Ще 5 нардепів і монобільшості немає. Хто готовий об’єднатися зі “Слугами народу”?
Наразі у фракції “Слуга народу” залишається офіційно 230 народних депутатів. Про це свідчить сайт Верховної Ради. Ця цифра включає в себе і тих народних депутатів – “слуг”, хто втік з країни від правоохоронців, зокрема мова про двох мажоритарників з Харківщини – Олександр Куницький та Андрій Одарчненко. Якщо партія влади втратить ще 5 мажоритарників – у них не буде мінімально необхідних 226 голосів для монобільшості.
Громадська ініціатива “Голка” поцікавилася у різних фракцій та груп щодо того, чи готові вони утворити коаліцію разом зі “Слугами народу” і на яких умовах.
Заступниця голови фракції “Голос” Юлія Сірко каже, що монобільшості немає де-факто давно:
“Там уже давно неформальна коаліція з групами “Довіра”, “За майбутнє” та двома групами ОПЗЖ. Їм вже просто потрібно узаконити свої шлюбні відносини, бо виглядає це непристойно”.
Очільник депутатської групи “Довіра” Олег Кулініч зазначає, що до них поки щодо цього питання офіційно не зверталися:
“Однак, якщо Президент звернеться з ініціативою, яка є критично важливою для країни в умовах війни, ми готові обговорити це всередині нашої депутатської групи. Ми послідовно підтримували Президента у ключових питаннях внутрішньої та зовнішньої політики від початку війни і продовжуємо це робити. У нашій групі всі депутати – мажоритарники, авторитетні та самодостатні. Важливі рішення ми завжди приймаємо колегіально, після ретельного обговорення ми формуємо спільну позицію через діалог. Щодо уряду, то в його нинішньому складі є багато фахових і професійних людей, з якими ми давно співпрацюємо і чию компетентність високо цінуємо. Водночас, у разі пропозицій щодо змін у його складі ми готові їх розглядати. Як і в житті, коли люди створюють сім’ю, вони заздалегідь домовляються про правила спільного життя. Так само в політиці: будь-які рішення щодо формування чи переформатування мають бути чітко проговорені до їх реалізації, щоб забезпечити злагоджену роботу”.
Очільник депутатської групи “За майбутнє” Тарас Батенко каже, що до них теж поки ніхто не звертався з такою пропозицією, але, якщо вона надійде, її розглянуть.
Народний депутат “Європейської солідарності” Микола Княжицький каже, що коаліція можлива, але у його політичної сили є умови:
“Якщо президент скаже, що він готовий формувати уряд національної єдності, про що ми давно говоримо, то “Європейська солідарність” готова на коаліцію. Будувати коаліцію ми готові виключно з демократичними силами. Там не має бути проросійських сил. Усі бачать, що в часи війни загрози лише зростають, а фаховість зменшується.У коаліційному уряді, звісно, можуть бути і представники “Слуг народу”, їх у Верховній Раді значна кількість і тому уряд не може бути без їхніх представників. Ми усвідомлюємо виклики, які стоять перед державою і уряд національної єдності був і є необхідним”.
Про те, що необхідно у війну створювати коаліційний уряд, у ЗМІ писали ще 2023 року.
Щодо “Батьківщини”, то народний депутат Сергій Власенко переконує, що наразі його фракція не може бути в одній коаліції зі “Слугами народу” через ідеологічні розбіжності:
“Це ж не просто портфелі в уряді поділити. Буде питання: а що далі? Як ми далі живемо? Я нагадаю, що у попередньому скликанні формувалася коаліція, то ми виписували вимоги два тижні. Звісно, тоді БПП, яке зараз є “Європейською солідарністю” їх не виконувало, а потім дивувалося, чому коаліція сиплеться. Загалом ми готові підтримати будь-яку проукраїнську політичну силу, яка підтримує наші вимоги. Ключове – це щоб виконувалася Конституція і щоб уряд, а не якісь там зовнішні експерти управляли. Нам треба покращувати свою економіку і реструктуризувати борги. Важливо не розпродувати державні підприємства. Тому питання коаліції – це питання того, чи можна домовитися про однакове бачення розвитку країни”.
У 2019 році до Верховної Ради пройшли 254 нардепи від партії “Слуганароду”.
Нагадаємо, до шостої річниці роботи парламенту коаліція громадських організацій запустила інструмент зі знаковими голосуваннями народних депутатів – “Перезарядити країну тобі під силу”. Громадська ініціатива “Голка” разом з партнерами з Центру розвитку інновацій, Центру політико-правових реформ, Фундацією DEJURE, української природоохоронною групою та Центром прав людин ZMINA у єдиному цифровому вікні адвокації формують перелік законопроєктів, які є шкідливими чи корисними для розвитку держави, зокрема для європейської інтеграції України.
