Звіт Єврокомісії. Як партнери оцінюють успіхи України в захисті екології на шляху до Євроінтеграції?

4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт про прогрес в сфері євроінтеграції України. Міжнародні партнери критично оцінюють спробу парламенту скасувати оцінку впливу на довкілля, відзначають, що за рік в Україні не покращилася ситуація – журналісти та активісти і далі зазнають тиску. Окрім того у звіті розкритикували скандальний “закон Ігоря Мазепи”. 

Які ризики європейські партнери вбачають в рішеннях Верховної Ради, які стосувалися екології та корупції у цій сфері, вивчала громадська ініціатива “Голка”.

Єврокомісія, як і Європарламент у одній із своїх резолюцій, акцентує свою увагу на тому, що Верховна Рада прийняла скандальний “закон Ігоря Мазепи”, який лобіювала в парламенті “група Коломойського”, щоб легалізувати вкрадене у держави чи громади. Якщо ліс чи узбережжя захопили в часи Януковича і раніше – судитися марно, а якщо ж з моменту дерибану 10 років ще не пройшло, то тоді на депозит суду держава чи громада має внести ринкову (!) вартість такого майна.

У своєму звіті Єврокомісія через це висловлює “серйозні занепокоєння”. При чому “закон Ігоря Мазепи” став негативним маркером для України одразу в двох категоріях звіту: у частині екологічного контролю та у розділі боротьби з корупцією.

Уривок зі звіту Єврокомісії за 2025 рік, який стосується “закону Ігоря Мазепи” 

Варто зазначити, що ані заклики Ади Роговцевої, Тараса Тополі, Валерія Пекаря та інших відомих українців, ані петиція до президента з вимогою вето, яка навесні набрала понад 25 000 підписів, не змогли заблокувати підписання цього документу (проєкт 12089 став знаковим, результати поіменного голосування відображені в інструменті “Перезарядити країну тобі під силу”). 

Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” став Протасів яр у Києві – суд відмовив прокуратурі у розгляді позову з огляду на те, що з бюджету не внесли на депозит суду ринкову вартість Протасового Яру.

Втім треба віддати належне уряду, який у цій ситуації пішов на випередження і до оприлюднення звіту Єврокомісії вжив відповідні заходи. У проєкті бюджету на 2026 рік Кабмін вирішив виправити те, що зробила депутатська більшість у парламенті: з огляду на відсутність коштів у державному бюджеті в часи війни урядовці по суті передбачили відтермінування дій норм цього закону. 

Але депутати з групи Коломойського подали три правки, аби нівелювати зусилля уряду. Одну з них вдалося збити під час першого читання, а дві правки ще розглядатимуть нардепи, коли затверджуватимуть у цілому бюджет на наступний рік. За розглядом цих правок громадськість буде пильно стежити.

Керівник напряму політика та адвокація WWF-Україна Ярослав Телешун у коментарі громадській ініціативі “Голка” зазначає, що будь-які оцінки та рекомендації у Звіті Єврокомісії є важливими, адже це дорожня карта на шляху до членства України в ЄС:

Ярослав Телешун

керівник напряму політика та адвокація WWF-Україна

Ask Question

Цьогорічний Звіт враховує результати скринінгу вітчизняного законодавства щодо його відповідності acquis ЄС, що робить документ не просто орієнтиром, а фактично точкою відліку для подальших реформ у найближчі роки. Прямі вказівки на невідповідність окремих норм нашого законодавства політикам ЄС, як у випадку із “законом Ігоря Мазепи”, – це не побажання, а імператив з боку Брюсселя за умови, що Київ залишається стійким у прагненні до членства в Європейському Союзі. Водночас корупція визначена Єврокомісією як один із ключових викликів на шляху України до ЄС. Тому увага європейських партнерів до цього питання буде максимальною, а виконання рекомендацій у сфері антикорупційної політики – критично важливим для просування переговорного процесу.

Другий рік поспіль ЄС закликає Україну уникати нових виключень з процедури оцінки впливу на довкілля. Але це не зупиняє  спроби таки скасувати цю процедуру для рубок. 

Уривок зі звіту Єврокомісії за 2025 рік, де згадуються спроби виключити оцінку впливу на довкілля

Торік законопроєкт, який був спрямований на скасування оцінки впливу на довкілля не знайшов підтримки депутатської більшості, але результати поіменного голосування громадські ініціативи зафіксували (проєкт 9516). Наразі лісівники вирішили зайти з іншого боку, через економічний комітет і включили ідеї скасування оцінки впливу на довкілля в законопроєкт “Про ринок деревини” (№ 13227-д). Такі дії викликали обурення навіть у Мінекноміки, про що писала “Українська природоохоронна група”. Уряд наголосив, що запропоновані норми суперечать євроінтеграції.

Народна депутатка Юлія Овчиннікова (“Слуга народу”), яка входить до екологічного комітету, наголошує, що порушувати будь-які зобов’язання України на шляху до євроінтеграції неприпустимо:

Юлія Овчиннікова

народна депутатка (“Слуга народу”)

Ask Question

У нас відбуваються постійні спроби відмінити оцінку впливу на довкілля для суцільних рубок лісу. В минулому році ми всі разом не допустили прийняття проєкту 9516. А буквально на минулому тижні наш екологічний комітет Верховної Ради виступив проти скасування оцінки впливу на довкілля, який намагаються провести через законопроєкт про ринок деревини. Сумно і те, що з року в рік ЄС згадує про незаконні рубки. Я бачу реакцію правоохоронців в тому числі і на мої звернення щодо виявлених порушень, але для вирішення проблеми треба системні зміни. Тому ми провели наприкінці літа на базі очолюваного мною підкомітету широке обговорення за участі правоохоронців та громадськості. Напрацювали спільне бачення. Тепер чекаю його реалізацію від Мінекономіки – аби за наступний рік показати значний прогрес в цій сфері.

Окрім оцінки впливу на довкілля, Єврокомісію також непокоїть і будівництво на природоохоронних територіях. 

Уривок зі звіту Єврокомісії за 2025 рік, де йдеться про вплив на природоохоронні території

Конкретні проєкти в звіті згадані не були, але прямо зараз тривають спроби забудувати Протасів Яр та Чернечий ліс, захисники яких входять до Мережі активних громадян. Також у Карпатах тривають спроби побудувати курорт-монстр на Свидовці. І тут таки є зв’язок із “групою Коломойського”.

Але “законом Ігоря Мазепи” та спробами прибрати як запобіжник оцінку впливу на довкілля зауваженнями Єврокомісії не обмежуються. У звіті також йде мова про те, що мораторій на перевірки екоінспекції не дозволяє здійснювати екологічний контроль. І хоча ЄС згадує серед існуючих дієвих антикорупційних механізмів  роботу спеціалізованої екологічної прокуратури та систему торгів на Прозорро – ризики незаконних рубок, як і незаконне видобування копалин та землекористування, на думку Єврокомісії, досі високі.

Уривок зі звіту Єврокомісії за 2025 рік, де йдеться про корупційні ризики

Аналітик “Української природоохоронної групи” Петро Тєстов наголошує:

Петро Тєстов

аналітик “Української природоохоронної групи"

Ask Question

Роками громадськість буквально кричить про високий рівень корупції в питаннях лісу та надрокористування. У 2025 це визнала і держава. НАЗК підготував окремий великий звіт про корупційні ризики щодо рубок лісу.  Правоохоронна вертикаль – Генпрокуратура  і ДБР ледь не щотижня виявляють незаконні рубки і висувають підозри посадовцям держпідприємтсву “Ліси України”. Маємо і підозри у незаконному видобутку бурштину, гравію та піску. І постійні суди на захист унікальних природних територій, які роздали під видобуток корисних копалин – Макове Болото, Буша, Старовижівський заказник. Але Мінекономіки і підпорядковані йому Держлісагентство та Держгеонадра чомусь вперто не помічають корупцію в цих сферах, і ігнорують всі пропозиції громадськості по їх вирішенню. І навпаки хочуть лише спростити процедури як і рубок, так і видобутку корисних копалин.

Важливо зазначити, що міжнародні партнери окреслили тиск на журналістів та активістів як виклик, який не змінився за останній рік.

Уривки із звіту Єврокомісії за 2025 рік, де йдеться про тиск на журналістів та правозахисників 

Нещодавно на “Детектор.Медіа” вийшла публікація, яка доводить, що такі застереження міжнародних партнерів України не безпідставні. У матеріалі йшлося про те, що депутатка, яка була обрана від ОПЗЖ, та представник партії влади називали екозахисників ворогами, а заступник голови Офісу президента Олег Татаров перед прийняттям “закону Ігоря Мазепи” зазначив, що такий закон ускладнить життя активістам, які “заробляють великі гроші”.

Журналістка Олена Мудра зазначає, що на неї та природозахисників, які захищають Карпати від встановлення вітроелектростанцій на гірських хребтах, тисли дезінформаційними кампаніями та залякували: 

Олена Мудра

журналістка

Ask Question

Онлайн атаки включали десятки публікацій з маніпуляціями, перекрученими даними, уривками з персональних біографій та вигаданих історій, які сплітались у єдиний потік брехні, яку понад три місяці тиражували десятки незареєстрованих медіа, так званих “зливних бачків”. У цих текстах розповсюджувалися наративи про роботу на росію та фсб, фінансування з “газпрому” та “фондів медведчука”, закидалась “державна зрада”. Публікації супроводжували тематичні колажі, зокрема і зображення природозахисникі в у формі російських солдат. Під ударом опинився і редактор сайту “Закарпаття онлайн” Олег Диба, екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук, адвокатка Наталія Майстренко та екоактивістка Наталія Вишневська.

Крім текстів, про жінок опублікували низку відеороликів з використанням штучного інтелекту та діпфейків. У цьому контенті спотворювалась їхня професійна діяльність та особисте життя. Ці відео ставили на рекламу у соціальних мережах та на Youtube.

Але дезінфомрацією тиск не обмежився. Екоактивістка Наталія Вишневська зазнала нападу на своє помешкання від невідомих, які влітку, за її словами, облили підлогу і стіни навколо її квартири кров’ю тварин, а на дверях тією ж рідиною написали, зокрема, “Вишневська – агент кремля” – це наратив, який збігається із тим, що поширювали у фейках. Щодо Мудрої, то проти неї бізнес подав два SLAPP-позови на суму 100 000 грн.

Окрім негативних застережень у звіті Єврокомісії є з позитивний відгук щодо законотворчої діяльності парламенту. Так наші міжнародні партнери відзначили “кліматичний” закон щодо контролю промислового забруднення (проєкт 11310, результати поіменного голосування відображені в інструменті “Перезарядити країну тобі під силу”). Його прийняли ще влітку 2024 року і під час голосування утрималася лише фракція “Батьківщина”. Подав цей законопроєкт Кабмін.

Єврокомісія у своєму звіті чітко окреслює: шлях України до ЄС неможливий без реальної боротьби з корупцією, збереження природних ресурсів і поваги до прав громадян та журналістів. Ці критерії визначатимуть, чи стане Україна не лише частиною Європи географічно, а й ціннісно.

Спеціально для Zaxid. NET