:
“Ніхто не має права – ані одна, ані двоє, ані п’ятеро людей – одноосібно вирішувати такі питання за всю громаду! Нам кажуть: їдьте, вивчіть за 30 хвилин проєктну документацію й поверніться з рішенням. Але це неможливо вивчити за 30 хвилин! Ми відмовилися брати участь у таких маніпуляціях. Це мають робити фахівці, які розуміють, як прокладається тепломережа, а не одна людина в “Київтеплоенерго”, і це мають бути офіційні громадські слухання”.
Після цього протестувальники пішли пікетувати мерію.
У неділю вимоги протестувальників під стінами КМДА залишилися незмінними: негайно зупинити нищення 120-річних дубів, надати громаді та експертам повний пакет проєктної документації й повернутися до початкового проєкту прокладання тепломережі під вулицею Теремківською.
Протест під стінами КМДА у неділю 9 серпня через вирубку дерев на Теремках. Фото: Суспільне
У неділю відбулася зустріч прем’єра з заступником Кличка Пантєлєєвим та активістами. Під тиском громадськості та через розголосу міська влада була змушена піти на перший крок – вирубку дерев призупинили щонайменше до 12 серпня. Цю паузу посадовці та комунальники обіцяють використати для “ознайомлення з документацією та пошуку компромісу”.
Утім, активісти наголошують: тимчасове затишшя – це лише шанс повернути процес у правове поле, а не відмова від захисту зеленої зони.
У понеділок “Голка” звернулася за коментарем і до Віталія Кличка аби з’ясувати, чи можна було прокласти теплотрасу і не жертвувати зеленою зоною, а також як можна було мінімізувати конфлікт у місті, аби уникнути протистояння між правоохоронцями і громадою. На момент публікації відповіді на ці питання “Голка” не отримала, але щойно вона надійде – ми її оприлюднимо.
Але вже відома позиція заступника міського голови Пантєлєєва, який провів прес-конференцію і заявив, що іншого шляху для прокладання теплотраси немає.
Аргументи міських чиновників про те, що під вулицею Теремківською нібито “немає вільних підземних коридорів” для труб діаметром 700 мм, депутатка Пташник називає системною управлінською недбалістю та декларативною маніпуляцією. У коментарі “Голці” вона підкреслила, що міська влада не надала жодного офіційного технічного підтвердження своїх слів:
“Єдиним об’єктивним технічним і юридичним документом є Поперечний профіль вулиці з нанесенням усіх існуючих мереж з містобудівного кадастру. Щоб нарешті поставити всі крапки над “і”, мені довелось запросити таку документацію депутатським зверненням. Поки заяви про “неможливість” прокладання тепломережі під вулицею є лише декларативною маніпуляцією, якою намагаються виправдати вирубку парку всупереч державним будівельним нормам “Планування і забудови територій”.
Окрім того, депутатка звертає увагу на суперечності в заявах заступника голови КМДА Петра Пантелеєва щодо тендерів комунального підприємства “Київтеплоенерго”:
“Аналіз закупівель комунального підприємства свідчить, що мережу первинно планували прокладати саме під вулично-дорожньою мережею. Однак, коли пан Пантелеєв стверджує, що відповідний проєкт нібито не отримав експертний висновок, постає питання: на що витрачались тоді кошти комунального підприємства “Київтеплоенерго”, створюючи технічне завдання саме на будівництво тепломережі під вулицею? І де той висновок про неможливість будівництва, на підставі якого пан Пантелеєв робить таку заяву, й ким та коли він був зроблений (якщо цей висновок взагалі існує)?”.
Встановлений урядовою постановою №393 “експериментальний порядок” під прикриттям “Планів стійкості” фактично легалізує безконтрольне руйнування екологічного та земельного законодавства.
Якщо цей механізм спрацює в Києві, його почнуть масово копіювати місцеві ради та комунальники по всіх регіонах країни – будь-яке недбальство, містобудівне свавілля чи інтереси забудовників можна буде легко виправдати “підготовкою до важкої зими”, пускаючи під ніж парки, сквери та заповідні зони без жодних дозволів, землевідведення та експертиз.
Проігноровані 8,2 млн грн платників податків, витрачені на проєкти 2023-2025 років, спроби обійти будівельні норми (ДБН) та цинічні заяви про “дрова для пунктів незламності” замість збереження 120-річних дубів – це ціна за відсутність прозорості та спробу закрити управлінський хаос юридичними шпаринами.
Водночас історія на Теремках довела: єдиним дієвим запобіжником від поширення такої руйнівної практики на всю країну залишається суб’єктність та згуртованість самої громади. Виборена киянами пауза до 12 серпня – це тест для КМДА та особисто Віталія Кличка: чи здати місто під урядові “експерименти”, чи зупинити свавілля та повернути будівництво у правове поле вздовж вулично-дорожньої мережі, як того вимагає Генеральний план Києва.
Громадська ініціатива “Голка” продовжує стежити за перебігом подій та витребуванням дозвільної документації.
Спеціально для “Лівого берегу“
