Знакові рішення

Знакові  для суспільства законодавчі ініціативи поділені на шкідливі (червоний колір) та корисні (зелений колір), які додаються в інструмент, згідно з методологією.  Проєкт “Перезарядити країну” (REchargeUA) створений як єдине вікно громадського сектору в адвокації (розділ “На розгляді“) та інструмент, який зберігає політичну пам’ять для виборців та дозволяє зробити поінформований вибір на основі голосувань за законопроєкти та біографій народних депутатів. 

Графіка із результатами голосування фракцій та депутатських груп після знакового голосування формується на сайті “Голки” упродовж години після того, як дані з’являються на сайті Верховної Ради. Інструмент також візуалізує результати поіменного голосування з фотографіями нардепів, включно у розрізі мажоритарних округів. Це дозволяє зокрема регіональним медіа швидко поінформувати виборців про дії депутатів їхнього округу.

Розподіл голосів на фракції та групи усіх голосувань відбувається з огляду на те, до яких фракцій та груп депутати належать на даний момент. Це зроблено для того, щоб політичні сили, які з часом змінюють назви, розраховуючи на те, що виборці можуть не завжди зберігати тривалу політичну пам’ять, не могли відкинути свій політичний шлейф і несли політичну відповідальність за тих, кого вони запрошують у свою команду.

Також інструмент формуватиме нову якість політичної культури з-поміж народних депутатів. Політики мають враховувати суспільно-політичні настрої і брати активну участь у голосуванні – натискати кнопки “за”, “проти”, “утримався”, а не залишати картку в слоті і не брати участь у голосуванні.

 

 

  • 11392

    Закупівля російських реакторів у Болгарії

    Перші автори: Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Олександр Маріковський

    Ця законодавча ініціатива дозволила Україні закупити у Болгарії устаткування для будівництва Хмельницької атомної станції – це два атомні реактори, які виробили в росії (проєкт 11392). До цього ворожа держава продала реактори Болгарії, але згодом болгари вирішили не будувати в себе АЕС, яка б у подальшому працювала на паливі російської федерації, бо це викликало б залежність від країни, де панує диктаторський режим. 

    Україна висловила готовність придбати їх за $600 мільйонів – населенню підняли тарифи і кошти мали б йти на “Енергоатом” саме для такого “великого будівництва”. “Екодія” зазначала, що у подальшому для роботи АЕС неминуче треба була б технічна участь росії, а це підриває енергетичну незалежність держави.  

    Рішення про закупівлю реакторів парламент готував до другого читання перед інавгурацією Трампа у США і у ЗМІ воно викликало значний резонанс, бо влада України згодом сама погодила закупівлю реакторів росії і ці кошти можна було б спрямувати на армію. “Наші гроші” акцентували увагу на тому, що у подальшому парламент мав би додатково прийняти рішення про добудову блоків Хмельницької АЕС і це будівництво розтягнулося б, за оцінками експертів, на 7-8 років. Опозиційні депутати наголошували, що саме під час цього будівництва можуть бути серйозні корупційні ризики. Профільний комітет зазначив, що законодавча ініціатива не відповідає антикорупційного законодавству України.

    За закон віддали свої голоси 269 народних депутатів. Голоси проти віддали представники двох фракцій – ЄС і Голос.

    Важливо розуміти, що текст законопроєкту, який пройшов перше читання повністю змінили, як і його назву, і на це порушення Регламенту звертало увагу головне юридичне управління Верховної Ради. Окрім того, фахівці зазначили, що у такий спосіб парламент діяв поза межами конституційних повноважень і надав привілеї окремим суб’єктам господарювання. 

    Теги:
  • 6013

    Скасування Господарського Кодексу

    Перші автори: Руслан Стефанчук, Сергій Кальченко, В'ячеслав Медяник, Галина Третьякова, Олександр Бакумов

    Закон України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” від 9 січня 2025 року № 4196-IX, який вступає у дію 28 серпня 2025 року, скасовує Господарський кодекс України, який визначав загальні засади взаємодії бізнесу та держави. Ключовий автор законодавчої ініціативи – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Законодавчу ініціативу також підтримали десятки народних депутатів (законопроєкт 6013).

    Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому,що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

    Закон передбачає примусову реорганізацію усіх підприємств у товариства, що в державному секторі означає приховану приватизацію та поглиблення олігархізації економіки, запровадив непрозорий титул узуфрукта для публічного майна. Це є прямим порушенням Конституції України та верховенства права, непропорційним втручанням у підприємницьку діяльність суб’єктів приватного сектору економіки та засади участі органів державної влади та місцевого самоврядування у господарській діяльності, руйнуванням гарантованої Конституцією України економічної багатоманітності.

    Альтернативні точки зору модернізації господарського/комерційного законодавства при прийнятті Закону законотворці проігнорували. Проти проєкту 6013 виступали: “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які просили Зеленського ветувати проєкт. Також Асоціація міст України виступала проти цього закону.

    Теги:
  • 11321

    Відновлення відкритості роботи комітетів

    Перші автори: Ярослав Юрчишин, Євгенія Кравчук, Микита Потураєв, Євгеній Брагар, Галина Васильченко

    Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою. Більше того, проєкт підтримали  міжнародні організації які займаються захистом прав журналістів — Репортерами без кордонів (Reporters Without Borders), Європейським центром свободи преси та ЗМІ (European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF) та Європейською федерацією журналістів (European Federation of Journalists). В умовах повномасштабного вторгнення деякі комітети працюють в закритому режимі. Якби не джерела у правоохоронному комітеті, які повідомили громадській ініціативі “Голка”, що нардеп-утікач Артем Дмитрук брав участь під час онлайн-засідання комітету і голосував, то суспільство цієї важливої інформації не дізналося б. Після того, як на початку 2025 року парламент прийняв закон, 20 громадських організацій та ЗМІ закликала Володимира Зеленського підписати прийнятий законопроєкт, зокрема “Слідство.Інфо” та ГО “Мережа захисту національних інтересів “ANTS”.

    Теги:
  • 10242

    Наступ на журналістську діяльність через розголошення суспільно важливої інформації з реєстрів

    Перші автори: Григорій Мамка, Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов, Максим Бужанський, Максим Павлюк

    Законопроєкт № 10242, який подав народний депутат Григорія Мамки (обраний від забороненої партії ОПЗЖ), посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого розповсюдження конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Такі зміни можуть суттєво обмежити роботу журналістів-викривачів, які ведуть антикорупційні розслідування, що становить загрозу для свободи слова та євроінтеграції країни.

    Майже пів сотні громадських організацій, ЗМІ та медійників закликали народних депутатів не підтримувати цю законодавчу ініціативу. Відповідну заяву оприлюднив Медіарух 17 грудня 2024 року і її зокрема підтримали представники ГО “Детектор медіа”, “Дзеркала тижня”, громадської ініціативи “Голка”, “Української правди” та представників інших організацій. Законодавчу ініціативу розкритикував голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

    Теги:
  • 11410

    Про позбавлення зрадників державних нагород

    Перший автор: Президент України Володимир Зеленський

    Цей законопроєкт 11410 вніс президент України Володимир Зеленський у середині 2024 року. На той час громадський сектор і ЗМІ не один рік обговорювали нагальність цього питання з огляду на те, що низка проросійських політиків мали нагороди. Громадяни зібрали майже 27 000 під петицією до президента позбавити проросійського нардепа Юрія Бойка звання Героя України ще наприкінці 2022 року.

    Варто зауважити, що насправді аналогічну законодавчу ініціативу #6163 внесли народні депутати ще 2021 року, тобто до повномасштабного вторгнення. Першим автором став народний депутат Роман Лозинський (“Голос”). Але суто з комунікаційної точки зору центральна влада мала комунікувати це як своє досягнення. Тому в сесійній залі розглядався президентський законопроєкт, який врахував напрацювання законопроєкту нардепа Лозинського.

    Теги:
  • 11310

    Основні засади державної кліматичної політики

    Перший автор: Денис Шмигаль

    Закон “Про основні засади державної кліматичної політики” (11310) народні депутати прийняли на вимогу провідних громадських природоохоронних організацій та європейських партнерів. Він запровадив в Україні правову базу для подальшої розбудови національної кліматичної політики. Документ визначив обов’язки і повноваження органів влади та перелік підзаконних актів які мають згодом розробити.

    Важливо, що закон, що принцип природоорієнтованості – пріоритет збереження природних екосистем під час прийняття рішень для досягнення цілей державної кліматичної політики. Це значить що органи влади чи самоврядування не мають реалізовувати заходи які спрямовані на запобігання чи адаптацію змінам клімату, які призведуть до знищення природних екосистем. Через рік після прийняття цього закону Єврокомісія у своєму звіті відзначила цей нормативно-правовий акт, як вагомий здобуток.

    За закон проголосували 284 народні депутати. По суті всі фракції та групи віддали свої голоси за проєкт. Утрималися депутати з фракція “Батьківщина”.

    Теги:
  • 7253

    Деколонізація географічних назв

    Перші автори: Федір Веніславський, Олександр Федієнко, Олександр Бакумов, Руслан Горбенко, Анатолій Остапенко

    Російське вторгнення сформувало в українському суспільстві чіткий запит на очищення символічного простору міст і сіл від усього російського. Три чверті українців прагнуть відмови від російських та комуністичних символів (результати соціологічного дослідження групи “Рейтинг” у 2022 році). Законопроєкт блокував нардеп-українофоб Максим Бужанський, а головою робочої групи з доопрацювання був нардеп Роман Лозинський (“Голос”).

    Зрештою закон прийняли. Цей закон визначає правові засади засудження російської імперської політики в Україні, заборони пропаганди її символіки та встановлено порядок ліквідації символіки російської імперської політики. На виконання закону перейменовано понад 25 100 об’єктів топоніміки по всій Україні (вулиці, парки, сквери, села, міста і райони). Крім того, демонтовано понад 1 000 пам’ятників та пам’ятних знаків російським діячам, катам України і тим, хто служив російській імперській політиці, а не українському народу.

    Проєкт підтримували низка громадських організацій та рухів, зокрема рух добровольців “Простір свободи”, Мережа захисту національних інтересів «ANTS», Світовий конгрес українців та Український інститут національної пам’яті. 

    Теги:
  • 7214

    Заборона символіки країни-агресора

    Перші автори: Микола Княжицький, Андрій Боблях, Софія Федина, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук

    Закон про визнання росії державою-терористом та заборону символіки російського вторгнення. Політичний режим російської федерації визнається нацистським за своєю суттю і практикою та ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим.

    Забороняється використання символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, зокрема використання латинських літер “Z”, “V” окремо; використання символіки збройних сил російської федерації, інших її збройних формувань та органів.

    Теги:
  • 9516

    Рубки лісів. Скасування оцінки впливу на довкілля

    Перші автори: Олександр Матусевич, Ігор Фріс, Тетяна Грищенко, Валерій Стернійчук, Іван Калаур

    Україна, на відміну від Європи, не має іншої системи контролю санітарних рубок, ніж оцінка впливу на довкілля і зараз цей єдиний (!) механізм пробують зруйнувати. Корупційних схем, які мають миттєву рентабельність 2400 відсотків, не так багато. А саме відсутність оцінки впливу на довкілля дозволить на папері перетворити здоровий ліс на хворий. За цією схемою держава отримає як за дрова, а хтось продасть його за ціною у 25 разів дорожчою. Найпростіший спосіб побудувати таку корупційну схему із розкраданням державного лісу в промислових масштабах – це суцільні санітарні рубки. Шалені прибутки очевидні і приховати сліди схеми тут елементарно: після вирубки – лише пеньки, за якими не визначити, чи справді дерево було хворим. Як наслідок – у лісгоспах завжди знайдуться бажаючі на цьому заробити, тож не обійтися без ефективного механізму запобігання рубкам здорових дерев під виглядом хворих. Детальніше читайте у аналітичному матеріалі. Проти закнопроєкту виступили “Екологія право людина”, “Українська природоохоронна група”, “Голка” та інші громадські організації.

    Теги:
  • 9627

    Корупційні схеми під виглядом змін, які треба інвесторам

    Перші автори: Дмитро Кисилевський, Артем Чорноморов, Ігор Марчук, Павло Фролов, Олександр Гайду

    Будь-який абудовник чи інвестор хотів би змінювати цільове призначення землі без додаткових проблем із громадою чи місцевою владою. Так от попри європейську практику, нова ініціатива дозволяє робити це поза межами населеного пункту, якщо немає містобудівної документації. І для цього не треба проєкт землеустрою. Мова йде про будівництва промислових та сільськогосподарських підприємств. Схожі правила для будівництва промислових об’єктів уже діють, але лише для евакуйованих із зони бойових дій підприємств. І термін дії цих правил — до кінця воєнного стану. Тобто, в новому законопроекті мова не йде про вирішення нагальної проблеми під час війни. А діяти ці нововведення будуть ще 5 років після її завершення. Детально закнопроєкт проаналізувала “Голка” та з’ясувала, чому не спрацювали антикорупційні бар’єри.

    Теги:
Київрада