Знакові рішення

За її прийняття забракло менше 20 голосів. “За” проголосували лише 208 нардепів. Через кілька днів внесли іншу постанову без цих назв і її підтримали, але саме голосування за цю постанову дає зрозуміти українцям, хто не став на захист нацбезпеки як цінності.

У часи війни дерусифікація мала пройти фінальний етап. Залишалося перейменувати 333 населених пунктів, з огляду на те, що вони мали географічні імперські та радянські назви-покручі. Для цього у парламенті зареєстрували постанову 11188. Перші три автори: представники “Слуг народу” Олена Шуляк, Віталій Безгін та представник фракції “Голос” Роман Лозинський.  Голосування зривала група депутатів, яка отримала умовну назву “московський патріархат” через свої проросійські погляди. Народному депутату Максиму Бужанському і його поплічникам не подобалося,  що місто Павлоград, назване на честь російського імператора Павла І, поверне козацьку назву Матвіїв, замість міста, яке свого часу назвали на честь російського генерала Синельникове, мала з’явитися назва Ріднопілля, Южноукраїнськ мав отримати козацьку назву Гард, а місто Южне отримає назву Порт-Анненталь. Громадський сектор провів адвокаційну кампанію на підтримку цієї постанови. За її прийняття забракло менше 20 голосів. “За” проголосували лише 208 нардепів. Через кілька днів внесли іншу постанову без цих назв і її підтримали, але саме голосування за цю постанову дає зрозуміти українцям, хто не став на захист нацбезпеки як цінності.

Законопроєкт дозволяє виробництво в Україні медичного канабісу, який сприяє відновленню військових після поранення, онкохворих та допомагає у лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувало ГО “Пацієнти України”.

В умовах екзистенційної війни, коли йде боротьба за збереження української державності діяльність так званого “московського патріархату” (фсб в рясах) є неприпустимою. Держслужба з етнополітики та свободи совісті та Кабмін після підписання закону президентом мають затвердити нормативну базу, на підставі якої починається процедура перевірки релігійних організацій на предмет зв’язків з РПЦ. Звернення можуть надходити від державних або місцевих органів, громадських організацій або медіа. Ініціювати розгляд може і сама Держслужба. Після цього проводиться дослідження в ході якого може призначатись релігієзнавча експертиза. Якщо зібрані в результаті такого дослідження докази підтвердять наявність зв’язків з релігійною організацією, діяльність якої заборонена законом, Держслужба виписує припис. У приписі зазначаються виявлені зв’язки і дається строк на їх усунення. Якщо припис виконаний, він відкликається, що означає що держава не має претензій до такої організації. Якщо ні, то Держслужба звертатиметься до суду.

Низка громадських організацій закликала підтримати цей законопроєкт, зокрема громадська ініціатива “Голка” та Мережа захисту національних інтересів України “ANTS”.

Законодавча ініціатива ставила на меті запровадити ефективний контроль за викидами в повітря, скидами у водойми від промислових об’єктів. Законопроект став вимогою європейських партнерів. Нові європейські стандарти мають запровадити з певними перехідними періодами у таких сферах як: енергетика; промисловість з переробки мінеральної сировини; хімічна промисловість; управління відходами, зокрема, спалювання тощо.

Промислові об’єкти, які здійснюють діяльність у вище перелічених галузях, будуть зобов’язані впроваджувати найкращі доступні технології та методи управління.

Також цей закон ввів поняття інтегрованого довкіллєвого дозволу, отримання якого стане обов’язковим для відповідних промислових об’єктів. У виданих дозволах вказуватимуть гранично допустимі викиди для речовин, вібрації, тепла, шуму, інших фізичних та біологічних факторів, які вивільнятимуться внаслідок діяльності установки, згідно з висновками найкращих доступних технологій та методів управління.

У законі імплементовані норми Директиви ЄС 2010/75 від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання і контроль забруднень). Її імплементація є однією з вимог для України в рамках процесу вступу в ЄС, а також одним із індикаторів Плану для реалізації програми Ukraine Facility, що передбачає фінансову підтримку України від ЄС на 50 млрд євро.

Вимога європейських партнерів виникла після того, як у 2021 році року народні депутати провалили голосування за схожий урядову законодавчу ініціативу (4167). Тоді утрималися представники “За майбутнє”, “Батьківщини”, значна частина “Європейської солідарності”.

Законопроєкт 11355 підтримали Українська природоохоронна група, “Екологія – Право – Людина”, Zero Waste та інші. Цього разу під час голосування за законодавчу ініціативу 11355 утрималася лише фракція “Батьківщина”. Інші фракції та групи голосували за.

Ця законодавча ініціатива була євроінтеграційною, але Верховна Рада провалила її розгляд. 

Законодавча ініціатива передбачала низку важливих змін, зокрема й запуск тривалого та складного процесу переобладнання промисловості для зменшення забруднення довкілля та зменшення впливу промислових скидів та викидів на здоров’я громадян України. Також законопроєкт був спрямований на виконня одного з важливих пунктів умов Програми Ukraine Facility задля отримання таких очікуваних для України кількасот мільйонів євро.

Законопроект 6004-д розроблено у співпраці із експертами проекту Міжнародної технічної допомоги “Найкращі доступні технології та методи управління для України”. Реалізацію проєкту розпочав GIZ за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки й захисту прав споживачів Німеччини з 2019 року.

Законопроєкт цілком прогнозовано викликав спротив з боку бізнес-спільноти. Під час голосування забракло лише одного голосу:  утрималися “Європейська солідарність” та фракція “Батьківщина”, яка розгляд довкіллєво важливих питань традиційно саботує.

“Екологія – Право – Людина” закликала громадян пам’ятати результати поіменного голосування не лише за законопроєкт 6004-д, а й за направлення його на повторне друге читання. Це пропозиція зібрала лише 217 голосів. А Українська національна платформа форуму Форуму грогмадського суспільства Східного партнерства, яка налічує 140 організацій, виступила із заявою, в якій закликали пояснити публічно свою позицію виборцям. 

Попри те, що депутати та чиновники тривалий час не подавали декларації, парламентарі спершу продовжили закритість декларацій ще на рік. Центр протидії корупції наголошував, що побачити декларацію можна буде лише за згодою декларанта. Ухваливши цю норму нардепи знехтували думкою Європейського Союзу, заявою послів G7, рекомендацією постійного доповідача Європарламенту Міхаеля Галера та – найголовніше – думкою 91,7% українців, які виступають “за” відкриті декларації.

Військовий Олександр Ябчанка подав петицію до президента з вимогою ветувати закон. Петиція зібрала підписи за день і встановила рекорд – зібрала понад 83 000 підписів. Громадські організації вимагали у президента теж ветувати закон. Заяву зокрема підписали Центр політико-правових реформ, Bihus.info, Зрештою президент ветував цей закон і парламент виконав вимогу громадян, внісши відповідні корективи. Єдиний голос проти був у нардепа “Слуги народу” Дмитра Микиші.

У 2023 році Верховна Рада підтримала законопроєкт президента Володимира Зеленського, згідно з яким 8 травня держава має відзначати День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років  (проєкт 9278). А 9 травня, яке раніше традиційно було “дньом пабеди”, після підписання президентського указу стало Днем Європи. 

Єдиний депутат, який проголосував проти згаданого законопроєкту був Максим Бужанський, чий Telegram-канал входить до кремлівської мережі. Є депутати, які не голосували за це питання попри те, що за наступні питання вони голосували “за” – Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський, Сергій Львочкін, Олександр Колтунов, Віталій Борт, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв.