На сайті Верховної Ради у картці скандального проєкту 9549, який передбачає нечувані корупційні схеми із землею на Закарпатті, зазначено, що його підписав Руслан Стефанчук і направив на підпис Президенту України Володимиру Зеленському. 

Як уже писала громадська ініціатива “Голка”, під час повторного розгляду народні депутати не врахували пропозиції Зеленського, який восени цей закон ветував.

А якщо нардепи не враховують ВСІХ пропозицій президента після вето, то долати вето треба двома третинами голосів.

І тут треба згадати не лише Конституцію України, а й рішення, яке Конституційний суд прийняв у 1998 році. Тут детально роз’яснено, що якщо зауваження президента нардепи враховують частково, то тоді за законопроєкт в цілому має проголосувати ⅔ від складу парламенту.  

Уривок з рішення Конституційного Суду за 1998 рік

Народні депутати проігнорували більшість правок Зеленського, про що детально написав аналітик “Голки” Георгій Могильний.

За такий варіант проголосував 271 народний депутат (поіменка). Отже, закон не прийнятий.

Постає питання, чому у картці законопроєкту з’явилася інформація про те, що Руслан Стефанчук підписав проєкт і направив його на розгляд президенту? Сталося це 1 квітня, але з Конституцією так жартувати не можна.

Громадська ініціатива “Голка” відправила листи і до Офісу президента, і спікеру Руслану Стефанчуку. Там з посиланнями на відповідні документи йдеться про те, чому президент не може підписати те, що Верховна Рада не прийняла, згідно з нормами Конституції.

І постає цілком закономірне питання: чому Конституцією України нехтує академік Руслан Стефанчук. Чи можна такому “наукивцю”, який підриває довіру до парламенту і підставляє гаранта Конституції, і далі довірити головування у Верховній Раді?

Спеціально для “Української правди